11 листопада 2023 року у Польщі відзначили День Незалежності. Дата святкувань присвячена проголошенню незалежності Польської Республіки у 1918 році – після 123 років перебування у складі Російської, Німецької та Австро-Угорської імперій. Традиційно у польських містах проходили різноманітні масові заходи. У Варшаві, Познані та Вроцлаві відбувалися марші націоналістів, учасники яких виступали проти Європейського Союзу, абортів, ЛГБТ, а також лунали антиукраїнські й антиєврейські гасла. Водночас у цих містах проходили також паралельні святкування, які пропагували демократичні цінності. В інших польських містах традиційно відбувалися офіційні урочистості, велопробіги, пікніки, забіги, марші, покази історичних реконструкторів та виставки військової техніки.
Розповідаємо, як все пройшло.
Варшава
З нагоди Дня Незалежності вулицями Варшави традиційно пройшло два масових заходи – Марш Незалежності, організований однойменною націоналістичною організацією та хода від Антифашистської коаліції під гаслом «За нашу і вашу свободу».
Марш Незалежності – щорічна подія, організована однойменною організацією. До недавнього часу її очолював Роберт Бонкевіч. Ідея маршів виникла в націоналістичних і правих колах. В перше його було проведено у 2010 році з ініціативи націоналістичних асоціацій, таких як Національно-радикальний табір і Польська молодь.
Найбільший Марш відбувся у 2018 році, коли у ньому взяло участь близько 200 тисяч осіб. У 2020 році, з огляду на карантинні заходи, Марш Незалежності мав пройти у вигляді автопробігу. Однак, на вулиці вийшли тисячі людей. В результаті у столиці 11 листопада відбулись сутички з поліцейськими та було підпалене помешкання, а збитки Маршу становили кількадесят тисяч злотих.
Цьогорічний Марш Незалежності пройшов під гаслом «Ще Польща не загинула» / «Jeszcze Polska nie zginęła» (перший рядок державного гімну Польщі – ред.). Загалом, ця подія, порівнюючи з попередніми роками, відбулася у доволі спокійній атмосфері. Серед найбільших правопорушень можна згадати топтання та паління прапорів Європейського Союзу і ЛГБТ, використання петард і файєрів, а також виголошення образливих кричалок. Також, до одного з автомобілів, що їхали у колоні Маршу, були прикріплені прапори Європейського Союзу і веселковий прапор (символ руху ЛГБТ), котрі волочилися по землі.
Учасники Маршу скандували «Аборти вбивають дітей», «Хлопець і дівчина – нормальна родина», «Заборона геїв», «Ще не вмерла Польща» тощо. На плакатах можна було бачити антиукраїнські гасла, а також написи проти Ізраїлю та США, а учасники несли образ ікони Ченстоховської Божої Матері та портрет Папи Римського Івана Павла ІІ.
Не обійшлося також і без казусів. Один чоловік, повертаючись із націоналістичного Маршу, намагався зірвати веселковий прапор над входом до піцерії Pizzaiolo на вулиці Круча / Krucza, але впав під дерево і загубив телефон. Власники піцерії опублікували відео інциденту з камер спостережень у соціальних мережах написавши: «Ми з радістю обміняємо прапор на телефон, запрошуємо в бар».
Під час прес-конференції присвяченій Маршу мер Варшави Рафал Тшасковський повідомив, що у заході взяло участь близько 40 тисяч осіб. Сильвестр Марчак, речник столичної поліції, під час брифінгу увечері 11 листопада оцінив Марш як безпечний. Було затримано 56 осіб, котрі мали при собі наркотики чи піротехнічні засоби.
На противагу маршу націоналістів вулицями Варшави пройшов також марш, організований Антифашистською коаліцією під гаслом «За нашу і вашу свободу». Цього року захід відбувся вже впʼяте.
«Ми не згодні з посиленням впливу ультраправих сил на суспільне життя та наслідками їх дій, які зараз помітні в навколишньому світі. Не згодні з ненавистю, націоналізмом, релігійним фанатизмом, дискримінацію меншин, порушенням прав жінок або ЛГБТ+ людей, а також імперіалістичними мріями, які тягнуть наш світ у найгіршому напрямку. Ми не згодні з популістською політикою, яка призводить до загибелі тисяч людей на кордонах ЄС. Ми не згодні з імперіалізмами, які призводять до збройних конфліктів», – заявляли організатори маршу.
Учасники несли плакати «Незалежна для всіх», «Вільна Варшава без фашизму», а також великий банер «За вашу і нашу свободу», написаний польською, українською та білоруською мовами. Потім марш перетворився у мирну вуличну вечірку. З колонок лунала музика техно, люди танцювали, а на захід принесли не лише біло-червоні, але й веселкові прапори.
«Ми хочемо показати, що цінності, у які ми віримо – демократія, свобода, рівність – можна демонструвати так, як ми в них віримо. А саме у радісному танці та музичній процесії, котра нікого не виключає», – сказав Домінік Пухала, один з організаторів маршу для Gazeta Wyborcza.
Вроцлав
У місті було організовано дві маніфестації – Марш поляків та Радісний парад незалежності.
Марш поляків був організований місцевими польськими націоналістами. На ньому лунали антиукраїнські та антиєврейські промови, а поруч з польськими стягами майоріли прапори з кельтськими хрестами, котрі є символами білих націоналістів, расистів та неонацистів. Учасники несли смолоскипи, тримали плакати «Ні для ЄС», «Бог, Честь, Вітчизна», «Волинь 1943 пам’ятаємо», «Стоп агресивній провоєнній пропаганді» та інші, а деякі палили особи файєри. Гаслом цьогорічного маршу у Вроцлаві була фраза «Поляк у Польщі – господар».
