У суботу, 12 жовтня, у Варшаві відбувся зʼїзд партії «Громадянська коаліція». Під час свого виступу лідер ГК та Премʼєр Польщі Дональд Туск представив основні положення нової міграційної стратегії Польщі. Хоча деталі стратегії стануть відомі на засіданні Ради міністрів 15 жовтня, окремі заяви Туска вже викликали критику та занепокоєння правозахисних громадських організацій. Йдеться, зокрема, про тимчасове припинення розгляду заяв про притулок (азилАзил / притулок — це форма міжнародного захисту, яка надається особі, тому що він чи вона має обґрунтовані занепокоєння щодо переслідування на расовій, національній чи релігійній основі тощо. І через ці занепокоєння не може або не хоче повернутися до країни походження.) в Польщі та заяву про те, що Польща не буде виконувати положення пакту про міграцію та притулок, ухваленого у Європейському Союзі весною цього року.
«Повернути контроль, запевнити безпеку»: нова міграційна стратегія Польщі
Ще на початку лютого 2024 року Міністерство внутрішніх справ та адміністрації Польщі оголосило про початок робіт над міграційною стратегією країни на 2025-2030 роки. Результати цієї роботи будуть представлені у вівторок, 15 жовтня, на засіданні Ради міністрів Польщі – заявив у суботу, 12 жовтня, Премʼєр Дональд Туск.
Нова стратегія матиме назву «Повернути контроль, запевнити безпеку». «В основі нашої міграційної політики лежить турбота про безпеку Польщі, нашим пріоритетом буде проведення заходів, щоб міграція не загрожувала безпеці польських жінок і чоловіків», – сказав Дональд Туск. За словами премʼєра, уряд планує «звести до нуля» нелегальну міграцію до Польщі.
Ключові засади міграційної стратегії попередньо опублікувало Міністерство внутрішніх справ та адміністрації Польщі:
- стовідсотковий контроль над тим, хто приїжджає та виїжджає до/з Польщі;
Щодо цього пункту, Дональд Туск наголосив, що попередній уряд Польщі – «Права і справедливості» – створили «найбільш про міграційний, у контексті нелегальної міграції, уряд в Європі». Премʼєр згадав зокрема про «візовий скандал» та кризу на польсько-білоруському кордоні. Туск нагадав, що Польща направила на кордон з Білоруссю «тисячі» військових, прикордонників та поліції і що це призвело до «радикального скорочення перетину кордону». «Торговці людьми та країни, з яких люди хочуть втекти, все більше розуміють, що цей кордон [польсько-білоруський – ред.] не можна перетинати. Якщо він виявиться непрохідним для нелегальних мігрантів, на цьому кордоні ніхто не гинутиме», – заявив Дональд Туск.
- ті, хто приїжджає до Польщі на постійне проживання, повинні хотіти поважати польські стандарти та звичаї, та повинні хотіти інтегруватися;
«Держава несе відповідальність за те, щоб до Польщі потрапляли люди, які хочуть чесно працювати, платити податки, інтегруватися в польське суспільство, навчатися в справжньому університеті. І це люди, які заслуговують на повагу. Це також означає інтеграційну діяльність. Якщо хтось хоче приїхати до Польщі на довший час, довше працювати, довше вчитися, він повинен хотіти поважати польські стандарти та польські звичаї, він повинен хотіти інтегруватися», – заявив польський премʼєр.
- неприйняття проєктів ЄС (міграційного пакту), якщо уряд впевнений, що вони підривають безпеку країни;
«Ми не будемо поважати чи реалізовувати будь-які ідеї ЄС, якщо ми впевнені, що вони підривають нашу безпеку. Ніхто мене не змушуватиме і не переконуватиме підписати міграційний пакт», – заявив Туск. Йдеться про пакт про міграцію і притулок, який у квітні цього року прийняв Європейський парламент. Пакт має створити єдину загальноєвропейську систему управління міграцією та надання притулку, а також запроваджує механізм солідарності, згідно з яким всі країни-члени ЄС будуть зобовʼязані брати участь у прийманні біженців або платити грошову компенсацію тим країнам, які їх приймають. Ще у момент прийняття Дональд Туск розкритикував положення цього документу.
- політика прискореного повернення поляків і осіб польського походження з-за кордону, стимулювання їх навчання та роботи в Польщі;
- можливість тимчасового територіального призупинення права на азил (політичний притулок) (у зв’язку з використанням права на притулок у гібридній діяльності Білорусі та торговців людьми).
Пояснюючи таке своє рішення, Туск навів приклад Фінляндії, яка в липні цього року ухвалила закон, який посилює правило міграції та дозволяє, зокрема, тимчасово призупинити приймання заявок про надання азилу (притулку). «Це відповідь на гібридну війну, оголошену всьому ЄС (зокрема насамперед Польщі) режимами в Москві та Мінську, яка передбачає організацію масового переміщення людей через наші кордони. Право на притулок використовується в цій війні інструментально і не має нічого спільного з правами людини. Прикордонний контроль і територіальна безпека Польщі є і буде нашим пріоритетом», – написав на своїй сторінці у Twitter Дональд Туск.
