Що, на думку польських фермерів, не так з українським зерном? – Наш вибір — інформаційний портал для українців у Польщі

Що, на думку польських фермерів, не так з українським зерном?

Катерина Прищепа
Юлія Кириченко
13 Березня 2024
Що, на думку польських фермерів, не так з українським зерном?
Катерина Прищепа
Катерина Прищепа

З 9 лютого 2024 року у Польщі триває загальнопольський страйк фермерів, під час якого страйкарі блокують дороги та важливі транспортні вузли й, зокрема, прикордонні пункти пропуску з Україною, а також вдаються до протизаконних дій та висипання з вантажівок та вагонів українського зерна. Однією з вимог протестувальників є відмова від імпорту сільськогосподарської продукції з України та скасування угоди між ЄС та Україною про безмитну торгівлю. Згідно з останніми заявами польського премʼєра, Польща готова на на певний час повністю припинити товарообіг з Україною. Щоправда, на останній зустрічі з фермерами Туск заявив, що не підтримує повну блокаду кордону. Українське зерно вже не вперше за два роки повномасштабної російської агресії на Україну стає каменем спотикання в українсько-польських відносинах. Про претензії страйкарів до українського зерна, а також про роль медіа у розпалюванні кризи розповідає Катерина Прищепа, журналістка видання New Eastern Europe.

Текст створений з  дописів Катерини Прищепи у Facebook та публікується з дозволу авторки


У травні 2022 року Європейський Союз ухвалив рішення про тимчасову лібералізацію торгівлі з Україною. Це рішення мало б допомогти Україні, яка потерпала від російської агресії та блокади морської торгівлі, доставляти  сільськогосподарські продукти до третіх країн, які були покупцями України, а також відкривало ринок Європи.  Відтак вже в червні 2022 року українські зернові стали безперешкодно потрапляти до Польщі. 

У самій Польщі через різке підвищення світових цін на зерно, польські фермери нерідко ухвалювали рішення утримувати свою агропродукцію від продажу. До цього їх навіть закликав уряд ПіС, що був тоді при владі. Це призвело до тимчасового дефіциту на внутрішньому ринку, а польські фірми активно почали закуповувати зерно з України.

З червня 2022 по травень 2023 року до Польщі з України було завезено 4,5 мільйони тонн зернових та олійних продуктів, з яких близько 3,5 мільйони тонн залишилися в Польщі і не були вивезені до третіх країн. Одночасно у Польщі був високий урожай у 2022 році – 35 мільйонів тонн зернових та олійних продуктів.

Ціни на пшеницю продовжували падати і польські фермери, які мали нерозпроданий врожай минулих років, почали висловлювати спротив імпортові з України. Польський уряд у квітні 2023 року запровадив ембарго на українські зернові культури. І, починаючи з травня 2023 року, українське зерно мало їхати через Польщу лиш транзитом у треті країни. 

Претензій до українського зерна у Польщі (окрім того, що воно дешевше) було кілька:

  • воно не все іде транзитом, як це мало бути згідно з документами;
  • воно технічне, тобто може використовуватися лише для виробництва біопалива, наприклад, а не у харчових продуктах чи як корм тваринам;
  • воно вирощується з використанням пестицидів, які в ЄС вже заборонили, а тому гіршої якості і токсичне.

Однак кожна з цих претензій має свої нюанси. 

Про перерваний транзит 

Про перерваний транзит (хоч і не цими словами) протестувальники говорять у стилі «всі про це знають», але цифр ніхто не оголошує. На недавній передвиборчій події (у квітні у Польщі пройдуть місцеві вибори) за участі премʼєра Дональда Туска і Міхала Колодзєйчака, віцеміністра з питань сільського господарства та розвитку села, в місті Моронг один із протестувальників фермерів фактично заявив, що все зерно, яке формально їде в Литву, туди не доїжджає. Туск на це лиш кивав головою. 

Питання не щодо існування явища, а щодо його масштабів схоже на звинувачення у каботажі щодо перевізників. Довести його можуть лише польські держоргани, бо перерваний транзит відбувається на їх території. На цей час або нема достатніх засобів, щоб це перевірити, або явище не таке велике, як кажуть. Коли авторка матеріалу (Катерина Прищепа) говорила із заблокованими на кордоні водіями фур, ті розповідали, що возили зерно в порти Литви. А польський перевізник, з яким авторка спілкувалась  у грудні, казав, що возив зерно з України для власника птахофабрики в Польщі й саме так його декларував на кордоні.

