«Що з вами не так, що ви дозволяєте заселяти своє місто іноземцями?» – так віцемаршалок Сейму Польщі Кшиштоф Босак відреагував на фестиваль африканської культури в Любліні. Праві політики та коментатори поширюють відео з анонсом події та говорять про «наплив мігрантів» до міста. Несподівано в центрі цієї дискусії опинилася українка Вікторія Герун – працівниця мерії Любліна, чиї слова про іноземних студентів використали як доказ «заселення міста чужинцями».
Як фестиваль африканської культури пов’язали з міграцією та українкою з мерії Любліна
29 та 30 травня у Любліні має відбутися фестиваль Africa Day Festival. Планується, що завдяки цьому заходу мешканці міста зможуть краще познайомитися з африканською культурою, адже в програмі є музичні виступи, дискусії, театральні постановки та інші події.
23 травня Бруно Тополя, який підписує себе у соцмережах як журналіст, опублікував допис про зростання кількості африканців у Любліні. До нього він додав кадри з відеоанонсу фестивалю, де група темношкірих людей іде центром міста з прапорами африканських держав. У самому дописі Тополя кілька разів згадує Вікторію Герун – працівницю мерії Любліна, цитує її висловлювання про іноземних студентів та згадує студентку з Кенії, яка проходила практику в міській адміністрації.
«А ось що про це каже українка (Вікторія Герун), яка працює в міській адміністрації Любліна: “Ми дуже раді, адже з розмов із ними знаємо, що вони почуваються тут у безпеці”. А тепер увага! Невдовзі в Любліні з’являться перші чорні працівники мерії. На практику до міської адміністрації щойно прийшла перша африканка – Естер із Кенії», – написав він.
Також Тополя стверджував, що «кожен 300-й мешканець Любліна – африканець», а відео супроводжував напис «Люблін готовий». При цьому сам фестиваль у публікації не згадується, що може створювати враження, ніби напис стосується міграції до міста, а не культурного заходу.
Публікацію поширив депутат партії «Конфедерація» та віцемаршалок Сейму Кшиштоф Босак. Свій коментар до неї він умістив в одне речення: «Жителі Любліна, що з вами не так, що ви обираєте владу, яка заселяє ваше прекрасне місто іноземцями?»
Схожий допис опублікував інший член партії – Павел Усьондек. Свій текст депутат починає зі слів, що в Польщі функціонує від 350 до 400 вищих навчальних закладів, щоб… «завозити до Польщі табуни мігрантів». Далі він перераховує кількість навчальних закладів у країнах Європи. Зацікавленість польськими вишами серед студентів з-поза меж ЄС (передусім з Африки) він подає як загрозу. Депутат також цитує слова Вікторії Герун:
«”Колись студент приїжджав сам, тепер студенти з таких країн, як держави Африки, Індія чи Бангладеш, приїжджають разом із родинами”, – це слова Вікторії Герун, високопосадовиці мерії Любліна. Вона говорить це з гордістю, а не з занепокоєнням. У Любліні громадяни Зімбабве стали однією з найбільших груп мігрантів. Після українців і білорусів їх найбільше. У 300-тисячному місті їх уже 1200. Вища освіта стає способом завозити до нас мігрантів – і не самих, а разом із цілими родинами», – пише Усьондек.
Хто така Вікторія Герун і як її слова використали в політичній дискусії?
Вікторія Герун – це випускниця Університету Марії Кюрі-Склодовської в Любліні, де вона вивчала журналістику та соціальну комунікацію, а також політологію. З 2011 року вона працює в мерії Любліна. Нині обіймає посаду заступниці директорки Відділу стратегії та обслуговування інвесторів. Раніше також координувала програму Study in Lublin, спрямовану на залучення іноземних студентів до міста.
У січні цього року на YouTube-каналі UMCS з’явилося інтерв’ю з Вікторією Герун, у якому вона розповідає про свій досвід роботи в програмі. Фахівчиня, зокрема, говорила про виклики, які постають перед студентами-іноземцями та координаторами Study in Lublin.
