Наслідки введення шкільного обовʼязку для українських дітей у Польщі

До 1 вересня 2024 року українські учні-втікачі від війни могли долучитись до польської системи, продовжити онлайн-навчання в Україні або ж відвідувати українські школи у Польщі. Натомість з початком нового навчального року для таких учнів було введено шкільний обовʼязок. На практиці це означає обовʼязкове відвідування дітьми з України виключно польських шкіл. За невиконання обовʼязку батькам загрожує штраф, а від 1 червня 2025 року – позбавлення виплат за програмою «Родина 800+». 

Через два місяці після введення шкільного обовʼязку фонд «Український дім» у Варшаві проаналізував наслідки цього рішення. Про це, а також про виклики і проблеми українських учнів, доступність міжкультурних асистентів, вивчення українознавчих предметів у фонді розповіли під час пресконференції 29 жовтня.

Від 1 липня набули чинності зміни до «Спецзакону про допомогу громадянам України у звʼязку з війною у цій країні». Серед нововведень – шкільний обовʼязок для українських учнів, які у Польщі знайшли прихисток від війни. Починаючи з 1 вересня 2024 року діти зі статусом PESEL UKR зобовʼязані вчитись у польській школі. В іншому випадку батьки не зможуть отримувати фінансову допомогу «Родина 800+», а також повинні будуть заплатити штраф. Інші зміни в галузі освіти передбачали полегшення працевлаштування у школах міжкультурних асистентів та можливість у 2024/2025 навчальному році не складати іспит восьмикласника з польської мови.

На завершення другого місяця 2024/2025 навчального року фонд «Український дім» – одна з найбільших організацій у Польщі, яка опікується українською громадою в країні – провів спеціальну пресконференцію. Під час зустрічі з журналістами працівники фонду розповіли про перші результати запроваджених змін, а також про те, які проблеми в освіті для українців у Польщі й досі залишаються актуальними. У фонді також наголосили, що Український дім активно співпрацює з Міністерством освіти Польщі та залучений в роботу спеціальної групи при Міністерстві щодо інтеграції українських дітей до польської системи освіти.

Скільки дітей з України навчається у польських школах?

Станом на 30 вересня 2024 року за даними Міністерства освіти Польщі польських початкових та середніх школах навчалося 167 553 учнів-біженців з України. Що на 20 тисяч більше ніж у липні цього року. Ще 27 735 дітей відвідували дитячі садки та пункти дошкільної підготовки, що на 3 тисячі менше ніж у липні. Загалом у польських закладах дошкільної, початкової та середньої освіти станом на кінець вересня 2024 року навчається 195 288 українців, що опинились в Польщі внаслідок повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Ще приблизно 46 тисяч українських учнів – це діти, які проживали у Польщі ще до початку повномасштабної війни.

Збільшення кількості українських учнів-втікачів від війни було очікуваним, адже згідно зі змінами до спецзакону про допомогу громадянам України, діти зобовʼязані були з 1 вересня піти до польської школи. Єдиним випадком, коли українські учні можуть продовжити навчання онлайн у своїй українській школі є відвідування випускного класу та складання НМТ, а не польської матури.

Раніше Міністерство освіти Польщі прогнозувало, що у вересні до шкіл приєднається 60-80 тисяч нових учнів з України. У вересні речник Міністерства заявив, що очікування не справдились і школи почало відвідувати близько 40 тисяч нових українських дітей. Останні дані від Міністерства заперечують і цю цифру. Як повідомила у розмові з OKO.Press заступниця міністерки освіти Йоанна Муха, на початок жовтня відомо про 20 тисяч нових учнів з України. Під час засідання Сейму 7 листопада Йоанна Муха озвучила нову цифру – 33 тисячі нових учнів з України. 

Як пояснює Олександр Пестриков, представник відділу моніторингу і адвокації Українського дому у Варшаві, наразі все ще невідома точна кількість нових учнів зі статусом PESEL UKR, які у вересні пішли до польських шкіл. Повʼязано це з тим, що інформація про них у Системі освітньої інформації / System Informacji Oświatowej постійно оновлюється та зʼявляється з певним запізненням. Одночасно з цим Олександр Пестриков наголошує, що «серед розмов про учнів зі статусом PESEL UKR загубилась інформація про інших дітей-мігрантів, тобто дітей-громадян України, які приїхали до Польщі ще до початку повномасштабного вторгнення». «Про кількість таких учнів у польських школах офіційної інформації немає», – зазначає Пестриков.