На відео з 13 лютого 2024 року віцеміністр Міхал Колодзєйчак розказує блокувальникам у Дорогуську, що поки нема жодного задокументованого випадку так званого перерваного транзиту чи чорного імпорту. Перевіривши півтори тисячі українських фур за участі фіскальної служби та дорожньої поліції за чотири дні, виявили один випадок каботажу. Також Колодзєчак  дуже просить громадян дзвонити на інфолінію і повідомляти про підозрілі фури, щоб їх перевірили, бо він «дуже хоче, щоб когось зловили на гарячому». Поїзд із зерном в Кошаліні, який вважали «чорним імпортом з України», насправді віз на мукомельний комбінат зерно із польського елеватора з урожаю трирічної давнини.

Ще раніше зʼявилось відео, де віцеміністр Колодзєйчак сам розказує, що він думає, що українські фури, які їдуть «начебто до Литви та Латвії» потім вертаються в Польщу з товаром (але доказів не має). Тобто плітки, між іншим, як бачимо, поширює член чинного уряду.

У третьому відео – від 21 лютого 2024 року – Міхал Колодзєйчак говорить, що досі таки не знайшли доказів чорного імпорту чи повернення на польський ринок з Німеччини українського зерна, яке німецькі санітарні служби не пустили до обігу через погану якість (це іще одна історія щодо тези  «всі ж це знають», яка кружляє у польському суспільстві, але яку ніхто не підтвердив доказово).

Звісно, ніколи не можна виключати зловживань, однак питання полягає у масштабах явища і якихось доказах, яких ніхто не подає в цифрах.

Про технічне зерно

Одним із потужних негативних кліше щодо імпорту українського зерна до Польщі є визначення «технічне зерно». Воно, за визначенням, не мало б вживатись для виготовлення харчових продуктів чи кормів для тварин, а на думку прихильників блокування кордону складало якщо не все, то більшість зерна завезеного з України до Польщі.

За даними Найвищої контрольної палати Польщі / Najwyższa Izba Kontroli (NIK), до країни завезли близько 100 тисяч тонн так званої технічної пшениці з України, та всього близько 230 тисяч так званого технічного зерна (це разом з кукурудзою і ріпаком). Це становить 5% від всього зерна завезеного з України до Польщі у 2022-2023 роках (4,5 мільйона тонн) або 6,5% від зерна, яке було завезене до Польщі й тут лишилось (3,5 мільйона тонн), тобто яке не продали десь далі (NIK не уточнює, а може і не знає, чи всі ті 230 тисяч тонн лишились у Польщі).

У польському законодавстві  нема поняття технічного зерна. Звідси питання, як воно виникло, і чому зерно впускали в Польщу з таким визначенням. Як пояснюють польські експерти, категорію технічного зерна, скоріше за все, «відкрила» ad hoc польська влада, щоб розв’язати проблему заторів на кордоні між Україною і Польщею навесні 2022 року. Як говорить Моніка Пйонтнковська із Польської зерново-фуражної палати, на кордоні стояло 600-800 вагонів зерна, і щоб його розблокувати могло бути ухвалене рішення пропустити ці вагони без перевірок, а це означало пропустити їх у статусі зерна не для використання в їжу чи фураж. Ймовірно, власники зерна погодились на таке рішення, оскільки воно стояло у вагонах тижнями й могло вже почати псуватись, а так його можна було б переробити, наприклад, на біомасу чи біоетанол. При цьому зараз невідомо в якому стані те зерно було по факту. Таке зерно без права допуску до харчів і фуражу завозили в Польщу до 2022 року у відносно незначних кількостях.

Можна сказати, що з самого початку 2022 року зерно не везли з України до Польщі з метою продати його як технічне, натомість це явище виникло по факту в ситуації певного хаосу 2022 року.

За даними, оприлюдненими люблінським воєводою Лехом Справкою, із харчового/фуражного не олійного зерна більшість – 130 тисяч тонн – було допущено до обігу в Польщі саме у 2022 році (проти 2,6 тисячі тонн у 2023). Пік завезення технічного зерна до Польщі припав на вересень-листопад 2022 року.

