Європейський парламент ухвалив резолюцію щодо процесу вступу України до ЄС, до якої включили критику рішення президента Володимира Зеленського присвоїти одному з підрозділів ЗСУ назву «Героїв УПА». Водночас депутати відхилили жорсткішу поправку, яка пропонувала не відкривати нові переговорні кластери до виконання Україною низки вимог щодо історичних питань. Про це повідомляє PAP.
У середу депутати Європарламенту підтримали поправку щодо УПА, запропоновану групою Європейської народної партії (EPP), до якої входять польські партії «Громадянська коаліція» (KO) та «Польська селянська партія» (PSL). Поправку розглядали окремо у п’яти частинах, кожна з яких отримала підтримку більшості депутатів. Зокрема, за п’яту частину проголосували 592 євродепутати, 42 були проти, ще 11 утрималися.
Загалом резолюцію щодо процесу вступу України до Європейського Союзу підтримали 460 депутатів Європарламенту. Проти проголосували 136 євродепутатів, ще 59 утрималися.
У схваленому тексті Європарламент висловив жаль «через нещодавню непотрібну та нічим не спровоковану ескалацію, спричинену президентом Володимиром Зеленським, який присвоїв елітному підрозділу Збройних сил України почесну назву “Героїв УПА”».
У резолюції також зазначено, що, особливо з огляду на незмінну підтримку Польщею України у боротьбі проти російської агресії, було проігноровано чутливість цього питання для польського суспільства та родин жертв УПА. На думку депутатів, це рішення шкодить добросусідським відносинам і попереднім зусиллям, спрямованим на врегулювання складних історичних питань у дусі щирого примирення, а також не відповідає європейським цінностям.
Європарламент закликав до деескалації та відновлення добросовісних зусиль задля примирення.
Під час голосування виникла суперечка
Під час голосування над резолюцією в сесійній залі Європарламенту виникла напружена ситуація, повідомляє PAP.
Євродепутат від польської партії «Право і справедливість» Яцек Оздоба усно запропонував додаткову поправку, яка передбачала заборону пропагування «бандеризму». Однак цю пропозицію не поставили на голосування – її відхилили акламацією, тобто без формального підрахунку голосів, після заперечень із боку лівої частини залу.
Після цього німецький євродепутат від фракції Зелених Сергій Лагодинський заявив, що депутати з правої частини сесійної зали відреагували на відхилення поправки вигуками «нацисти». За його словами, така поведінка є неприйнятною. Він також зазначив, що «деяких справжніх нацистів, які присутні в цій залі, ніколи так не називають під час засідань», і закликав притягнути до відповідальності депутатів, які вигукували ці слова.
Своєю чергою французький євродепутат-соціаліст Рафаель Глюксманн поскаржився, що один із депутатів показав так званий жест КозакевичаЖест Козакевича (пол. gest Kozakiewicza) — це образливий жест, коли людина згинає одну руку в лікті, піднімає передпліччя вгору, а іншою рукою вдаряє по зігнутому лікті. У багатьох країнах він сприймається як демонстративна зневага або груба відмова. Назва пов’язана із польським легкоатлетом Владиславом Козакевичем. Під час Літніх Олімпійських ігор 1980 року, після перемоги у стрибках із жердиною, він показав цей жест публіці, яка, за його словами, освистувала його та підтримувала радянського спортсмена. Фотографія швидко стала символом непокори та протесту проти тиску з боку СРСР. У Польщі вислів «показати жест Козакевича» став усталеним і означає демонстративно висловити зневагу або категоричну відмову. – образливий жест, відомий у Польщі як демонстративний прояв зневаги. Він назвав таку поведінку неприйнятною і звернувся до депутата зі словами: «Ви є представником Володимира Путіна, але не поводьтеся як російський фашист».
У фінальному тексті резолюції також міститься посилання на аналогічну резолюцію Європарламенту, ухвалену минулого року щодо євроінтеграції України. У ній також згадували історичні питання, зокрема Волинську трагедію.
Тоді Європарламент позитивно оцінив «усі дії, яких вживають Україна та держави-члени ЄС для врегулювання невирішених питань двосторонніх і регіональних історичних відносин, зокрема Волинської трагедії, у дусі справжнього та щирого примирення». Це формулювання повторно згадується в нинішній резолюції як нагадування про попередню позицію Європарламенту щодо необхідності історичного діалогу між сторонами.
Не підтримали жорсткішу поправку щодо переговорів про вступ України
Під час голосування Європарламент також не підтримав поправку, запропоновану групою Європейських консерваторів і реформістів (ECR), до якої входять депутати польської партії «Право і справедливість».
Її автори пропонували закликати не відкривати нові переговорні кластери щодо вступу України до ЄС доти, доки Україна не визнає, як сформульовано в документі, «кампанію етнічних чисток проти поляків», здійснену УПА, а також масові злочини проти єврейського населення.
Поправка також містила заклик до України засудити ідеологію, символіку та діяльність УПА, визнати злочини проти польського та єврейського населення, провести ексгумації та належне перепоховання жертв, а також здійснити ці кроки як такі, що, на думку авторів поправки, відповідають європейським цінностям. Документ не набрав необхідної підтримки.
Нагадаємо, що останніми місяцями у польсько-українських відносинахзагострилися суперечки навколо історичної пам’яті, зокрема щодо вшанування УПА та пов’язаних із нею постатей.
Ред.
Джерело: PAP
