Впродовж останнього року у Варшаві майже на 100% зросла кількість злочинів на ґрунті національної ненависті. Тільки протягом першого півріччя 2025 року столична поліція отримала 104 заяви про такі злочини. Це на 84,4% більше, ніж у перші 6 місяців минулого року. Найчастіше з ненавистю на тлі походження стикаються українці. Такі дані наводить Gazeta Wyborcza, посилаючись на столичну поліцію.
На 84,4% більше злочинів на ґрунті ненависті, ніж минулого року
Протягом останнього року поліція фіксує дедалі більше злочинів, пов’язаних із насильством чи погрозами на ґрунті національної, етнічної, расової, політичної чи релігійної належності, а також нападів із мотивів ксенофобії, расизму та нетерпимості. Однак за прогнозом експерта з питань безпеки університету SWPS Анджея Мрочека, це явище буде далі набирати обертів.
Як повідомляє видання, посилаючись на інформацію, надану відділом комунікації Столичного відділу поліції, якщо протягом декількох попередніх років показник таких злочинів тримався на одному рівні, то у 2025 році ситуація кардинально змінилася. Так, у 2023 році поліція Варшави розслідувала 128 таких злочинів (у 96 випадках заяву визнали обґрунтованою), а у 2024 – 126 (заяву визнали обґрунтованою у 90 випадках). Однак протягом перших шести місяців 2025 року поліція отримала вже 104 заяви про злочини на ґрунті ненависті, з яких у 78 заяву визнали обґрунтованою. Це на 84,4% більше, ніж протягом аналогічного періоду у 2024 році.
Як зазначає поліція, тільки проти українців, які становлять найчисельнішу групу мігрантів у Польщі, кількість злочинів є набагато більшою, ніж про це повідомляється офіційно. Однак точну кількість таких злочинів важко підрахувати, оскільки часто постраждалі не звертаються до поліції або роблять це тоді, коли дійшло до фізичного насильства.
Як наголосила у коментарі для Gazeta Wyborcza активістка Лаура Квочала-Альсубаїх, неприязнь до іноземців у Польщі є проявом ірраціонального лицемірства. «Стосовно людей з Близького Сходу неприязнь пояснюють їхньою “чужою культурою” та складною асиміляцією. Щодо українців цей аргумент зникає, але рівень ворожості залишається тим самим. Це небезпечна соціальна інженеріяСистематичний вплив на суспільство, спрямований на зміну його структури, норм чи поведінки.», – сказала вона.
Активістка також зазначила, що агресія проти мігрантів не має нічого спільного з легальністю їхнього перебування у Польщі. Лаура Квочала-Альсубаїх наводить власний приклад: попри те, що вона – полька, активістка сповідує іслам і носить хіджаб. Вона переконана, що достатньо лише факту, що хтось відрізняється від культурної норми, щоб стати жертвою хейту. Лаура Квочала-Альсубаїх також наголошує, що антимігрантські настрої – це небезпечна тенденція. «Я спостерігаю це з моменту кризи на польсько-білоруському кордоні. Використання образу “чужинця”, прибульця з іншої країни стало дуже інтенсивним. Це ефективний інструмент, що ґрунтується на страхах і упередженнях», – підкреслює вона.
За словами активістки, ризик прояву ненависті підвищується під час масових заходів, таких як демонстрації, виборчі мітинги чи футбольні матчі. Лаура Квочала-Альсубаїх також додала, що під час виборчої кампанії теми кордонів, міграції чи прав меншин викликали значно сильніші емоції й реакції, ніж до неї.
19 липня у понад 50 містах Польщі пройшли антимігрантські марші. У столиці відбулася найбільша акція, яка переросла у сутички, до яких втрутилася поліція. Ще раніше, наприкінці червня 2025 року, на польсько-німецькому почали діяти так звані громадянські патрулі, зокрема, організація «Рух захисту кордонів» під керівництвом Роберта Бонкевича – польського праворадикального активіста, публіциста й організатора масових акцій, серед яких «Марш незалежності» у Варшаві.
Напади на українців у Варшаві
Як наголошує видання, тільки протягом останнього місяця сталося декілька нападів на тлі національності. Так, наприкінці липня словесної атаки у трамваю зазнала українська політологиня, письменниця, докторка гуманітарних наук і викладачка Варшавського університету Олександра Іванюк. В інтерв’ю з виданням вона також наголосила, що рівень ксенофобії у Польщі стає критичним.
