Росія систематично намагається посіяти недовіру між поляками та українцями, і дезінформаційні атаки лише посилюються. Про це в інтерв’ю виданню Dziennik Zachodni заявив Войцех Пьотр Круль, голова Ради національних медіа Польщі.
У польському виданні Dziennik Zachodni опубліковано інтерв’ю з Войцехом Пьотром Крулем, головою Ради національних медіа. У ньому посадовець попереджає про зростання загроз дезінформації в Польщі, яку активно підживлюють російські спецслужби.
Російська дезінформація послаблює польсько-українську співпрацю
«Росія має інтерес у підриві польсько-української довіри. Кожен конфлікт між нашими країнами працює на її користь, бо послаблює єдність перед російською агресією», – наголосив у розмові Круль.
Один із останніх прикладів – фейковий документ про нібито припинення польсько-українських ексгумацій, який активно ширився в інтернеті. На думку Круля, подібних дезінформаційних операцій буде лише більше.
Російські спецслужби, за його словами, діють швидко, ефективно й безжально. Прикладом він назвав інцидент на кампусі Варшавського університету, де після вбивства консьєржки в мережі миттєво почали поширювати неправдиву інформацію, що нібито злочин вчинив українець.
«Російські служби перебувають у постійній готовності й використають кожну нагоду. Це має бути для всіх попередженням», – зазначив Круль.
За словами Круля, рівень довіри та толерантності до українських біженців у Польщі драматично знизився, і це – наслідок цілеспрямованих кампаній, організованих російськими спецслужбами. Вони ефективно поширювали фейки, які згодом багаторазово повторювалися під час особистих розмов і публічних обговорень.
Дезінформація – потужна зброя
За словами голови медіарегулятора, соцмережі стали головним каналом для поширення маніпуляцій. Алгоритми формують інформаційні «бульбашки», показуючи користувачам лише те, що відповідає їхнім переконанням. Це унеможливлює порозуміння й веде до ще більшого розколу.
«Дезінформація – це просто м’якше слово для шахрайства. У соцмережах вона має ще й “преміум-версії”. Це може бути звичайний фейк – тобто брехня, вигаданий наратив. А от дипфейк – це вже створення неправдивих відео, фото чи аудіо за допомогою передових технологій. У поєднанні з розвитком штучного інтелекту – це надзвичайно небезпечний інструмент. Далі йдуть тролінг і пропаганда, а ще одна поширена форма – маніпуляція контекстом, яка часто використовується в політиці й є досить простою. Найтиповіші прояви дезінформації – теорії змови, плітки та фейки, які особливо масово ширилися під час пандемії», – пояснив Круль, чим є дезінформація у медіа сьогодні.
Круль зазначив, що російські фабрики тролів і вплив російської розвідки на дезінформацію – це реальні загрози, спрямовані на дестабілізацію суспільств, сіяння інформаційного хаосу та підрив довіри до демократичних інституцій. «Саме тому важливими є медіаосвіта, формування свідомого й критичного ставлення до контенту в інтернеті, посилення кібербезпеки та моніторинг інформаційного простору», – зазначив він.
«Ми часто стаємо учасниками дискурсу, згенерованого автоматично, або вплутуємось у полеміку з вигаданими персонажами. Сам факт існування компаній, які пропонують послуги з контролю наративів і формування громадської думки, є доказом того, що кампанії дезінформації – це не вигадка, а небезпечний інструмент, а іноді й дуже загрозлива зброя», – сказав Круль.
Польща без захисту від дезінформації
Войцех Пьотр Круль визнав, що в Польщі досі немає спеціалізованої інституції, яка б системно виявляла джерела фейків і координувала боротьбу з дезінформацією. Такі повноваження, на його думку, могла б отримати KRRiTV (Національна рада з питань телебачення і радіо), а також Агентство внутрішньої безпеки (ABW), яке вже займається питаннями кіберзагроз і втручань ззовні.
Круль вважає, що політики загалом усвідомлюють загрозу дезінформації, але недооцінюють її масштаб. За його словами, від рівня обізнаності та залученості політиків залежить, як реагуватимуть державні інституції, відповідальні за цифрову безпеку та законотворчість.
Він, зокрема, підтримує обмеження або заборону анонімних акаунтів у соцмережах, за прикладом Франції та Німеччини. Але визнає, що такі ініціативи неодмінно стануть мішенню дезінформаційних атак і звинувачень у цензурі. «Змінам у законодавстві має передувати медіаосвіта, соціальні кампанії та, звісно, підвищення рівня довіри до суспільного мовника», – каже Круль.
Очільник Ради національних медіа порівняв дезінформацію із злоякісною пухлиною і підкреслив, що боротьбу з нею варто розпочинати якомога раніше.
«Якщо ми не почнемо діяти вже зараз, ризикуємо серйозними наслідками для всього суспільного життя й функціонування демократії. Дезінформація схожа на вірус – нею легко заразитися, вона швидко поширюється і має широку аудиторію. Універсального “лікування” від неї немає, а бездіяльність матиме далекосяжні наслідки», – зазначив Круль.
Ред.
Джерело: Dziennik Zachodni
