У польських соцмережах з’явилася сторінка, що видає себе за державну інституцію та поширює фейки про представницю української громади. Цей випадок журналістка Олена Бабакова розглядає як частину ширшої кампанії дезінформації проти українців у Польщі.
Текст підготовлено для порталу Krytyka Politycznа та публікується українською з дозволу авторки.
Цьогоріч у Польщі в межах юрисдикції кожної окружної прокуратури визначили районну прокуратуру, яка спеціалізуватиметься на розслідуванні злочинів, мотивованих ненавистю. У першій версії розпорядження йшлося про 13 таких прокуратур, у фінальній – уже про 50.
Хоча документ ще не набув чинності, численні праві акаунти та групи в соцмережах уже здійняли хвилю обурення. Вони стверджують, що польська держава замість захищати поляків «бореться за чужих», а саму зміну використовують як привід для хейтерських атак на інші національні спільноти.
Фейкова «Прокуратура у справах злочинів на ґрунті ненависті» у Facebook
13 січня, за кілька тижнів після того, як проєкт розпорядження міністра Журека винесли на громадські консультації, у Facebook з’явилася сторінка «Спеціалізованої прокуратури у справах злочинів на ґрунті ненависті у Варшаві». Посилання в описі профілю веде на сайт Національної прокуратури з офіційним державним доменом gov.pl, а візуальні матеріали нагадують ті, що зазвичай створюють державні установи.
Спочатку на сторінці публікували нейтральні інформаційні дописи про повсякденну роботу Міністерства юстиції та Міністерства внутрішніх справ. Кожен із них збирав від нуля до одного вподобання. А потім, 10 лютого – бах! На сторінці з’явилося повідомлення, що Мирослава Керик з «Українського дому», громадянка Польщі української національності, яка багато років працює задля інтеграції мігрантів у країні, нібито буде притягнута до відповідальності за «антипольські» висловлювання.
Як доказ опублікували відео з TikTok, у якому Керик начебто негативно висловлюється про Польщу та поляків. Може це і могло би викликати обурення, якби не одне «але»: ролик створили за допомогою штучного інтелекту з використанням технології deepfake. Після втручання «Українського дому» відео заблокували, однак воно отримало «друге життя» у Facebook. Наразі допис має близько 1,9 тисячі вподобань, 380 коментарів і понад 150 поширень.
«Більшість суб’єктів, які займаються шахрайством і дезінформацією, роками використовують тактику диверсифікації, – каже Ігор Розклада́й, український експерт із дезінформації в соціальних мережах. – Тому “приманка” може з’явитися на одній платформі, а сама дезінформація поширюватися на іншій».
Опубліковану Посольством України в Польщі нейтральну інструкцію про те, як повідомляти про мову ненависті до відповідних польських органів, уже встигли охрестити «посібником із доносів на поляків». За даними дослідження CBOS, ставлення до українців нині найгірше за останні роки: лише 29% опитаних декларують симпатію, тоді як 43% – негативні емоції. Підтримка прийому біженців давно опустилася нижче 50%. Очевидно, хтось зацікавлений у тому, щоб ситуація й надалі погіршувалася.
Антиукраїнська кампанія в Польщі. Атаки на лідерок спільноти
Українська спільнота в Польщі перманентно зазнає хвиль мови ненависті – як з боку анонімних хейтерів, так і правих політиків. Депутати Влодзімєж Скалік і Конрад Бєркович фактично стали авторами одноманітного антиукраїнського контенту. Партія Ґжеґожа Брауна також експлуатує ці настрої, які інколи підживлюються реальними повідомленнями про злочини, скоєні громадянами України, чи корупцію серед українських посадовців, але частіше – фейками про перебування українських мігрантів і біженців у Польщі. Особливо тривожними виглядають атаки на лідерок української спільноти.
Торік польський коментаторський простір – від анонімних акаунтів, пов’язаних із «Конфедерацією», до колишнього прем’єра Лешека Міллера – різко критикував Наталію Панченко, очільницю фонду «Євромайдан Варшава» та ініціативи Stand with Ukraine. Приводом стало окреме речення з її інтерв’ю українському телеканалу, де вона сказала, що напружені відносини між поляками та українцями можуть призвести до заворушень і підпалів магазинів у Польщі (з контексту було зрозуміло, що йдеться про можливі напади поляків на українців, а не навпаки). Після цього розпочалася кампанія ненависті, спрямована не лише проти Панченко, а й проти її родини.
«Спочатку з’явилися створені штучним інтелектом матеріали в TikTok, потім – сотні сповнених ненависті коментарів у Facebook і X. До прокуратури я повідомляла лише про кримінальні погрози на мою адресу та адресу моєї родини. Наразі триває шість проваджень, – каже Наталія Панченко. – Кілька місяців тому разом із командою за допомогою Brand24 [польська технологічна компанія, що спеціалізується на моніторингу та аналізі інтернет-контенту – прим. ред.] ми підрахували, що на просування матеріалів, покликаних розпалювати ненависть до мене, могли витратити до 15 мільйонів злотих, а самі ці матеріали показали 80 мільйонів разів. Відтоді щоразу, коли в Польщі стається пожежа, у коментарях до новин люди вставляють моє фото».
Панченко підкреслює, що знає лише про незначну частину хейтерських і наклепницьких кампаній проти себе. «Про фейки на мою адресу зазвичай дізнаюся, коли хтось надсилає мені ролик із TikTok, на який випадково натрапив. В описах я зазвичай фігурую не під власним прізвищем, а як “українка” або “українська націоналістка”. Якщо випадки видавання себе за мене прокуратура розслідує, то щодо видавання себе за фонди, які я очолюю, просто немає відповідної статті».
Остання атака на Мирославу Керик не стала для неї першим таким досвідом. Від 2019 року, коли вона вирішила балотуватися до парламенту, проти неї постійно ведуть кампанії з дискредитації: «Атаки посилилися приблизно рік тому й не обмежуються соціальними мережами. Зловмисники нищили стіни “Українського дому” у Варшаві та розсилали від його імені листи до органів місцевого самоврядування або на підтримку конкретних політиків. Без сумніву, це мало створити враження, що “українці втручаються в польську політику”, і таким чином викликати неприязнь до всієї мігрантської спільноти».
Дезінформація руйнує польсько-українські відносини
Тепер уперше хтось видає себе за державну інституцію в соціальних мережах, щоб атакувати представницю української діаспори. Показово, що кількох українців, які під час концерту Макса Коржа в серпні минулого року перестрибнули через огорожу й вступили в сутичку з охороною, депортували за тиждень. Натомість фейковий профіль «Спеціалізованої прокуратури у справах злочинів на ґрунті ненависті у Варшаві» у Facebook уже місяць працює без перешкод, а віднедавна поширює неправдиву інформацію, що шкодить репутації конкретної громадянки та підриває польсько-українські відносини.
Дезінформація та хейт у мережі сьогодні завдають польсько-українським відносинам, особливо на міжособистісному рівні, більшої шкоди, ніж невдалі висловлювання Кароля Навроцького чи Володимира Зеленського. Щоб цьому протистояти, доведеться не лише залучити прокуратуру, а й кинути виклик керівництву великих технологічних компаній. А це вже не буде таким простим і показовим, як перекинути через кордон кількох норовливих двадцятирічних порушників.
Олена Бабакова