12 грудня відбулась експертна дискусія на тему «Уроки блокади. Як захистити західний кордон України». Розмова була присвячена страйку польських перевізників на кордоні з Україну, який триває з 6 листопада та фактично призвів до блокади польського-українського кордону. Учасники дискусії – представники громадських організацій, бізнес-асоціацій, експерти з питань економіки, права та міжнародних вантажних перевезень – говорили про причини теперішньої блокади, перебіг переговорів зі страйкарями та що потрібно зробити, щоб розвʼязати кризу. Основні тези дискусії – у матеріалі «Нашого вибору».
У вівторок, 12 грудня, відбулась онлайн-дискусія на тему «Уроки блокади. Як захистити західний кордон України». Захід було організовано аналітичним центром «Європа без барʼєрів» за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження». У розмові брали участь Володимир Балін – віцепрезидент Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України; Левко Прокіпчук – експерт з питань практичного застосування митного законодавства Асоціації професійних митних посередників, автор петиції про застосування санкцій щодо організаторів блокади; Юрій Панченко – редактор Європейської правди; Михайло Бно-Айріян – спеціальний представник Федерації роботодавців України з питань торгівлі та Павло Кравчук – експерт аналітичного центру «Європа Без Бар’єрів».
Дискусія була присвячена теперішній блокаді польсько-українського кордону. Нагадаємо, що 6 листопада частина польських перевізників розпочали страйк та де-факто заблокували рух для вантажівок на 4 прикордонних пунктах пропуску з Україною. Протест призвів до появи великих черг та паралічу вантажних перевезень на польсько-українському кордоні. Протягом періоду дії страйку було зафіксовано смерть двох українських водіїв, котрі очікували на перетин кордону у чергах. 6 грудня українські активісти організували у Варшаві акцію протесту та звернулись до Сейму з проханням припинити блокаду польсько-українського кордону. З 7 грудня Укрзалізниця розпочала трансфер заблокованих на кордоні вантажівок спеціальними поїздами. 11 грудня було відновлено рух вантажівок на пункті пропуску «Ягодин-Дорогуськ», однак майже одразу після публікації рішення місцевого війта, страйкарі перекрили дорогу вантажівкою, яка ніби була несправною. Поліція змусила страйкарів забрати машину, що незаконно перекривала дорогу. Наразі блокади на пункті пропуску у Дорогуську немає.
Блокада польсько-українського кордону, що триває з 6 листопада – це вже не перша подібна акція з боку польських перевізників, підприємців або фермерів. З початку повномасштабного російського вторгнення таких акцій протесту на кордоні з польського боку було щонайменше шість: протест перевізників у вересні 2022 року, два протести фермерів у лютому, а також у квітні 2023 року, протест перевізників у травні 2023 року та протест у липні 2023 року. Однак блокада кордону у листопаді-грудні 2023 року виявилась найбільш тривалою та складною для вирішення. Наразі, ані переговори як на рівні українських та польських асоціацій перевізників, так і на вищих – міністерських рівнях, ані звернення до владних структур не виявились достатньо ефективними, щоб розблокувати кордон та нормалізувати ситуацію.
Далі наводимо основні тези дискусії, що стосувались причин конфлікту, способів його вирішення, реакції української та польської влади.
Володимир БалінПерший віцепрезидент Українського Транспортного Союзу; ексголова Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті; радник президента Асоціації міжнародних автомобільних перевізників про повернення до дозволів та недобросовісну конкуренцію
Головною вимогою польських перевізників-страйкарів є повернення дозволів для українських перевізників. Нагадаємо, що до кінця червня 2024 року між Україною та Європейським Союзом діє угода про лібералізацію вантажних перевезень, яка скасувала необхідність отримання українськими перевізниками відповідних дозволів для здійснення двосторонніх та транзитних перевезень в держави-члени ЄС. Як пояснює Володимир Балін, наявність дозволів допомагала регулювати кількість перевезень, зокрема, кількість українських перевізників, що працювали на міжнародний ринок. Таким чином, лібералізація перевезень між Україною та ЄС забрала обмеження щодо того, скільки українських водіїв може возити вантаж у країни Європи.
