Серед сотень тисяч біженців, які змушені були покинути територію України після початку повномасштабної російської агресії, були також українські роми. За різноманітними підрахунками на території Польщі перебуває від 50 до 70 тисяч ромів з України, серед яких близько половини – це діти та підлітки. Фонд «Назустріч діалогу» / «W stronę dialogu» у партнерстві з Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ) провели дослідження «Ми є ніде. Становище ромських дітей з України». У звіті описано повсякденне життя ромських дітей з України у Польщі, окреслено адаптаційні виклики й проблеми з якими вони стикаються. Окремо у дослідженні звертають увагу на складну освітню ситуацію дітей, значна частина з яких не відвідує навчальних закладів.
Розповідаємо детальніше про результати дослідження.
26 березня 2024 року у конференц-залі Центру науки «Коперник» у Варшаві відбулася презентація звіту «Ми є ніде. Становище ромських дітей з України». Дослідження проводилося з травня по жовтень 2023 року з ініціативи фонду «Назустріч діалогу» / «W stronę dialogu» у партнерстві з Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ).
«Ромські біженці стикаються зі значно більшими бар’єрами та дискримінацією у Польщі, ніж інші громадяни України, які приїхали до Польщі у зв’язку з повномасштабною російською агресією. Особливо це стосується дітей, які часто не відвідують шкіл та не інтегруються з однолітками. Для того, щоб розв’язати ці проблеми, потрібно про них говорити. Ми не можемо дозволити собі втратити чергове покоління ромських дітей – наших дітей», – зазначила на відкритті заходу очільниця фонду «Назустріч діалогу» Йоанна Талевіч.
У дослідженні взяли участь 30 дітей з ромської громади України віком від 5 до 17 років, які мають статус біженців та проживають у Польщі мінімум пів року. Усі діти проживають у центрах тимчасового розміщення біля Варшави та спілкуються тою чи іншою мірою українською, російською, польською та ромською мовами. Розмови з дітьми проводилися 4 дослідниками з ромської громади у Польщі, які старалися максимально зблизитись з дітьми протягом усього періоду проєкту, щоб отримати інформацію про:
- повсякденне життя та самопочуття дітей;
- адаптаційні виклики, пов’язані зі зміною середовища проживання;
- освітню ситуацію та шкільну успішність на новому місці;
- бажання та мрії дітей.
«До початку повномасштабної російської агресії в Україні могло проживати понад 400 тисяч ромів, частина з яких (від 50 до 70 тисяч) на цей час перебуває у Польщі. У переважній більшості це особи пенсійного віку, жінки, а також діти, становище яких і стало головним об’єктом дослідження», – зауважила Йоанна Талевіч.
Результати дослідження вказують на те, що ромські діти з України, які проживають у Польщі, відчувають себе «ніде» (такі слова часто звучали з уст дітей під час розмов з дослідниками), перебуваючи десь «поміж» польським та українським суспільствами, а також новим і старим життям. Під час розмови з дослідниками діти мали труднощі з вираженням своїх почуттів і переживань, що могло бути пов’язано з переживанням стресу, спричиненого тугою за домівкою в Україні та проблемами, пов’язаними з необхідністю адаптації до нового середовища.
«Ромські діти з України, які проживають у центрах для біженців, фактично не мають дитинства. Вони повинні або опікуватися молодшими дітьми, або допомагати батькам і виконувати якісь щоденні справи по дому. На початку нашого дослідження та розмов з дітьми ми запросили їх на морозиво, щоб нав’язати з ними кращий контакт і створити більш неформальну атмосферу. Діти дуже зраділи, адже для них це була можливість відволіктись від щоденних справ та вперше за довгий час знову відчути себе дітьми», – розповідає одна з дослідниць проєкту Соня Стиркач під час презентації звіту.
Автори звіту звертають увагу на те, що дітям важко адаптуватися до нової реальності через мовний і культурний бар’єр, а також через часткову ізольованість у центрах для біженців, де самі умови проживання часто є незадовільними. Попри це, дослідники наголошують, що ромські діти прагнуть відкрити для себе польську культуру та користаються з можливостей вивчення польської мови, якщо такі присутні у центрі чи надаються іншими організаціями.