Шкільний вік у Польщі – до 18 років включно. Як виконувати шкільний обовʼязок тим, хто закінчив школу в 16-17 років?

На відміну від українського законодавства та української системи шкільної освіти, у Польщі шкільний обовʼязок привʼязаний до віку, а не до фактичної освіти – дитина повинна вчитись до 18 років. В Україні ж такої привʼязки немає і багато хто закінчує школу у 17 років, а то й раніше. «Таким чином ми маємо ситуацію, коли обидві сторони [Україна і Польща – ред.] говорять про шкільний вік, але так насправді говорять про різні речі і не мають згоди щодо того, про який саме вік йде мова», – говорить Олександр Пестриков. 

Представник Українського дому пояснює, що проблеми можуть виникнути в українських дітей-біженців та їхніх батьків, які хочуть отримувати фінансову допомогу 800+. З 2025 року отримання допомоги буде повʼязано з тим, чи виконує дитина шкільний обовʼязок і, чи є про неї в Системі освітньої інформації / System Informacji Oświatowej інформація як про учня середньої або поліцеальної школи, або як про студента вищого навчального закладу. «Як Міністерство освіти Польщі планує розв’язати цю проблему наразі невідомо. У Міністерстві говорять, що якщо дитина закінчила школу до 18 років, вона повинна все одно десь вчитись далі: поступати у вищій навчальний заклад, поліцеальну школу. Дитина не може не вчитись. Це своєю чергою викликає негативну реакцію серед українських батьків, для яких закінчення останнього класу школи, незалежно від віку дитини, є завершенням виконання шкільного обовʼязку», – говорить Олександр Пестриков.

Шкільний обовʼязок і 800+: коли записати дитину до школи, щоб не втратити виплати

Ухвалені влітку зміни до спецзакону передбачають, що виплати за програмами соціальної допомоги «Родина 800+» і «Добрий старт» будуть повʼязані із тим, чи відвідують ці діти польську школу. Важливо, що обовʼязок відвідувати польську школу для того, щоб отримувати гроші за програмою «800+» буде стосуватись виключно осіб, які мають статус PESEL UKR. 

Як пояснило Міністерство внутрішніх справ та адміністрації Польщі, положення про привʼязку соц.виплат до шкільного обовʼязку почне діяти з 1 червня 2025 року. Це повʼязано з тим, що заявки до ZUS на отримання «800+» на новий пільговий період складаються від 1 лютого до 30 червня та призначаються на період від 1 червня до 31 травня наступного року. Тому ті українці, які подали заявку на «800+» до 30 червня 2024 року та отримали позитивне рішення від ZUS, отримуватимуть фінансову допомогу до травня наступного року. Це під час пресконференції це підтвердив також Олександр Пестриков, зазначивши, що з початком навчального року до консультаційного пункту Українського дому ніхто не звертався з проблемою скасування виплат «800+». На основі цього у фонді роблять висновок, що зараз дійсно продовжують надходити виплати тим, хто подав вчасно заявку, незалежно від того, чи ходить дитина до польської школи, чи ні. 

«Важливо памʼятати, що якщо батьки захочуть подати заявку на “800+” 1 червня 2025 року, то станом на цей день їхня дитина вже повинна бути у Системі освітньої інформації / System Informacji Oświatowej. З власного досвіду знаємо, що запис дитини до школи не дорівнює миттєвому запису дитини як учні в SIO. Це означає, що якщо батьки хочуть отримувати кошти з 1 червня, дітей потрібно записати до школи не пізніше у травні. Але чи будуть директори шкіл настільки прихильні, щоб приймати дітей за два тижні до закінчення навчального року?» – наголошує Олександр Пестриков.

Міжкультурні асистенти – очікування та реальність

Щоб полегшити процес адаптації українців у польській шкільній системі Міністерство освіти Польщі влітку цього року ввело посаду міжкультурного асистента. Завданням асистентів є підтримка учнів-іноземців у польських школах, зокрема, допомога в адаптації, навчанні та інтеграції. Асистенти допомагають також і вчителям та адміністрації школи налагодити зв’язки з дитиною та її батьками, враховуючи мовний бар’єр, культурні, релігійні та інші відмінності. 

Хоча формально у Польщі міжкультурні асистенти існують давно, активно у навчальний процес їх почали залучати лише після 2022 року та великого напливу учнів з України. Довгий час ця посада залишалась нерегламентованою, а асистентів працевлаштовували за ініціативою керівництва школи на посаду помічника вчителя. У 2024 році посада міжкультурного асистента була внесена до переліку посад в адміністраціях та органах місцевого самоврядування. 