«Наші вороги люблять поляків, якими легко маніпулювати, які під час не нашої війни брали під свій дах чужинців, тим самим сприяючи процесу українізації Польщі», – сказала під час маршу одна з організаторок маніфестації та представниця фонду «Волинь пам’ятаємо» Катажина Соколовська. Не зважаючи на агресивні гасла, сама подія пройшла відносно спокійно і без провокацій.
Водночас на противагу націоналістичній акції в місті було проведено Радісний парад незалежності, у якому взяло участь близько 5 тисяч осіб. «Вроцлав – я в цьому переконаний – черговий раз показує приклад того, що можна святкувати цей особливий день радісно і, головне, разом. Це день, в який ми шукаємо тільки те, що нас об’єднує, і відкладаємо в сторону те, що нас роз’єднує», – зазначив мер Вроцлава Яцек Сутрик, під час параду.
Познань
У Познані пройшов Другий марш незалежності та відбулося традиційне святкування Дня святого Мартина.
Марш незалежності був організований місцевими польськими націоналістами. Під час маніфестації виголошувалися промови присвячені необхідності виходу Польщі з Європейського Союзу, а учасники тримали плакати з написами «Час подумати про Polexit». Під час маршу натовп кричав «Не веселкова, не світська, а католицька Польща», «Смерть ворогам батьківщини», «Смерть лівим» тощо. Наприкінці ходи кілька осіб в балаклавах підпалили прапор Європейського Союзу. За підрахунками медіа у акції взяли участь близько 800 осіб.
Перед тим у місті відбувалося традиційне щорічне святкування Дня святого Мартина. По вулиці Святого Мартина пройшла урочиста процесія на чолі з чоловіком, переодягненим у святого. Ходу супроводжували переодягнені артисти, акробати, представники громадських організацій, а також шкіл. Вкінці святкування мер Познані символічно передав «святому» ключі від міста.
З нагоди свята Фонд взаємної допомоги Барка / Fyndacja Pomocy Wzajemnej Barka організував благодійний аукціон, на якому продав гігантський святомартинський рогалик вагою близько 5 кілограмів. Вторговані під час аукціону кошти будуть спрямовані на організацію Святвечора для бездомних та самотніх осіб з Польщі та України.
В інших містах Польщі святкування відбувалися у спокійніший спосіб, з невеликими маршами, велопробігами, показами військової техніки та виступами клубів реконструкторів.
Краків
У Кракові традиційно пройшла хода з Королівського замку на Вавелі через весь центр міста до площі Яна Матейки. Мешканці міста могли подивитися на військовий парад, показ техніки та виступи груп історичних реконструкторів. Паралельно у місті відбувався Краківський біг незалежності, участь у якому міг взяти кожен охочий. Ввечері на площі Ринок був організований концерт, де виконували пісні присвячені річниці відновлення незалежності Польщі.
Водночас до міста приїхав голова партії Право і справедливість Ярослав Качинський. Він виголосив промову серед своїх прихильників у залі «Сокіл», наголошуючи на небезпеці можливих змін у трактатах Європейського Союзу, через що держави-члени можуть втратити частину своїх повноважень: «Польща може перетворитися на країну, яку населяють поляки, але якою керують ззовні».
Лодзь
У Лодзі основні події присвячені святкуванню Дню Незалежності проходили на території Лодзинської мануфактури. Відвідувачі мали можливість взяти участь у пікніку, ознайомитися з роботою та оснащенням правоохоронних органів та військових, побачити зброю і військову техніку, а також подивитися виступ історичних реконструкторів.
Гданськ
У Гданську вже традиційно відбувся 21-й Парад незалежності, котрий щороку об’єднує різноманітні соціальні групи і є прикладом толерантності. «Останнім часом ми чуємо, що Польща втрачає свій суверенітет, перебуваючи в Європейському Союзі, але наша демонстрація в центрі Гданська доказує, що це не так. Тому що ми хочемо бути в серці Європи, ми хочемо бути важливою країною в Європейському Союзі», – сказав маршалок Поморського воєводства Мечислав Струк. У параді взяли участь реконструктори, а також відбувся проїзд автомобілів з часів 1920–1930-их років. Організатори заявили, що цьогорічний захід був одним з найбільших в історії міста.
У Щецині пройшли одразу два марші: офіційний від воєводи та від націоналістичних кіл, котрий мав назву «Поляк поляку – брат». Учасники несли вулицями міста довгий прапор Польщі, а участь у заході взяли також групи реконструкторів. Марш був мирним і жодних ексцесів не було зафіксовано. Також, містом проїхала група мотоциклістів та 170 велосипедистів з місцевого велосипедного клубу, а в другій половині дня відбувся забіг за незалежність, у котрому взяло участь близько 400 осіб.
Люблін
У Любліні традиційно офіційна урочистість пройшла на Литовській площі. У святкуванні взяла участь також Литовсько-польсько-українська бригада імені Великого гетьмана Костянтина Острозького, під час чого польські солдати отримали військові нагороди. Окрім ряду локальних заходів, у місті вже увосьме було організовано Люблінський біг незалежності, у якому взяло участь близько 600 дітей.
Підготував Дмитро Димидюк