Минулого тижня, 12 липня, Сейм Польщі ухвалив законопроєкт, який скасовує кримінальну відповідальність військових, прикордонників та поліції за використання зброї або інших засобів безпосереднього примусу під час захисту польського кордону. Передовсім йдеться про застосування зброї проти нелегальних мігрантів з Близького Сходу та Африки на польсько-білоруському кордоні. Правозахисні організації у Польщі негативно відреагували на прийнятий закон та наголосили на тому, що нові норми суперечать Конституції Польщі.
У пʼятницю, 12 липня, Сейм Польщі більшістю голосів проголосував за правки до низки законів про діяльність армії та служб, який розширює повноваження та знімає відповідальність за використання вогнепальної зброї та засобів примусу у разі посягання на недоторканність державного кордону. «За» проголосувало 401 депутат – усі представники партії «Право і справедливість», та майже всі депутати від «Громадянської коаліції», «Польщі 2050», Польської селянської партії. Проти законопроєкту найбільше виступило депутатів від Лівих.
Головне нововведення передбачає, що солдати, поліціянти та прикордонники під час виконання роботи на кордоні можуть використовувати зброю і що за це не буде кримінальної відповідальності. Таким чином військові та представники інших служб зможуть використовувати вогнепальну зброю та інші засоби безпосереднього примусу у випадках безпосереднього і безправного замаху на життя, здоровʼя та свободу військового, поліціянта або прикордонника та на непорушність державного кордону; у випадках запобігання діям, які можуть призвести до замаху на життя, здоровʼя та свободу військового, поліціянта або прикордонника та на непорушність державного кордону; у випадках, коли особи не виконують наказ військових, поліціянтів або прикордонників та не відкладають з рук зброю або інші небезпечні предмети.
Такі нововведення є відповіддю уряду Польщі на загострення ситуації на польсько-білоруському кордоні. Там наприкінці травня один з мігрантів, який хотів нелегально перетнути кордон між Білоруссю та Польщею, вдарив ножем польського військового. Солдат помер у лікарні від отриманих ран. Також наприкінці березня на польсько-білоруському кордоні сталась ще одна ситуація, яка набула розголосу в медіа. Йдеться про випадок, коли трьох польських військових затримали на кордоні за застосування вогнепальної зброї.
Одразу після публікації цієї історії, ситуація набула розголосу і на неї відреагувало найвище керівництво держави. «Поведінка прокуратури та військової поліції стосовно наших воїнів викликає у людей обґрунтоване занепокоєння та гнів. Очікую швидких організаційних, правових та кадрових висновків і рішень», – написав 6 червня Дональд Туск. А вже 10 червня Рада міністрів розглянула можливі зміни до закону «Про захист вітчизни», які б розширили повноваження військових застосовувати зброю на кордоні. Далі законопроєкт було передано до Сейму. Зараз він чекає на затвердження у Сенаті.
Саме ця поправка, яка значно розширює можливість застосування зброї, а також знімає з військових та прикордонників кримінальну відповідальність за це, викликала занепокоєння у правозахисників. На думку польського Гельсінського фонду прав людини, «навіть посилення міграційного тиску не виправдовує запровадження таких радикальних змін. Міграція, яка також використовується владою Білорусі та Російської Федерації як інструмент, сама по собі не є явищем військового характеру. Кордон перетинають цивільні особи, зокрема сім’ї з дітьми, діти без супроводу батьків, люди похилого віку, хворі та люди з інвалідністю. У цих умовах будь-яке використання прямого примусу, особливо вогнепальної зброї, повинно мати далекосяжні обмеження, включаючи принцип пропорційності, і кожне зловживання цими засобами має оцінюватися з погляду того, чи могли службовці вчинити злочин, перевищивши свої повноваження».
