У Любліні розпочали збір підписів під петицією, автори якої вимагають звільнення українки Вікторії Герун із міської адміністрації, реформування програми залучення іноземних студентів Study in Lublin та запровадження правила, за яким ключові посади в мерії можуть обіймати лише громадяни Польщі.
Документ адресований президенту міста Кшиштофу Жуку. Збір підписів організував Рафал Меклер – голова люблінського осередку Руху Народового – політичного угрупування, що входить до складу «Конфедерації».
Що написано в петиції
Одним з головних об’єктів критики авторів петиції стала програма Study in Lublin, яка має на меті залучення іноземних студентів до люблінських університетів. На думку авторів документа, вона нібито втратила освітній характер і перетворилася на інструмент імміграції. Як аргумент вони наводять слова працівниці мерії Вікторії Герун про те, що частина студентів з Африки та Азії приїжджає до Любліна разом із сім’ями.
Окремий фрагмент петиції присвячений громадянству Вікторії Герун. Автори наголошують, що вона є громадянкою України, та стверджують, що це викликає «правові та етичні питання» щодо виконання нею важливих функцій у міській адміністрації.
У тексті документа висунуто три вимоги: негайно звільнити Вікторію Герун з посади заступниці директора Відділу стратегії та обслуговування інвесторів, призупинити або суттєво реформувати програму Study in Lublin, а також запровадити принцип, згідно з яким ключові посади в адміністрації міста можуть обіймати виключно громадяни Польщі.
У петиції також зазначено, що її автори «розуміють академічний обмін із безпечними країнами зі схожою правовою та цивілізаційною культурою», натомість виступають проти «масової позаєвропейської імміграції» та «перетворення Любліна на центр масової імміграції». Відтак у тексті прямо протиставляють мігрантів залежно від їхнього походження та країни прибуття.
Як Вікторія Герун опинилася в центрі політичної дискусії
Вікторія Герун працює в мерії Любліна з 2011 року. Вона є випускницею Університету Марії Кюрі-Склодовської та протягом багатьох років координувала програму Study in Lublin, яка має на меті залучення іноземних студентів до люблінських вишів. Нині обіймає посаду заступниці директора Відділу стратегії та обслуговування інвесторів у міській раді.
Раніше «Наш вибір» повідомляв про хвилю критики на адресу Вікторії Герун після фестивалю Africa Day Festival, який відбувся в Любліні наприкінці травня. Тоді праві політики та коментатори поширювали в соціальних мережах дописи про нібито «заселення» міста іноземцями та використовували слова посадовиці про іноземних студентів як аргумент у дискусії про міграцію.
Зокрема, віцемаршалок Сейму та один із лідерів «Конфедерації» Кшиштоф Босак запитував у соцмережах: «Жителі Любліна, що з вами не так, що ви обираєте владу, яка заселяє ваше прекрасне місто іноземцями?». Критичні дописи щодо діяльності Вікторії Герун також публікували депутати «Конфедерації» та політики партії «Право і справедливість».
Тоді представники мерії Любліна, керівники місцевих університетів та громадські організації звинуватили політиків у маніпуляціях і поширенні страхів навколо теми іноземних студентів. У міській адміністрації наголошували, що йдеться про студентів, які приїжджають до Любліна здобувати освіту, а не про програму масової міграції. За даними мерії, у місті навчається близько 9 тисяч іноземних студентів, з яких приблизно 2 тисячі походять з країн Африки.
Хто такий Рафал Меклер
Ініціатором петиції є Рафал Меклер – підприємець у сфері міжнародних перевезень та голова люблінського осередку Руху Народового, який входить до складу політичного об’єднання «Конфедерація» і лідером якого є віцемаршалок Сейму Кшиштоф Босак. Останніми роками Меклер він неодноразово брав участь у публічних дискусіях довкола польсько-українських відносин, міграції та історичної пам’яті.
У своїх публічних виступах Меклер поєднує націоналістичні та антиімміграційні погляди. Він неодноразово брав участь у заходах пам’яті жертв Волинської трагедії та називав бійців УПА злочинцями. Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну політик опублікував допис, у якому, перш ніж перейти до оцінки війни, розкритикував українців. Політик заявив, що не сприймає «бандерівську» української влади. «Тернопіль чи Львів із їхнім культом убивць – це ганебна ситуація, з якою треба розбиратися», – писав він.
У тому ж дописі Меклер висловлювався проти масової міграції та заявляв, що «Конфедерація» не погодиться на зміну етнічного складу Польщі. Як приклад він наводив Донбас, стверджуючи, що цей регіон заселяли людьми з різних частин СРСР через нестачу робочої сили. На думку політика, сучасна міграційна політика Європейського Союзу має подібні риси. Меклер також заявляв, що Україна є прикладом держави, побудованої на «багатонаціональному та етнічно змішаному плавильному котлі», який, на його думку, призводить до суспільних проблем. Водночас політик засудив російське вторгнення та говорив про підтримку українських жінок і дітей, які рятуються від війни.
У 2023 році Меклер став одним із найпомітніших критиків економічної співпраці Польщі та України. Він підтримував протести польських фермерів проти імпорту української аграрної продукції, звинувачував українську армію в нелегальному продажі пального українським перевізникам, а під час парламентської кампанії опублікував відео, в якому вимагав від України 100 мільярдів злотих компенсації за допомогу, яку Польща надала після початку повномасштабної війни.
Найбільшу впізнаваність Меклер здобув восени 2023 року як один з організаторів блокади польсько-українського кордону. Він був одним із лідерів Комітету захисту перевізників і роботодавців у сфері транспорту, який організував акції протесту на прикордонних переходах. Меклер пояснював свої дії втратами польських транспортних компаній після запровадження транспортного безвізу між Україною та ЄС, проблемами з українською системою «єЧерга», а також тим, що польські перевізники після початку війни втратили російський, білоруський та частково казахстанський ринки.
Як писав «Наш вибір» раніше, блокада кордону стала однією з найбільших криз у польсько-українських відносинах після початку повномасштабної війни. В Україні її сприймали як дії, що шкодять державі, яка продовжує оборонятися від російської агресії.
О.К.
Джерела: Gazeta Wyborcza, BBC