«Ми говоримо не лише про культурні відмінності, а й про адаптацію до нового життя в нових умовах. Це великий виклик. Крім того, багато що змінилося. Колись студент приїжджав сам. Тепер студенти з таких країн, як країни Африки, Індія чи Бангладеш, приїжджають разом із родинами – чоловіком, дружиною, дітьми. Тому йдеться вже не лише про допомогу в пошуку місця в гуртожитку, а й про пошук житла для оренди. Таких відмінностей дуже багато. Але важливо дивитися на це з двох боків: не лише говорити зі студентом про те, якою є реальність Любліна, а й пояснювати мешканцям, чому місто запрошує іноземних студентів зі 110 країн світу», – сказала Вікторія Герун.
Саме фрагмент інтерв’ю, в якому Вікторія Герун розповідала про іноземних студентів, які дедалі частіше приїжджають до Любліна разом із родинами, згодом підхопили праві політики, деякі медіа та звичайні користувачі соціальних мереж, які висловлюються проти мігрантів у Польщі. Ці дописи мають величезні охоплення, збирають тисячі коментарів і реакцій.
В одному з таких дописів подають діяльність Вікторії Герун із залучення іноземних студентів як сприяння масовій міграції до Польщі. Крім того, сам факт працевлаштування українки в польській державній структурі називають «великою й очевидною помилкою».
«Було б добре, якби польському посадовцю, який ухвалив це рішення, пояснили, якої помилки він припустився. Жодних мігрантів у польських державних установах – незалежно від того, чи мають вони гарний польський акцент, чи красиву історію навчання в університетах», – написав депутат «Конфедерації» Кшиштоф Мулява.
Ситуацію прокоментував депутат партії «Право і справедливість» Пшемислав Чарнек. На своїй сторінці в мережі X він написав, що ані Люблін, ані будь-яке інше польське місто не потребує програм, завдяки яким до країни приїжджають родини мігрантів з Африки.
«Тим більше шокує той факт, що цим координує українка, працевлаштована органами місцевого самоврядування. Поляки мають право запитувати: хто дав мандат на зміну соціальної структури міста без згоди його мешканців? Західна Європа вже показала, чим закінчується масова міграція – зростанням злочинності, напруженості та втратою безпеки. Відкритість університетів не може означати масову й постійну імміграцію», – написав Чарнек.
Щобільше, Gazeta Wyborcza повідомляє, що 25 травня депутат Любліна від партії «Право і справедливість» Томаш Гонтаж подав інтерпеляцію щодо масштабу інтернаціоналізації люблінських вишів та обсягу допомоги, яку місто надає іноземним студентам і членам їхніх родин. Свою ініціативу він аргументував тим, що приїзд студентів разом із сім’ями впливає на ринок житла, систему освіти, охорону здоров’я та інші публічні послуги, а тому, на його думку, потребує детального моніторингу та звітності.
Мерія Любліна: «Ми не погоджуємося з маніпуляціями фактами та побудовою політичного капіталу на страхах мешканців»
25 травня заступник мера Любліна з питань інвестицій і розвитку Томаш Фуляра опублікував на своїй facebook-сторінці допис, у якому критикує слова окремих політиків. Він називає їхні заяви брехнею, маніпуляцією та політикою страху. Томаш Фуляра пише, що ректори навчальних закладів у Любліні та служби безпеки публічно спростували фейки, які поширюються в соціальних мережах.
«Ми не дозволимо, щоб публічна дискусія ґрунтувалася на страху, маніпуляціях і дезінформації. Чітко наголошую: не йдеться про масову міграцію до Любліна. Ми говоримо про студентів, які приїжджають до нашого міста здобувати освіту в люблінських університетах», – пише заступник мера Любліна.
Як підкреслює Фуляра в дописі, Люблін є важливим академічним центром із високим рівнем інтернаціоналізації. У дев’яти вищих навчальних закладах, які функціонують у місті, налічується майже 60 тисяч студентів, з яких близько 9 тисяч – іноземців. З цієї частки приблизно 2 тисячі походять з країн Африки, що становить приблизно 0,7% від усіх мешканців Любліна. Неправдивим також є твердження, що ці студенти приїжджають до Любліна цілими родинами.