Згідно з позицією страйкарів, скасування дозволів призвело до того, що українські перевізники заполонили європейський ринок і тим самим витіснили звідти поляків. Володимир Балін пояснює чому така позиція не відповідає дійсності: «[Польських перевізників] турбує ринок Європи. Вони це називають каботажем, що не до кінця правильно, адже каботаж – це перевезення в межах однієї країни, а їх турбує перевезення по території Європейського Союзу. Страйкарі вважають, що українці [в рамах лібералізації перевезень] демпінгують польських перевізників. Хоча нам згідно з угодою [про лібералізацію] прямо заборонено здійснювати перевезення виключно між країнами ЄС, а також по території однієї країни». За словами Баліна заяви польської сторони щодо того, що українці порушують угоду та все-таки здійснюють перевезення всередині ЄС наразі не мають достатнього підтвердження.
Також Володимир Балін наголосив, посилаючись на розмову з польськими страйкарями, що зміни на ринку дійсно відбулись – перевізники з Польщі втратили роботу через відсутність перевезень до Білорусі та Росії. «І у мене питання: до чого тут Україна, адже не ми нападали на Росію, а навпаки», – підкреслив спікер.
Ще одна претензія, яку висувають страйкарі – це розміри зарплат українських водіїв. На думку протестувальників, саме через нижчу заробітну плату для українців, вони не можуть з ними конкурувати, адже мають вимогу від держави платити певну фіксовану ставку. «Вони [страйкарі] також хочуть того, на що ми зараз не готові піти, а саме – щоб зарплата наших водіїв була така сама, як водіїв, що працюють на польських машинах у старій ЄвропіПід старою Європою мається на увазі територія Західної Європи – країн, що утворили та першими увійшли до ЄС до масштабного розширення організації у 2004 році», – зазначив Володимир Балін. Він також нагадав, що після вступу у 2004 році Польщі до ЄС, польські перевізники створили аналогічну ситуацію, зокрема, для німецьких колег.
Ще одна вимога протестувальників повʼязана з дотриманням українськими перевізниками екологічних стандартів ЄСЄвропейські стандарти викидів визначають допустимі межі для викидів вихлопних газів нових автомобілів, проданих в державах-членах ЄС. Останні зі стандартів – це Євро-4 (2005), Євро-5 (2009) та Євро-6 (2015). За словами Баліна, питання щодо екологічності українських вантажівок вже неодноразово підіймалось. «Сьогодні ми готові розглядати варіанти, щоб у Польщу і транзитом через неї їздили машини [що відповідають стандарту] Євро-5, Євро-6 <…> Асоціація міжнародних автомобільних перевізників України написала листа до Міністерства інфраструктури стосовно того, що для міжнародних перевезень ліцензування треба зробити більш жорстким. Але за цей період нічого зроблено не було», – підсумував Володимир Балін.
Остання вимога, яку розглядали під час дискусії, стосувалась системи є-Черга, яка поступово запроваджувалась на усіх пунктах пропуску з грудня 2022 року. Як зазначає Володимир Балін, польські страйкарі скаржаться на те, що вони змушені стояти в електронній черзі, тоді як українські водії дають хабаря прикордонникам та проїжджають без черги. «Чи ця система ідеальна? Ні. І її треба допрацьовувати. Було обіцяно, що до кінця року будуть камери на усіх переходах. Їх немає. Лише в Дорогуську в експериментальному режимі. Було обіцяно, що в електронній черзі буде відкрито інформацію про номер машини, дату і час, коли вона стала у чергу. Цього також немає. А все це дозволило б зробити є-Чергу більш прозорою», – зазначив Балін та додав, що українська сторона все-таки випрацювала компроміс в цьому питанні. Українські перевізники однозначно не можуть погодитись на виключення поляків з електронної черги (а саме такою є одна з вимог страйкарів).Однак вже було реалізовано окремі компромісні рішення – з 4 грудня було скасовано електронну чергу для порожніх вантажівок у пункті пропуску «Угринів – Долгобичув». Також українська сторона готова організувати скасувати електронні черги у пункті пропуску «Нижанковичі – Мальховіце» та окремі смуги й черга для пустих вантажівок у пунктах пропуску «Ягодин – Дорогуськ» та «Краківець – Корчова».