«Виключно в цьому навчальному році вимоги до міжкультурних асистентів не занадто високі – достатньо знати мову дитини-іноземця, тобто українську, та польську мову на рівні достатньому, щоб порозумітись з адміністрацією школи. Тому цього року ми сподіваємось, що міжкультурні асистенти не тільки допоможуть українським дітям в польських школах, але також в певний спосіб розвʼяжуть проблему працевлаштування українських біженців», – говорить Олександр Пестриков. 

Як пояснює Міністерство освіти Польщі, кошти для покриття витрат на працевлаштування міжкультурних асистентів у школах, де навчаються учні, які прибули з України з 24 лютого 2022 року, передбачені у Фонді допомоги. Фонд допомоги / Fundusz Pomocy був утворений у Польщі після 24 лютого 2022 року та фінансує проєкти підтримки українських біженців. Кошти до фонду надходять зокрема з польського бюджету та фондів ЄС. 

У випадку інших учнів, які не є громадянами Польщі, витрати на працевлаштування міжкультурного асистента в школі покриває місцева влада.

Як наголошує директор української суботньої школи Українського дому у Варшаві Олександр Пустовий, запровадження посади міжкультурного асистента не означає, що такі люди вже зʼявились і активно працюють у школах. «Підтверджую, що їх стало більше. Однак також варто правильно використовувати ті можливості, які дає присутність міжкультурних асистентів у школах. На жаль, часто їм доручають різноманітні завдання, не повʼязані з їхніми безпосередніми обовʼязками, як, наприклад, супроводження дітей на екскурсіях. І це заважає особам на посаді асистента зосередитись на роботі з дітьми з України такою мірою, на яку вони цього потребують», – зазначає Олександр Пустовий. 

Своєю чергою, Олександр Пестриков з відділу моніторингу і адвокації Українського дому говорить, що офіційних даних щодо кількості працевлаштованих міжкультурних асистентів немає. «З неофіційних джерел знаємо, що зараз на такій посаді як міжкультурний асистент працевлаштовано від 200 до 300 осіб», – говорить Олександр Пестриков. 

Інтеграція, але не асиміляція: проблеми з вивченням українознавчих предметів

«Ми розуміємо, що наші діти за кордоном можуть бути асимільовані в місцеві спільноти, хоча самі держави часто й декларують, що вони нібито в цьому не зацікавлені. Насправді ми розуміємо, що так чи інакше діти пристосовуються. Водночас існує небезпека, що діти будуть там маргіналізовані, якщо не інтегруватимуться в нормальне офлайнове навчання. Тому вони повинні ходити в місцеві школи. Але для нас також важливо, щоб ці діти залишилися українцями, зберегли ідентичність», – сказав у травні 2024 року міністр освіти і науки України Оксен Лісовий в інтервʼю для Hromadske. 

Раніше польське Міністерство освіти заявляло, що працює над тим, щоб включити до навчальної програми для дітей з України українознавчий компонент. Однак в останніх розʼясненнях з вересня цього року у Міністерстві відмовились від цих планів та зазначили, що для учнів, які не є громадянами Польщі та підлягають обов’язковій шкільній освіті, вивчення мови та культури країни походження можуть організовувати дипломатичні чи консульські представництва України, що діють у Польщі, або культурно-освітні товариства, але не польські школи. Останні за згодою місцевої влади можуть лише надати приміщення для організації суботніх шкіл.

Як наголошує директор суботньої школи у Варшаві Олександр Пустовий, законодавчі проблеми є також і з українського боку. «Україна мусить випрацювати систему навчання у школах вихідного дня. Як приклад можуть слугувати польські школи за межами країни, якими опікується Сенат Польщі, і які мають свою навчальну програму, фінансування, організаційні можливості – все, щоб забезпечити полякам за кордоном можливість збереження і розвитку культурної ідентичності», – зазначає Пустовий. 

Наразі Міністерство освіти і науки України пропонує для своїх учнів за кордоном лише вивчення українознавчого елементу онлайн. В рамах українознавчого компонента учні вивчатимуть предмети, які не викладають за кордоном: українська мова, українська література, історія України, географія, Захист України, основи правознавства. Учні матимуть змогу навчатися за цією програмою, а ті предмети, які не входять до українознавчого компонента, перезараховувати з іноземних шкіл. Як пройшов перший рік (2023/2024 н.р.) вивчення українознавчого компонента наразі невідомо. Однак, наприклад, Нова українська школа повідомила, що станом на січень 2024 року за цією формою навчалось 2 129 дітей. Для того, щоб записати дитину на онлайн-навчання з українознавчих предметів, потрібно обрати школу зі списку МОН та звернутись безпосередньо до навчального закладу з проханням зарахування дитини. Контакти шкіл наведені у списку МОН. 

