Польща видала дозвіл на пошукові роботи на території українського кладовища в Ласкові на Холмщині. Дослідження проводитиме меморіально-пошуковий центр «Доля» на замовлення Українського інституту національної пам’яті. Фахівці шукатимуть поховання українців, убитих польськими підпільними формуваннями 10 березня 1944 року.
Про отримання дозволу 1 вересня повідомили перший заступник міністри культури України Іван Вербицький і Львівська обласна рада. За словами Вербицького, дозвіл отримав меморіально-пошуковий центр «Доля», а його отримання стало результатом домовленостей українсько-польської робочої групи з питань гідних поховань, яка діє з ініціативи міністерств культури обох країн.
Що шукатимуть у Ласкові
За словами директора КП «Доля» Святослава Шеремети, йдеться про пошукові дослідження на території українського кладовища в Ласкові.
«Будемо проводити пошук загиблих українців, які були вбиті 10 березня 1944 року підрозділами Армії Крайової та батальйонів хлопських», – розповів Шеремета.
За його словами, частину загиблих поховали саме на українському кладовищі. Водночас є інформація про два масові та окремі поховання на території села. Пошукові роботи мають допомогти встановити точне розташування поховань.
Попередньо дослідження планують провести наприкінці вересня – на початку жовтня. Точні дати експедиції наразі узгоджують.
Експедицію проводитимуть у співпраці з Українським інститутом національної пам’яті за підтримки Міністерства культури України, Міністерства закордонних справ та Посольства України в Польщі.
Дозвіл Україна чекала понад рік
Ще наприкінці серпня «Наш вибір» писав про те, що Україна не може отримати дозвіл на пошукові роботи в Ласкові. Як тоді розповідав Шеремета, заявку на проведення досліджень подали ще у 2025 році, однак процедура затягнулася.
До початку робіт працівники «Долі»вже підготували територію – прибрали чагарники, кущі та дикорослі дерева. Водночас, за словами Шеремети, після подання заявки українська сторона щоразу отримувала нові бюрократичні вимоги, що додатково затягувало процедуру на кілька місяців. Польська сторона, за його словами, не надала українським фахівцям повного й однозначного переліку необхідних для отримання дозволу вимог.
Польський Інститут національної пам’яті зі свого боку наголошував, що не уповноважений видавати дозвіл на пошукові роботи в Ласкові та Сагрині, оскільки ці місця польська сторона не класифікує як військові поховання. Рішення про проведення таких робіт ухвалюють інші компетентні польські органи, зокрема воєводський консерватор пам’яток, а також необхідна згода власників земельних ділянок. Водночас в IPN заявляли, що допомагають українській стороні з підготовкою документів та проходженням необхідних адміністративних процедур. За словами речника інституту Рафала Кощянського, щодо Ласкова IPN допоміг українській стороні виконати необхідні формальності відповідно до польської процедури.
Тепер необхідний дозвіл на пошукові роботи в Ласкові отримано.
Що сталося в Ласкові та Сагрині
Ласків і Сагринь – колишні українські села на Холмщині, нині в Грубешівському повіті Люблінського воєводства.
10 березня 1944 року польські підпільні формування атакували обидва села. За різними історичними даними, під час нападу на Ласків загинули понад 300 людей. У результаті досліджень українських і польських істориків та експертів встановлено дані про 327 мешканців Ласкова, які загинули у 1944 році. Водночас деякі історики називають більшу кількість – близько 350 загиблих, серед них жінки, діти та літні люди. Був убитий також православний священник Лев Коробчук.
Того самого дня напад відбувся і на Сагринь. За даними українських дослідників, там загинув 621 українець.
За словами польського історика Маріуша Сави, який досліджував ці події, протягом 9–10 березня напади відбулися щонайменше на кільканадцять українських сіл. Загалом загинули понад 1200 цивільних українців, причому, за дослідженнями історикаІгоря Галагіди, близько двох третин жертв становили жінки та діти.
У Ласкові ж пошукових робіт раніше не проводили. Саме тому українська сторона хотіла спочатку визначити місця можливих поховань, а вже після цього розв’язувати питання ексгумації. Українська сторона також подавала заявку на пошуково-ексгумаційні роботи в Сагрині, однак дозвіл на них наразі не отримала.
Ред.
Джерело: Львівська облрада, Facebook /Іван Вербицький
Головне фото: Українське кладовище в селі Ласків на Холмщині. Джерело: Меморіально-пошуковий центр «Доля»