У квітні 2023 року польські медіа почали писати про проблему технічного зерна та про те, що частина його могла потім потрапити у харчове виробництво. У травні 2023 року – вже в умовах передвиборчої кампанії в Польщі, голова об’єднання Польща 2050, теперішній голова Сейму Польщі Шимон Головня заявив, що він подав звернення до NIK з метою перевірити, чи не було порушень при імпорті зерна з України. Своїми зверненнями до NIK щодо проведення перевірки завезення до Польщі технічного зерна в травні хвалився і депутат Громадянської Платформи Кшиштоф Квятковський. 

У NIK почали перевірку. А у вересні 2023 року (менше ніж за місяць до парламентських виборів) радіостанція RMF24 (одна з найпопулярніших у Польщі) повідомляє, що в їхні руки потрапили неофіційні результати цієї перевірки, і що нібито у звіті NIK йдеться, що Державна ветеринарна інспекція Польщі в період від січня до травня 2023 року знайшла забруднення в 35% проб зерна з України. Як можна собі уявити, новина розійшлась польським інтернетом із коментарями «шок і жах».

Заголовок матеріалу на сайті RMF24
Cкрін із матеріалу на сайті RMF24

А коли звіт NIK щодо перевірок Державної ветеринарної інспекції оприлюднили у листопаді 2023 року, там скромно написали: «Як повідомив Головний ветеринарний лікар […] від січня до травня 2023 було досліджено 717 проб зерна. В результаті цих досліджень виявлено поодинокі  випадки забруднення сальмонелою (три випадки), пестицидами та ГМО (по одному випадку). Окрім того, на прикордонних переходах […] у період від січня до травня не пропущено 31 партію кукурудзи з причин їх високої вологості, плісняви та наявності комах у зерні».

Cкрін зі звіту NIK

Навіть із завернутими партіями кукурудзи (які насправді у вказані 717 проб не входять), проблеми виявили в 5% проб за січень-травень 2023. Це за звітом NIK. Але після оприлюднення звіту новин «шок-жах – українське зерно все отруйне» ніхто не редагував і не уточнював.

Іще один санітарний орган, на дані якого посилався NIK – Головний санітарний інспектор, повідомив, що у 2022-2023 роках провів 11569 аналізів проб зерна з України і виявив недопустимі домішки у 278 з них (2,4%). 

Про пошуки винного або naming and shamingназви і присором

Якщо українське зерно таке токсично-злочинне, то у польських держорганів мали б бути формальні підстави до його покупців у Польщі та висунення їм  претензій і порушення проти них справ. Натомість на зустрічі у Моронгові Туск пообіцяв оприлюднити список польських покупців зерна з України, щоб поляки знали, хто це такі. Тобто замість формальних процедур будуть застосовувати принцип naming and shaming. Це може означати, що підстав для висувати претензії до держорганів поки немає, натомість можна пограти в гру із ворогами народу.

Від минулої осені і дотепер до польських медіа потрапило кілька різних списків фірм, які купували в Україні зерно. Списки ці начебто складені на підставі даних від митниці, тобто за офіційними митними деклараціями, які оформлювались при перетині кордону. Зазвичай таку інформацію не оприлюднюють, бо на неї поширюється митна таємниця, і зараз списки фігурують на правах «зливів». Останній із них налічує 541 фірму. Про нього міністр сільського господарства Чеслав Сєкєрський сказав, що «значна частина даних – правда».

Матеріали в медіа показують, що принаймні частина названих у них фірм дійсно імпортували зерно з України. Вони це підтверджують у розмовах з журналістами, але сам факт зливу списків і обіцянки оприлюднити повну офіційну версію (а про можливість офіційної публікації цієї версії говорив навіть прем’єр Дональд Туск) створює атмосферу презумпції вини.

Наприклад, матеріал порталу Money.pl від  23 лютого цього року має заголовок «Імпортували зерно. Тепер виправдовуються. “Багато фірм почувались змушеними до цього”». З тексту випливає, що виправдовування фірм-імпортерів – це відповіді  на питання журналістів, які до них дзвонили. Сам текст доволі збалансований, там є коментар експерта агроринку Бартломєя Чекали, який пояснює, що рішення ряду польських фермерів «притримати» власне зерно влітку 2022 року, змусило частину польських фірм шукати постачання деінде. У тексті читаємо також коментарі від однієї з фірм зі списку, яка заявила, що вони імпортували з України кукурудзу і 95% з неї продали пізніше на ринки третіх країн. Але є заголовок.

