У Польщі зросла ефективність розслідування злочинів, скоєних через національну ненависть, зокрема проти українців. За даними прокуратури, за перші п’ять місяців 2026 року до судів скерували значно більше таких справ, ніж за аналогічний період два роки тому. Про це пише журналіст Маріуш Ялошевський у колонці для OKO.press.
За даними, які наводить автор, лише за період із лютого до червня 2026 року до судів скерували 283 справи про злочини, вчинені на ґрунті упереджень. Із них 220 – обвинувальні акти, тоді як решта – це клопотання про добровільне визнання вини або умовне закриття провадження.
Загалом за цей період завершили 1141 таку справу, а отже, до суду було передано 25% усіх завершених проваджень.
Для порівняння, за аналогічний період 2024 року до суду скерували 145 справ про так звану мову ненависті, що становило 18% усіх завершених проваджень. Тобто цей показник був на 7 відсоткових пунктів нижчим.
Водночас зменшилася кількість справ, які закривають через невстановлення підозрюваних. Якщо у 2024 році з цієї причини припинили 26% проваджень, то у першій половині 2026 року – 20,5%. Найскладніше, як і раніше, встановлювати осіб, які поширюють мову ненависті в інтернеті, оскільки закордонні власники соціальних мереж не завжди співпрацюють зі слідством.
За оцінкою прокуратури, нині понад 80% усіх справ про злочини на ґрунті ненависті стосуються українців як потерпілих. Для порівняння, у 2014 році українці були потерпілими лише у 4% таких проваджень, а у 2023 році – вже у 74%. Близько 70% справ стосуються публічної образи через національність, решта – погроз, насильства або закликів до ненависті.
Автор зазначає, що правоохоронцям також вдалося скоротити час, необхідний для встановлення підозрюваних, а також пришвидшити роботу поліції та прокуратури у справах про злочини на ґрунті ненависті. У колонці наведено низку прикладів швидкого реагування правоохоронців на напади на українців у Варшаві, Гданську, Гдині, Познані, Радомі та інших містах. У багатьох випадках підозрюваних затримували протягом кількох годин або днів після нападу, а окремі справи вже передано до суду. Автор зазначає, що важливу роль у розслідуваннях відіграють відеозаписи, які потерпілі або свідки публікують у мережі.
На думку автора, однією з головних причин покращення статистики стало створення на початку 2026 року мережі із 50 спеціалізованих прокуратур, які займаються виключно злочинами, мотивованими упередженнями. Їхню роботу координує прокурор Мацей Млинарчик, який спеціалізується на справах про мову ненависті. Нині такими провадженнями займаються 109 прокурорів по всій країні.
Окрім створення спеціалізованих підрозділів, у Польщі проводять навчання для прокурорів, суддів, поліцейських та прикордонників щодо розслідування злочинів на ґрунті ненависті. Також готують методичний посібник для правоохоронців і представників судової системи.
Автор нагадує, що спеціалізовані підрозділи прокуратури, які займалися злочинами на ґрунті ненависті, вже існували в Польщі у 2010–2015 роках, однак після приходу до влади партії «Право і справедливість» їх ліквідували у 2016 році.
Ред.
Джерело: OKO.press