Під час дослідження присвятили увагу також темі дитячих мрій. Учасники отримали завдання намалювати свій будинок мрії, де могли б представити все, що забажають. Дослідники зазначають, що діти 6-8 років малювали звичайні побутові речі: туалет, кухню, косметику, телевізор, комп’ютер, іграшки чи власну кімнату. «Нам може здаватися, що це звичайні й елементарні речі: ліжко, косметика чи машинки. Це такі дитячі мрії. Особливим було те, що кожна дитина мріяла про будинок, свою кімнату, своє місце», – зазначила у звіті одна з дослідниць проєкту Аліція Олейнічак.
Крім цього діти говорили про бажання відвідати зоопарк чи якийсь простір для розваг. «Маленькі діти потребують змін. Вони говорили, наприклад, про відвідування дитячого майданчика чи про потребу відчути щось яскраве. Проте часто буває так, що мами з різних причин сидять у центрах і не виходять з дітьми на вулицю», – звертає увагу Соня Стиркач.
Освітня ситуація ромських дітей з України у Польщі є вкрай складною, адже, як показало дослідження, частина з них взагалі не відвідує ані польської, ані української (онлайн) школи. «Труднощі, які спостерігалися у дітей під час дослідження, при виконанні таких завдань, як малювання або писання, може свідчити про освітні прогалини та відсутність попереднього досвіду у цій сфері. На цьому етапі я спостерігала великі прогалини в письмі та читанні. Батьки дітей стверджували, що діти вчаться, але цього не було видно під час вправ», – розповіла одна з дослідниць Патриція Мрочек.
Як визнають самі батьки, часто вони бояться віддавати своїх дітей до польських шкіл, адже не розуміють польської освітньої системи та бояться дискримінації зі сторони польських ровесників. «Були проблеми з тим, щоб зарахувати дітей до школи. Страх з боку батьків був дуже помітний. Вони просто боялися, як діти даватимуть собі раду у школі, адже вони не знають польської мови, не знайомі із дітьми, які там будуть, і не впевнені, чи буде вчитель захищати їх», – зауважує у звіті Соня Стиркач. Самі ж діти неохоче розмовляли про навчання у школі, стараючись уникати цієї теми. Водночас кілька дітей згадало про позитивний досвід навчання в школі в Україні, де вони мали своїх друзів та знайомих.
У висновках до звіту подано рекомендації щодо того, як можна покращити ситуацію ромських дітей з України у Польщі та сприяти їхній інтеграції та інклюзії. Дослідники наголошують на важливості збільшення кількості ромських асистентів у школах, розширення програм психологічної підтримки для дітей та їхніх батьків, проведення антидискримінаційних заходів серед учнів шкіл та працівників державних установ, залучення польських і ромських дітей до різноманітних соціальних кампаній та інтеграційних заходів, а також звертають увагу на те, що потреби дітей не завжди співвідносяться з потребами дорослих. «Кожна дитина, яка перебуває на території Польщі, незалежно від національності, статті чи віровизнання є під захистом та опікою Польщі. Немає чужих дітей. Дитина – це перш за все дитина, а вже потім іноземець ромського чи іншого походження», – зауважив під час свого виступу заступник уповноваженого з прав дитини Адам Хмура наголошуючи, що польський уряд візьме до уваги рекомендації та висновки звіту.
Звіт доступний польською та англійською мовами і його можна завантажити за посиланням.
Фонд «Назустріч діалогу» / «W stronę dialogu» – громадська організація створена у 2012 році, яка займається захистом прав та інтересів ромської громади у Польщі. Фонд проводить антидискримінаційні заходи, поширює знання про ромську громаду, сприяє її інтеграції у польське суспільство, а також проводить міжкультурний діалог. Після початку повномасштабної російської агресії фонд активно підтримує українських ромів, які опинилися у Польщі, надаючи їм юридичну, освітню, гуманітарну та іншу підтримку.
Дмитро Димидюк
Джерело: Fundacja w strone dialogu.
Читайте також: “У своєму класі я існую сама, як кіт”: опубліковано результати дослідження самопочуття українських дітей у Польщі
Читайте також: Навчання, вільне від дискримінації. Інтерв’ю з Яном Домбковським
Читайте також: Поза школою: якими є перешкоди для навчання українських дітей у польських школах? У Польщі опублікували результати дослідження