Деякі медіа говорять у заголовках про «список сорому» – вже повністю офіційний і публічний список імпортерів зерна з України, який обіцяв оприлюднити заступник міністра сільського господарства Міхал Колодзєйчак (досі він цього так і не зробив). З його виступу 19 лютого у програмі «Факти після фактів» на каналі TVN24 випливає, що список буде «списком сорому для деяких політичних партій» (натяк на Право і Справедливість, які в жовтні минулого року програли вибори колегам Колодзєйчака), які не запобігли вчасно вільному імпорту з України. Але є заголовки є у стилі «Список сорому Колодзєйчака».

Ще до зливів списків імпортерів деякі з медіа публікували матеріали про те, що їм до рук потрапили якісь їхні версії. У жовтні минулого року портал Wirtualna Polska опублікував матеріал під заголовком «”Технічне зерно” з України. Оприлюднюємо список, який приховували місяцями». У матеріалі пишуть, що до порталу потрапив список із 91 фірми-імпортера, і журналісти пробували контактувати із ними. Частина відповіла на питання. Портал цитує одного з них: «[…] термін “технічне зерно” – це “адміністративний термін”. Він не свідчить про якість зерна, як стверджують медіа та політики і популісти з АгроуніїАгроунія – це організація, головою якої був віцеміністр Міхал Колоджєйчак. Матеріал очевидно готували перед парламентськими виборами в Польщі., а лише його призначення на ринку і, відповідно, спосіб його митного оформлення. У багатьох випадках технічна пшениця, імпортована до Польщі, була кращої якості, ніж споживча пшениця, вироблена в Польщі. Слід також пам’ятати, що жоден виробник кормів, жоден млин не купує кота в мішку і завжди перевіряє кожну окрему партію на якість. З огляду на це, статті, що постійно з’являються в пресі про те, що хтось може їсти хліб, виготовлений з “технічного зерна”, є просто гонитвою за сенсаціями».

Після публікації матеріалу портал додав іще актуалізацію, бо кілька фірм зі списку надіслали свої відповіді на питання. Одна із фірм заявила, що ніколи не імпортувала технічного зерна з України та в списку помилково, а інша, що вони потрапили в список, бо імпортовану ними партію зерна оформив як технічну митний брокер (без відома фірми).

За офіційними даними технічного зерна з України до Польщі у 2022-2023 роках заїхало до 6,5% від усього обсягу. І сам факт його завезення не означав, що фірма-імпортер збиралась ним зловживати, і продавати як їстівне. Але загалом, заголовки матеріалів медіа про імпорт зерна з України затирають відмінність між легальним імпортом, імпортом так званого технічного зерна на легальні цілі чи зловживанням із тим самим зерном. І це якщо говорити про солідні медіа із якоюсь редакційною політикою, адже трапляються і матеріали із заголовком про те, що «технічне зерно може спричинити рак», був також заголовок, що «з технічного зерна могли виготовити до 100 тисяч буханок хліба».

І посеред цього живе польський споживач-виборець, а наступні вибори – до органів місцевого самоврядування – 7 квітня.

Про заборонені в ЄС пестициди

За даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН, станом на 2021 рік в Польщі використовували 2,32 кілограми пестицидів на гектар оброблюваної землі, а в Україні 0,8 кілограма. Щоправда серед пестицидів, які використовують в Україні можуть бути такі, які від певного часу не допускаються в ЄС.

Щодо використання заборонених в ЄС пестицидів, можливо, як варіант треба запропонувати маркування зерна/продуктів з нього вироблених, щоб вказати, що зерно із використанням таких пестицидів було вирощене.

При цьому про оцю технічно-токсичність особливо інтенсивно говорять саме зараз. Раніше говорили про те, що просто дешеве зерно завалить польських виробників. Зараз почали більше тиснути на страхи споживача.

Загалом у цьому всьому бракує цифр у матеріалах преси і заявах зацікавлених сторін. Так само як було і з перевізниками

Новини від “Нашого вибору” в Телеграмі
підписатись