Владислав Косіняк-Камиш, міністр оборони Польщі, у розмові на одному з польських новинних каналів заявив, що Польща готова допомогти українській стороні в тому, щоб чоловіки призовного віку, які перебувають за кордоном, повернулись до України. Розповідаємо детальніше про слова міністра та реакцію на них у громадських організаціях, які на щодень займаються мігрантами у Польщі.
У середу, 24 квітня, у розмові на каналі Polsat News міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що Польща вже давно пропонує Україні свою допомогу в обліку військовозобовʼязаних чоловіків, які перебувають в цій країні. «Ми вже давно пропонували, що ми готові допомогти українській стороні в тому, щоб ті, хто має військовий обовʼязок, повернулись в Україну», – заявив польський міністр та додав, що Польща відкрита до пропозицій з боку України.
Владислав Косіняк-Камиш не назвав конкретно, як Польща може допомагати українському уряду з мобілізацією українців за кордоном. «Все залежить від того, яка допомога була б Україні найбільш корисною. Ми зі свого боку відкриті на таку допомогу», – заявив очільник міністерства оборони.
Міністр також зазначив, що розуміє рішення міністра закордонних справ України про призупинення надання консульських послуг громадянам України чоловічої статі у віці 18-60 років, а також загалом рішення української влади щодо мобілізації. «Я не дивуюсь також українцям, які знаходяться на фронті протягом двох років і мають обґрунтовані претензії до своїх ровесників, які розʼїхались десь по світу, – сказав Владислав Косіняк-Камиш. – Я думаю, що багато поляків також обурюються, коли бачать в кавʼярнях молодих українських чоловіків, і чують скільки нам коштує допомога Україні».
«Якщо особа легально в’їхала на територію Польщі і не порушила правил законності перебування чи доступу до ринку праці та не вчинила жодних злочинів, то такій особі, відповідно до чинного законодавства, не можна “допомогти” повернутися в Україну. Якщо ця людина не зробить це добровільно», – пояснює Ксенія Наранович голова фонду Oprócz Granic. Однак, на її думку, це не означає, що в українців не буде проблем. «В принципі, будь-яка адміністративна діяльність без документа, що посвідчує особу, наприклад, паспорта, є ускладненою. Будуть труднощі з оформленням справ у нотаріуса, веденням банківського рахунку, орендою квартири, працевлаштуванням, підтвердженням законності перебування», – каже Наранович.
Загалом, Ксенія Наранович пояснює, усіх українців-чоловіків можна поділити на декілька груп. Перша — це люди, які користуються тимчасовим захистом згідно з директивою ЄС. «Ці люди, незалежно від того, з якими документами вони приїхали до Польщі, зможуть залишитися до кінця захисту. Зараз це 30 червня 2024 року, але проєкт змін до Закону про допомогу громадянам України, який перебуває на стадії консультацій у МВС, передбачає продовження легального перебування до 30 вересня 2025 року. Друга група – це люди, які приїхали до Польщі до початку повномасштабної війни. Їх можна поділити на дві підгрупи: особи, які перебувають у Польщі на підставі документів на проживання, тобто дійсних віз або карт побуту, і ті, кому умовно продовжено документи за Законом про надання допомоги громадянам України. Вони повинні забезпечити легальність свого подальшого перебування, оскільки згідно з чинним законодавством воно закінчується 30 червня 2024 року, – говорить Наранович, – Це означає, що вони повинні подати заяви на проживання до воєводських управлінь протягом наступних двох місяців. Єдиний спосіб подати заяву – показати документ, що посвідчує особу. Воєводські установи можуть, умовно, і це передбачено Законом про іноземців, приймати недійсні паспорти. Гірше, якщо у вас взагалі немає паспорта. Далі справа розглядається дуже індивідуально в кабінетах», – каже голова фонду. Вона зазначає, що наразі проєкт змін до закону передбачає продовження терміну перебування також для осіб з умовно продовженими документами до 30 вересня 2025 року, але через зміни обставин важко передбачити, чи буде ця норма зрештою включена до закону.
Політична оглядачка Олена Бабакова назвала заяву міністра «пострілом в коліно». «І українців додому не відправить, і розбурхає очікування польських ультраправих, які в результаті не заспокоїть. Але створить фейкову дилему: або даємо українцям зброю, або ескортуємо мігрантів на фронт». Бабакова переконана, «ніяких депортацій чи ескортування в Україну не буде. Це і проти права, і проти інтересів бізнесу у приймаючих країнах. Якщо вже мова про депортації – сьогодні реальніше депортувати тих, хто приїхав до 24 лютого. Тих, хто приїхав після, можна видаляти тільки після судового вироку за особливо тяжкі злочини». Саму ситуацію, що утворилася навколо нового закону про мобілізацію і призупинення консульських дій для чоловіків за кордоном Бабакова коментує так: «Запит на солідарну відповідальність за країну чесний і зрозумілий. Але якщо метою рішення МЗС було збільшити особовий склад ЗСУ – то обраний інструмент до цього не призведе. Наразі є черговий розбрат, і тема для російських тролів натравлювати українців один на одного».
«Слід пам’ятати, що хоча розмова з міністром транслювалася на всю Польщу, сказані там слова не є офіційною позицією Республіки Польща. Вони скоріше відображають особисті погляди самого міністра і, мабуть, меншою мірою стосуються також працівників Міноборони та політичних кіл, до яких належить міністр. Міністерством, відповідальним за іноземців, є Міністерство внутрішніх справ та адміністрації, де міністром є Марчін Кервінскі, а особою, відповідальною за політику щодо іноземців, є віцеміністр професор Мацей Дущик», – коментує слова міністра оборони Польщі представник відділу моніторингу і адвокації Українського дому Олександр Пестриков.
Нагадаємо, що від 23 квітня усі дипломатичні установи України тимчасово зупинили консульські дії щодо громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років. Також того ж дня Кабінет Міністрів України ухвалив постанову, яка забороняє пересилку паспортів для видачі за кордоном. Таким чином чоловіки призовного віку, які перебувають за кордоном, повинні будуть повернутись в Україну, щоб отримати новий паспорт громадянина України або закордонний паспорт.
А.В.
Джерело: Polsat
Читайте також: Кого і за яких умов екстрадуватимуть з Польщі в Україну? І до чого тут ухилянти