Михайло Бно-АйріянДипломат, управлінець, ексголова Київської обласної державної адміністрації, спеціальний представник Федерації роботодавців України з питань торгівлі. про комунікацію та можливий компроміс
Михайло Бно-Айріян під час дискусії розповів про ініціативу Федерації роботодавців України (ФРУ), яка спільно зі Спілкою підприємців та роботодавців Польщі звернулися до Урядів України й Польщі з ініціативою стати медіаторами перемовин між представниками транспортних галузей обох країн та створили відповідний майданчик. Перша зустріч представників транспортних галузей Польщі та України, у якій взяли участь 11 польських та українських організацій перевізників відбулась у Варшаві у пʼятницю, 8 грудня.
«Фактично вперше відбулись консультації між транспортними організаціями Польщі та України, які тривали 8 годин. Ми намагалися шукати компроміси та домовлятися. Це були непрості перемовини. Насправді є дуже багато нарікань, негативу від польської сторони, і вони накопичувались досить довго. Тому така розмова була дуже важлива», – зазначив під час свого виступу Михайло Бно-Айріян. Представник ФРУ також наголосив на важливості існування такого постійного каналу для комунікації, інакше проблеми будуть тільки накопичуватись. Зараз Федерація працює над організацією другого раунду переговорів.
Левко ПрокіпчукЕксперт з питань практичного застосування митного законодавства Асоціації професійних митних посередників, автор петиції про застосування санкцій щодо організаторів блокади про санкції для організаторів блокади
Думку про необхідність санкцій для організаторів блокади висловив Левко Прокіпчук. Він самостійно розпочав пошук інформації про організаторів протесту та запропонував обмежити торгівлю з ними, часткове чи повне припинення транзиту та перевезень територією України. Свою пропозицію Прокіпчук виклав у петиції «Про застосування санкцій до осіб, причетних до блокування українських перевізників».
Левко Прокіпчук також спростував заяву польських страйкарів про те, що в останній час зменшився відсоток перевезень між Україною та Польщею, які здійснюють поляки. «Звучала така інформація, що зараз поляки мають 9% всіх перевезень між Україною і Польщею, а мали 35%. У відсотковому відношенні дійсно відбувся спад, але якщо ми візьмемо абсолютні цифри, то [ситуація з перевезеннями до та після повномасштабного вторгнення] залишиться без змін. Так, у 2021 році поляки здійснювали близько 110 тисяч перевезень і аналогічно є зараз, – зазначив Левко Прокіпчук. – Тут потрібно пояснювати чому так зросла кількість автомобільних перевезень [з боку України]. Тому що в нас закрите море в Одесі. І поки у нас не відновиться нормальне функціонування морських перевезень, то, очевидно, навантаження буде на автомобільні перевезення».
Юрій ПанченкоЖурналіст, редактор видання “Європейська правда” про реакцію польської та української влади
На кінець дискусії своє бачення ситуації на польсько-українському кордоні висловив Юрій Панченко, редактор видання «Європейська правда» та автор матеріалів на тему блокади кордону. «З одного боку ми мали ситуацію фактичної недієздатності польського уряду. Причому свідомої недієздатності, тому що уряд повинен був відійти від владиТут йдеться про так званий двотижневий уряд Матеуша Моравецького, який офіційно пішов у відставку 11 грудня і вони чудово знали, що в них немає шансів переобратися. Тому їхня стратегія була такого, щоб залишити своїм наступникам проблеми, рішення щодо яких можуть бути непопулярними серед виборців <…> Це перший момент – момент для блокади був обраний вдало. Другий момент – це те, що Україна, на мій погляд, вимушена у цій ситуації бути пасивною і не має можливості діяти жорстко. Ми бачимо, що у цій ситуації була реакція від українського суспільства, але не від держави», – зазначив Юрій Панченко. Далі він пояснив, що така певна обережність української влади повʼязана з тим, що на прийдешньому саміті ЄС, який запланований на 14-15 грудня будуть розглядатись питання щодо України і зокрема, щодо відкриття переговорів про членство. «У контексті наближення цієї дуже важливої дати, українська влада, мені здається, намагалась не педалювати оці проблемні моменти, не діяти жорстко, щоб не погіршувати наші шанси 14-15 грудня», – сказав журналіст.
Повна версія дискусії доступна у записі за посиланням.
Анастасія Верховецька