Після загибелі 11-річної дівчинки в Єленій Гурі польський сегмент соцмереж накрила хвиля дезінформації: у дописах і відео масово поширювали твердження, що затримана у справі 12-річна дівчинка нібито є українкою. Польська поліція та Міністерство внутрішніх справ і адміністрації (MSWiA) офіційно спростували ці повідомлення. За оцінкою Генштабу польської армії, антиукраїнський хейт, пов’язаний із трагедією, є частиною російської когнітивної операції. Поліція встановила перших двох осіб, які поширювали антиукраїнські хейтерські дописи.
Увечері 15 грудня поліція Єленої-Гури повідомила про виявлення тіла 11-річної дівчинки. Як зʼясувалося, дитина зазнала смертельних поранень, завданих гострим предметом. Тіло знайшли на сквері поблизу вулиці Виспянського – приблизно за 200 метрів від школи, де навчалася загибла.
Наступного дня Окружна прокуратура в Єленій-Гурі поінформувала про затримання 12-річної учениці тієї ж школи, яка могла б бути пов’язаною з трагедією. Районний суд (відділ у справах сім’ї та неповнолітніх) надав згоду на її затримання, а згодом застосував тимчасовий запобіжний захід. Деталі рішення не розголошуються через вік дитини.
За інформацією прокуратури, дівчатка знали одна одну з навчального закладу, однак мотив злочину наразі невідомий. Міська влада оголосила 20 грудня днем жалоби, а похорон загиблої дівчинки запланували на той самий день після меси на Старому комунальному цвинтарі.
Фейк про те, що підозрювана у вбивстві 11-річної польки – українка
Через кілька днів після трагедії у соціальних мережах почали масово зʼявлятися публікації, у яких без жодних доказів чи посилань на перевірені джерела стверджувалося, що затримана у справі 12-річна дівчинка нібито є українкою.
Окремі дописи у Facebook, набрали значну кількість поширень. У текстах прямо заявлялося, що «вбивця є українкою», при цьому автори не посилаються на жодні офіційні джерела. Аналогічні твердження, які зараз можуть бути недоступні, поширювалися також у відеоформаті на TikTok та на платформі X.
Gazeta Wyborcza у своєму матеріалі також наводить кілька прикладів таких коментарів, серед яких надзвичайно жорсткі й відверто ворожі висловлювання: заклики «відстрілити онуку Бандери», депортацію цілої «бандерівської родини на фронт», твердження про «українську вбивцю», яка «холоднокровно вбила польську дівчинку», а також висловлювання, що говорять про передачу «бандерівської ідеології ненависті з покоління в покоління». Деякі автори таких постів навіть позиціонують себе як журналісти.
Широке розповсюдження отримало відео, яке за короткий час переглянули понад 476 тисяч разів. У ньому стверджувалося, що інформація про «українське походження» підозрюваної нібито раніше була загальновідомою, але згодом «зникла з медіа».
Фейк спростовано: офіційні докази та заяви
Жодне офіційне або перевірене джерело не підтверджувало інформацію про українське походження підозрюваної. Натомість з метою перевірки цих тверджень фактечкери польської громадської організації Demagog звернулися безпосередньо до Міської комендатури поліції в Єленій-Гурі.
У відповідь поліція однозначно спростувала поширювані в мережі чутки: «Підтверджую, що затримана – громадянка польської національності», – повідомила підкомісар Беата Сосульська-Баран у коментарі для Demagog.
На хвилю фейкових повідомлень відреагувало також Міністерство внутрішніх справ і адміністрації Польщі (MSWiA). Речниця міністерства Кароліна Галецька публічно заперечила неправдиві твердження щодо походження підозрюваної: «Підозрювана 12-річна дівчинка з Єленьої-Гури не є українкою. Поширення таких нісенітниць – це свідома дезінформація, яка паразитує на трагедії та підбурює ненависті між Польщею та Україною».
Коротку реакцію опублікував і міністр внутрішніх справ Томаш Семоняк, розмістивши допис речниці Галецької та заявивши: «Стоп дезінформації!».
Можлива російська спецоперація
Як пише Gazeta Wyborcza, поліція Нижньосілезького воєводства разом із Центральним бюро боротьби з кіберзлочинністю встановила перших двох осіб, які поширювали антиукраїнські хейтерські дописи. Це мешканці Кельце та Кракова. У їхніх домівках провели обшуки та вилучили, зокрема, телефони.
Слідчі прокуратури зараз аналізують зібрані докази, щоб визначити, чи можна висувати обвинувачення. За підбурювання до ненависті на ґрунті національності передбачено до трьох років ув’язнення. Поліція продовжує роботу над виявленням інших авторів таких дописів.
За оцінкою Генштабу польського війська, антиукраїнський хейт, що використав трагедію в Єленій Гурі, є частиною російської когнітивної операції. Її мета – формувати негативні настрої серед польського суспільства, а метод – прив’язуватися до резонансних подій, щоб поширювати сплановану дезінформацію. Зокрема, у цьому випадку у соцмережах поширювалися порівняння способу скоєння злочину з подіями Волинської різанини.
Антиукраїнська дезінформація як системне явище
Як зазначають фактчекери Demagog, подібне поширення дезінформації не є поодиноким випадком. Раніше схожі фейки з’являлися після інших резонансних подій у Польщі, зокрема після вбивстві у Варшавському університеті. На проблематичність таких маніпуляцій також звертає увагу «Наш вибір»: відстежувати статті на тему фейків чи дезінформації можна, зокрема, в категорії «Фактчек».
За даними Demagog, після понад трьох років повномасштабної війни Росії проти України рівень антиукраїнської дезінформації в Польщі залишається високим. Лише в період з серпня по листопад 2025 року аналітики зафіксували понад 186 тисяч антиукраїнських публікацій, що майже на 100% більше ніж у попередньому досліджуваному періоді.
Нагадаємо, один із наративів російської пропаганди полягає у формуванні образу українців як кримінальної, соціальної та політичної загрози. Через такі меседжі поширюється хибна думка, що саме присутність українців нібито загрожує безпеці та спричиняє зростання злочинності. Водночас ці твердження не відповідають реальним статистичним даним.
Випадок з вбивством 11-річної дівчинки та звинуваченням у злочині саме українки демонструє, як трагічні події використовуються для поширення українських наративів і дезінформації. У таких ситуаціях редакція «Нашого вибору» закликає спиратися лише на офіційні джерела, перевірену інформацію та утримуватися від поширення непідтверджених даних.
Діана Прудник
Джерела: demagog.org.pl, fakt.pl, Gazeta Wyborcza