«Пошук кращого життя в країнах ЄС не є злочином, який повинен каратися смертю в польському лісі»: реакція правозахисних організацій
Польські правозахисні організації, а також організації, які займаються мігрантами в Польщі, різко розкритикували заяву Дональда Туска. 46 громадських організацій, серед яких польський відділ Amnesty International, Grupa Granica, Загальнопольський страйк жінок / Ogólnopolski Strajk Kobiet, Фонд «Польський міграційний форум» / Fundacja Polskie Forum Migracyjne та Міграційний консорціум / Konsorcjum Migracyjne написали відкритого листа до польського уряду. Лист було опубліковано на сторінці видання OKO.Press.
На початку листа організації нагадують, що право на притулок (азил) було встановлено Женевською конвенцією 1951 року про права біженців, яку Польща ратифікувала у 1991 році. Право на притулок гарантується також ст. 18 карти основних прав Європейського Союзу, а в Конституції Польщі це право закріплене у статті 56.
«Фундаментальні права, тобто права і свободи, які має кожна людина, не є предметом дискусій чи політичних угод, чи пропозицій, вони просто існують і їх потрібно поважати, адже саме так ми побудували сучасні європейські принципи демократії. Завдяки їм тисячі польських жінок і чоловіків знайшли притулок за кордоном у важкі часи комуністичного тоталітаризму, а ми стали одними з найбільших бенефіціарів цих прав. Ми живемо в складний і непевний час, коли по всьому світу постійно спалахують воєнні конфлікти, і ми самі діємо на оплоті війни, але це не звільняє нас від гуманності та дотримання законів», – йдеться у листі.
Реакції окремих правозахисних організацій зібрала Gazeta Wyborcza. За словами докторки Ганни Мачинської, колишньої заступниці Уповноваженого з прав людини Польщі, такі заяви (про припинення розгляду заяв про притулок) є явним порушенням статті 56 Конституції Польщі, яка гарантує іноземцям право на притулок, і виступом проти законодавства ЄС, яке прямо посилається на Женевську конвенцію.
Директорка польського відділення Amnesty International Анна Блащак-Банасяк зазначає, що прем’єр-міністр не може ухвалювати такі рішення одноосібно. «Немає правового інструменту, який би дозволив реалізувати те, що Дональд Туск назвав “тимчасовим, територіальним призупиненням [розгляду заяв про притулок]”. Міжнародні інституції такої можливості не передбачають», – пояснює Анна Блащак-Банасяк. І додає: «Право на притулок є таким же правом, як і право на свободу слова. І пошук кращого життя в країнах ЄС – це не злочин, за який повинні карати смертю в польському лісі. Щоб обмежити таке право, прем’єр-міністр мав би запровадити воєнний стан або розірвати міжнародні угоди».
Як говорить Блащак-Банасяк, Польща вже зараз не реалізовує право на притулок, хоча саме ця процедура дозволяє перевірити, ким є люди, які приїжджають до Польщі. Тому в Amnesty International Polska заяву прем’єра сприймають як популістський жест на адресу електорату. «Люди мають право на страхи, але роль можновладців – керувати цими емоціями та пояснювати проблему суспільству. Прем’єр-міністр обрав легший шлях, погоджуючись з цими емоціями та живлячи їх», – говорить голова Amnesty International Polska.
«Пошук захисту від небезпеки у власній країні є фундаментальним правом, яке людина повинна мати можливість реалізувати. Права поважати міжнародний захист в інших країнах одного разу можуть нам знадобитися. Це недалекоглядна і, на мою думку, нелюдська та такі, що суперечать правам людини заява», – прокоментувала адвокатка з Гельської фундації прав людини Марія Пошитек.
Агнєшка Косович, голова Польського міграційного форуму, побоюється, що призупинення одного права людини може створити прецедент для призупинення інших прав. Косович також стурбована тим, що такі заяви Туска посилюють іміджу міграції як явища, від якого у Польщі повинні захищатися. «Справа стосується людей, які приносять до Польщі руки до роботи, компетенції, енергію та здібності. У Польщі 10 відсотків суспільства має міграційне походження. Це несправедливо щодо них», – говорить Агнєшка Косович.
Прокоментувало заяву Дональда Туска і Grupa Granica – громадська організація, яка займається допомогою мігрантам на польсько-білоруському кордоні: «Пропонована зміна закону фактично сприяє не посиленню безпеки, а ще більшому штовханню шукачів притулку в руки білоруських прикордонників і контрабандних мафій, наражаючи їх на ризик втрати здоров’я та життя».
Анастасія Верховецька
Джерело: gov.pl, OKO.Press, Gazeta Wyborcza