У листі, який фонд надіслав до Сейму, зокрема, підкреслюється, що провадження таких змін призведе лише до безкарності військових, прикордонників та поліціантів, які можуть стріляти, зокрема, жінок з дітьми, або використовувати зброю у такий спосіб, який наражає на небезпеку інших військових. «Такі рішення викликають фундаментальні сумніви щодо відповідності Конституції Республіки Польща, згідно з якою Республіка Польща забезпечує кожній людині правовий захист життя», – наголошує адвокат Ярослав Ягура, юрист Гельсінського фонду прав людини.
За словами іншого юриста фонду Марчіна Вольного, запроваджені зміни також суперечать Конвенції про права людини, яка передбачає проведення судового слідства у ситуаціях, коли через використання зброї військовими загинула людина. «Запровадження запропонованого контртипу фактично унеможливить проведення таких проваджень та детальне вивчення обставин застосування сили. Це призведе до відповідальності перед Європейським судом з прав людини», – наголошує Марчін Вольний.
Передісторія – криза на польсько-білоруському кордоні
Влітку 2021 року режим Олександра Лукашенка у Білорусі розпочав спецоперацію «Шлюз», метою якої є міграційний тиск на Європейський Союз. Білорусь спростила умови в’їзду для іракців та громадян низки інших країн та запровадила додаткові рейси до Білорусі. Далі за допомогою білоруських прикордонників біженці з Близького Сходу та Африки, яким запропонували легке перетинання межі з Європейським Союзом, намагалися прорватися через білорусько-литовський, а згодом через білорусько-польський кордони. Серед них були також жінки і діти. Нерідко ці люди разом з білоруськими прикордонниками штурмували кордон, використовуючи силові методи. Своєю чергою, польські прикордонники виштовхували людей назад на територію Білорусі, використовуючи так звані пушбеки – силова тактика, яку застосовують прикордонники в Греції, балканських країнах, Іспанії – на терені анклаву в Цеуті і яка полягає у «випихуванні» людей назад через кордон.
Намагаючись дати раду з ситуацією польська влада у вересні 2021 року запровадила надзвичайний стан у прикордонних воєводствах, який передбачав що на території прикордонних гмін Підляського та Люблінського воєводств можуть перебувати тільки постійні мешканці, прикордонники або військові мають право перевіряти машини та об’єкти нерухомості, займати їх, якщо цього вимагатимуть інтереси державної безпеки. «Опозиція наголошує, що єдина справжня причина надзвичайних заходів на кордоні – це бажання влади усунути незалежну пресу, щоб вона не могла реєструвати реальну ситуацію мігрантів і пушбеки», – писала у листопаді 2021 року журналістка Олена Бабакова для «Нашого вибору».
У 2022 році Польща побудувала вздовж польсько-білоруського кордону паркан. Довжина огорожі становить 186,25 км, а його висота – 5,5 метра. Стіна повністю укріплена колючим дротом.
З того часу спроби біженців з Близького Сходу та Африки нелегально перетнути білорусько-польський кордон не припинялись, а польська прикордонна служба чи не щодня публікує інформацію про кількість спроб нелегального перетину.
За різними підрахунками на польсько-білоруському кордоні загинуло понад 50 мігрантів. Ці події лягли в основу нового фільму Агнєшки Голланд «Зелений кордон».
Після загострення ситуації на кордоні навесні 2024 року польський уряд розпочав «Національну програму стримування та оборони – щит Схід» та запровадив на кордоні з Білоруссю буферну зону.
5 липня громадська організація Grupa Granica, яка займається допомогою мігрантам на польсько-білоруському кордоні, опублікувала інформацію, що Європейський суд з прав людини розглядатиме справу 32 двох громадян та громадянок Афганістану проти Польщі. У позові Польща звинувачується в порушенні Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, зокрема, у порушенні їхнього права на життя та принципу невидворення, заборони нелюдського та такого, що принижує гідність, поводження та колективного видворення. Йдеться про справу пушбеків у селі Уснаж Гурни у 2021 році.
Анастасія Верховецька