«Наратив, який поширюють крайні праві сили, є суто політичною брехнею, мета якої – посіяти тривогу та залякати суспільство. Тому сьогодні ми спільно заявляємо: ми не погоджуємося на маніпулювання фактами та побудову політичного капіталу на страхах мешканців. Люблін заслуговує на чесну дискусію, засновану на фактах, а не на фейках», – підкреслює Томаш Фуляра.
На захист студентів-іноземців висловився директор Департаменту стратегії та обслуговування інвесторів мерії Любліна Маріуш Саґан. У коментарі для Tok.fm він підкреслив, що Люблін має найбільшу частку іноземних студентів у Польщі, й це є результатом цілеспрямованої політики міста, яку реалізують уже п’ятнадцять років.
«Це привід для гордості, адже завдяки цьому нас зараховують до кола європейських і світових університетських та академічних центрів із таким високим рівнем інтернаціоналізації. Що стосується студентів з Африки, то їх у нас близько двох тисяч, що становить 3,5% від усіх студентів у Любліні», – наголошує Маріуш Саґан. Він також підкреслив, що іноземні студенти мають великий вплив на економіку міста, оскільки щорічно їхні витрати становлять близько 480 мільйонів злотих. Окремо Саґан зазначив, що близько 95% студентів з країн Африки повертаються додому по завершенні навчання.
Маріуш Саґан також став на захист Вікторії Герун.
«Пані Вікторія пройшла всі сходинки кар’єрного зростання, звісно, у межах відкритих конкурсів на державну службу та виконавши всі вимоги для підвищення. Вона є однією зі співавторок успіху, якого ми досягли разом з університетами у залученні іноземних студентів до Любліна. Її неодноразово відзначали нагородами, зокрема, журнал „Perspektywy“ надав їй звання „Зірка інтернаціоналізації“ – це відзнака загальнопольського рівня», – сказав він.
«Мова ненависті не є думкою»: як реагують на критику фестивалю університети та активісти
Видання Tok.fm також поцікавилося думкою представників університетів у Любліні. Проректорка Люблінського католицького університету Беата Піскорська заявила, що іноземні студенти є невіддільною частиною системи вищої освіти в Польщі, а їхня присутність у люблінських вишах відповідає державній стратегії інтернаціоналізації освіти. За її словами, університети пишаються тим, що залишаються відкритими для людей різних національностей і віросповідань.
Так само ректор Університету Марії Кюрі-Склодовської Радослав Добровольський зазначає, що інтернаціоналізація є частиною розвитку науки в Польщі. За його словами, Люблін успішно залучає студентів з різних країн світу, а в UMCS вони становлять близько 12% усіх студентів. Водночас в університеті зростає кількість науковців з-за кордону.
Схожу позицію висловила й Вища школа підприємництва та адміністрації в Любліні. У заяві, підписаній ректоркою Марією Мазур, наголошується, що навчальний заклад не погоджується на висловлювання та дії, які принижують, виключають чи стигматизують людей, а також підкреслюється, що мова ненависті є формою насильства, а не проявом свободи слова.
У коментарі для Tok.fm голова Homo Faber Анна Домбровська підкреслила, що публікації правих політиків мають на меті лише здобуття політичного капіталу.
«Ані питання про доцільність проведення фестивалю Africa Day у Любліні, ані питання про присутність іноземців, які навчаються в наших університетах, не випливають із турботи жодного з панів, які їх ставлять. Вони не продиктовані турботою ні про нас, ні про майбутнє нашого міста, ні про безпеку», – зазначила вона.
Голова Homo Faber підкреслює, що такі фестивалі мають на меті створення безпечного простору для знайомства, спілкування та формування спільноти серед мешканців міста. На її думку, різноманіття не є загрозою, а навпаки – дає можливість краще зрозуміти одне одного та побачити різні перспективи.
«Ця кампанія цькування та підбурювання, яка поширюється, зокрема, в соціальних мережах, неймовірно мене злить і дратує. Я не хотіла б, щоб якісь випадкові депутати, які не живуть у цьому місті, ставили нам абсурдні риторичні запитання про те, як ми тут функціонуємо і хто може тут організовувати заходи. Усе це служить лише одній меті – здобуттю політичного капіталу на страхах, пов’язаних із міграцією», – підкреслила Анна Домбровська.
Тетяна Шарапова