Як зазначає Олександр Пустовий, наявна навчальна програма українознавчого компонента, на жаль, не може використовуватись для навчання у стаціонарних суботніх школах. «У нас фізично немає можливості реалізувати стільки годин навчання, скільки заплановано в рамах програми українознавчого компонента [у 2024/2025 н.р. кількість годин складає – 6 годин на тиждень для 1-4 класів, 6 годин на тиждень у 5-7 класах; 7 годин на тиждень у 8 класі й 8 годин у 9-11 класах – ред.]», – зазначає директор варшавської суботньої школи.

За словами Олександра Пустового, ще одна проблема для організації суботніх шкіл – це доступ до приміщень. За польським законодавством, для надання приміщень дозвіл мусить дати я адміністрація школи, так і місцева влада. «Ми приречені на добру волю місцевої влади та керівництва шкіл, – зазначає Пустовий та додає. – Немає жодного механізму, який би міг перевірити, чи є потреба у громаді для відкриття такої школи, та який би міг змусити місцеву владу виділити приміщення».

Особливі умови для учнів з України зі статусом PESEL UKR

Спецзакон про допомогу громадянам України запроваджує певні положення, які стосуються виключно дітей-втікачів від війни та відрізняються від прав та обовʼязків інших дітей-іноземців, зокрема, українців, які приїхали до Польщі до 24 лютого 2022 року. 

• привʼязка шкільного обовʼязку до виплат «800+»

Вимога відвідувати польську школу для того, щоб мати доступ до соціальних виплат за програмами «800+» та «Добрий старт» стосується виключно осіб зі статусом PESEL UKR. «Це не стосуватиметься тих мігрантів, які приїхали до Польщі до 2022 року чи пізніше, або втратили статус UKR. Тобто, тут є яскраві ознаки нерівного трактування, а фактично – дискримінації, адже це нове право буде стосуватися лише окремої групи людей», – ще раніше говорив у коментарі для «Нашого вибору» Олександр Пестриков. 

• діти зі статусом PESEL UKR зобовʼязані ходити виключно до стаціонарної польської школи

Стаття 54 спецзакону прямо забороняє дітям-біженцям вчитись у польській школі в якомусь іншому форматі, ніж як в стаціонарному. «Таким чином, дитина-мігрант може вчитись у польській системі як стаціонарно, так і дистанційно. Натомість діти зі статусом PESEL UKR – тільки стаціонарно», – наголошує Олександр Пестриков.     

• відсутність української як іноземної на іспиті восьмикласника

Іспит восьмикласника є обов’язковими для завершення початкової школи у Польщі, а його результати (разом з оцінками атестата) впливають на те, куди піде навчатись учень після 8 класу. Іспит восьмикласника складається з трьох предметів – польської мови, математики та іноземної мови. На вибір учням дається англійська, німецька, російська, французька, іспанська та італійська. Як зазначив Олександр Пустовий, у 2017-2022 роках існувала також можливість складати іспит з української мови як іноземної. 

«У 2022 році цю можливість скасувати, пояснюючи це малою кількістю охочих – близько 40 осіб. Однак варто памʼятати, що право обрати на іспиті українську мали лише ті учні, які мали українську мову в школах як обовʼязковий предмет. І таких дітей дійсно могло бути небагато. Але уряд не враховував тисячі дітей з України, – пояснює Олександр Пустовий та додає: – Існує аргумент, що це була б фікція, якби українці писали іспит з української мови як іноземної. Але одночасно з цим ніхто не контролює доступ дітей інших національностей до цього іспиту. Наприклад, росіяни можуть без жодних обмежень писати іспит з російської як іноземної. Те саме стосується дітей з Великобританії чи США, які пишуть іспит з англійської, і ніхто не стає їм на заваді. Але якщо говоримо про дітей з України, то тут вже існують перешкоди».

Нагадаємо, що у 2024/2025 навчальному році учні з України, які навчаються в польських школах будуть зобовʼязані писати іспит восьмикласника лише з математики та іноземної мови. Натомість іспит з польської можна буде скласти за бажанням.

Анастасія Верховецька