«Я рідко розмовляю українською в громадському транспорті, бо зазвичай їду сама. Сьогодні я була з подругою, і через хвилину розмови українською ми почули, що ми «руські к***и» – і неодноразово. Трамвай був повний. Ніхто не відреагував. Невже це нова польська норма…», – прокоментувала цей випадок Олександра Іванюк на своїй facebook-сторінці.
10 серпня про словесні атаки у свій бік написала на своїй facebook-сторінці українська журналістка й політологиня Зоряна Вареня. За словами журналістки, це сталося тричі. Вперше – недалеко від вулиці Nowy Świat, коли вона розмовляла телефоном зі своєю матір’ю. Тоді жінка схопила журналістку за руку, назвавши «руською ку…». Вдруге словесна атака сталася в автобусі, коли Зоряна Вареня розмовляла зі своєю подругою українською. Тоді чоловік почав наказувати жінкам розмовляти польською, а коли почув, що вони вільно володіють цією мовою, він почав голосно нарікати на присутність мігрантів у Польщі. Втретє випадок зі словесним нападом стався під час конференції, коли після панелі до неї підійшов чоловік і спитав, чи правильно зрозумів, що вона з України. Коли жінка підтвердила його слова, він тихо назвав її бандерівкою й у грубій формі сказав, що вона має виїхати з Польщі.
«Я завжди вважала Польщу своїм другим домом. Живу тут уже дев’ятий рік (з перервами). Спочатку були п’ятирічні студії, потім повернення до Києва, а потім втеча до Польщі – я перетнула кордон уночі з 26 на 27 лютого 2022 року. Тут у мене значно більше близьких друзів, ніж в Україні. Мені справді дуже подобається ця країна і люди, з якими пов’язують багато чудових історій та спогадів. Але те, що відбувається зараз, – просто жах. Рівень ненависті, кількість фейків і маніпуляцій… Я шокована. Все частіше думаю, чи не поїхати далі або, попри війну, повернутися додому», – прокоментувала випадок журналістка.
9 серпня у Варшаві пройшов концерт білоруського російськомовного реп-виконавця Макса Коржа. Концерт супроводжувався численними злочинами та правопорушеннями. А вже 12 серпня Премʼєр Польщі Дональд Туск повідомив, що у звʼязку з інцидентом під час концерту, буде депортовано 63 людини, які брали в ньому участь. Серед них 57 українців та 6 білорусів. Однак ще до заяви Туска в інтернеті почали ширитися коментарі на кшталт «відправити злочинців на фронт». Однак найбільшу увагу привернув один з учасників заходу, який під час концерту розгорнув червоно-чорний прапор із зображеним на ньому українським тризубом. Після того як інформація про це поширилася у соціальних мережах, почали з’являтися ворожі, а часом відверто агресивні коментарі на адресу чоловіка, який його розгорнув.
Анджей Мрочек: «Маємо справу з “ефектом Люцифера”»
13 серпня аналітичний центр Res Futura проаналізував коментарі на адресу українців після концерту Макса Коржа. Серед проаналізованих коментарів близько 68-70% є негативними або навіть ворожими. Здебільшого вони стосуються так званого культу Бандери, історичних подій, а також української невдячності.
Як наголосив у коментарі для Gazeta Wyborcza Анджей Мрочек, у випадку з українцями підживлювання ненависті може бути елементом гібридної війни проти Польщі та України. «Польщі діють групи, які мають на меті створити хаос і відчуття загрози. Їм важливо досягти політичних цілей за будь-яку ціну. Ці дії, особливо дезінформація в інтернеті, відзначаються продуманою стратегією», – пояснює експерт.
Анджей Мрочек зазначає, що подібний механізм не є новим і часто вистачить однієї хибної інформації, щоб почала поширюватися ненависть. За його словами цей механізм можна назвати «ефектом Люцифера» – коли людина, яка сама по собі не має схильності до злочину, під впливом групового тиску та обставин здатна перейти межу між добром і злом. Так само працює з коментарями, у яких мігрантів представляють у негативному світлі. Експерт наголошує: уряд має негайно вжити заходів проти цього. Це, зокрема, може бути спростування фейків, освітні заходи у школі та кампанії у медіа. «Паралельно потрібно почати нагадувати потенційним злочинцям про неминучість покарання. Виконавець має знати, що якщо вчинить заборонений вчинок, то понесе болючі наслідки. Швидко і незворотно», – підсумував експерт.
Тетяна Шарапова
Джерело: Gazeta Wyborcza