З 1 січня 2026 року в Польщі діють оновлені правила правопису – наймасштабніша орфографічна реформа за десятиліття. У матеріалі «Нашого вибору» – огляд ключових змін і позиція мовознавця Павла Левчука щодо того, як ці норми працюватимуть на практиці.
1 січня 2026 року в Польщі офіційно набула чинності нова редакція правил орфографії, яка є наймасштабнішою мовною реформою з 1936 року. Її підготувала та затвердила Рада польської мови при Президії Польської академії наук.
Як зазначає рада, більшість змін обговорювалися й пропонувалися ще багато років тому, однак лише тепер отримали обовʼязковий статус. Метою цієї реформи є спрощення та уніфікація орфографії, усунення виключень і правил, що вимагали від користувачів мови надто детального аналізу тексту. Очікується, що нові зміни допоможуть зменшити кількість помилок та дозволять зосередитися на змісті, а не на формальних труднощах написання.
З метою полегшення переходу до нових норм Рада польської мови вирішила запровадити тривалий перехідний період і відтермінувати обовʼязкове застосування змінених правил до 2030 року. Протягом цього часу допустимим залишається використання як старого, так і нового правопису. Водночас було оголошено новий документ – Правила правопису та пунктуації польської мови, який від 1 січня 2026 року став єдиним офіційним джерелом орфографічних і пунктуаційних норм у Польщі.
У чому полягають основні зміни
Запроваджені зміни охоплюють різні аспекти письма, однак їх умовно можна поділити на три ключові категорії: вживання великої та малої літери, написання разом чи окремо, а також випадки, в яких доступна варіативність написання.
Велика чи мала літера
- Відтепер назви мешканців міст, районів, сіл та осель пишуться з великої літери: Warszawianin, Mokotowianin, Nowohucianin;
- З великої літери тепер пишуться не лише назви брендів і моделей, а й конкретні екземпляри виробів: samochód marki Ford, czerwony Ford zaparkowany pod domem;
- Оновлення також стосувалося обʼєктів публічного простору. Якщо назва починається словами Aleja, Plac, Park, Most, Kościół, Zamek тощо, вони пишуться з великої літери (Plac Zbawiciela, Park Kościuszki, Kościół Mariacki). Виключенням залишається слово ulica, яке й надалі потрібно записувати з малої літери;
- Нові правила також передбачають написання усіх значущих компонентів у назвах закладів, ресторанів, готелів, театрів, а також нагород, орденів і почесних звань і небесних тіл, як-от комети з великої літери (Kawiarnia Literacka, Księgarnia Naukowa, Kino Charlie, Apteka pod Orłem);
- Водночас прикметники, утворені від імен, слід писати з малої літери, незалежно від того, чи вони відповідають на питання «чий?» (дієслівні, спадкові) чи «який?» (якісні). Наприклад: dramat szekspirowski, koncert chopinowski тощо.
Разом чи окремо
- Встановлено обовʼязкове злиття частки nie- з дієприкметниками змінюваними, незалежно від значення. Таким чином скасовано правило так званої «усвідомленої роздільної писемності», і тепер варто писати їх разом, наприклад: nierozumiany, niedoceniany, nieczytany;
- Уніфіковано також написання частки nie- з прикметниками у всіх ступенях порівняння (niemiły, niemilszy, nienajmilszy). Відтепер їх варто записувати разом;
- Частка pół- у більшості випадків пишеться разом (połzabawa, półnauka), а з дефісом – лише при позначенні осіб (pół-Polka, pół-Francuzka);
- Нові правила також визначають написання компонентів niby- та quasi-: разом зі словами з малої літери (nibyatysta, quasinauka), але з дефісом перед власними назвами (niby-Polak, quasi-Anglik);
- Запроваджено обовʼязкову роздільну писемність форм умовного способу: -bym, -byś, -by, -byśmy, byście зі сполучниками. Відтепер такі конструкції слід писати окремо, наприклад: Zastanawiam się, czy by nie pojechać w góry.
Варіативність
- У словосполученнях на зразок tuż-tuż, де елементи повторюються, тепер дозволені три варіанти написання – через дефіс, через кому або окремо (tuż-tuż / tuż tuż / tuż, tuż);
- Дозволено подвійне написання деяких іншомовних префіксів (super-, eko-, mini- тощо), якщо вони можуть функціонувати як окремі слова: superpomysł або super pomysł, ekożywność або eko żywność;
- Також нові правила допускають варіантне написання (з великої або малої літери) неофіційних етнічних назв. Йдеться, зокрема, про такі форми, як angol / Angol чи kitajec / Kitajec, які тепер вважаються рівноправними з погляду норми;
- Прикметники, утворені від імен або прізвищ із закінченнями -owy, -in(-yn), -ów, тепер можуть писати як з малої, так і з великої літери: jackowe dzieci / Jackowe dzieci, zosina lalka / Zosina lalka тощо.
Водночас одна із запланованих змін зрештою не була впроваджена. Рада польської мови відкликала положення, яке передбачало варіантне написання багатослівних географічних назв, у яких другий компонент є іменником у називному відмінку (наприклад: cieśnina Bosfor / Cieśnina Bosfor).
Причиною такого рішення стала необхідність збереження написання географічних назв, особливо у сферах, що підлягають офіційній та адміністративній стандартизації.
У звʼязку з цим для багатослівних географічних назв і надалі діятимуть попередні правила: родовий компонент, що стоїть перед власною назвою в називному відмінку, писатиметься з малої літери – cieśnina Bosfor.
З повним переліком змін та офіційним обґрунтуванням можна ознайомитися в комунікаті Ради польської мови.
Коментар мовознавця Павла Левчука
Доктор Павло Левчук, науковий працівник Інституту славістки Польської академії наук та почесний професор Донбаського державного педагогічного університету оцінює нові зміни як поступові й системні:
«Загалом ці зміни є еволюційними, а не революційними. Вони не ламають основ правописної системи, а радше впорядковують окремі ділянки, де роками накопичувалися виключення, коливання та розбіжності між словниковою нормою і реальною мовною практикою. Видно прагнення уніфікації та більшої прозорості правил, що є типовим для сучасних реформ правопису в європейських мовах», – зазначає він.
На його думку, для тих, хто вивчає польську мову як іноземну, нові правила у довшій перспективі означатимуть спрощення: «Хоча на початковому етапі реформа може створювати відчуття хаосу через співіснування двох норм, у підсумку вона зменшить кількість виключень і зробить правила більш логічними у написанні та мовному вжитку. Для тих, хто лише починає вивчення польської, новий правопис може навіть виявитися легшим, ніж старий, за умови послідовного навчання однієї системи», – пояснює дослідник.
Водночас він звертає увагу на сфери, які можуть і надалі викликати труднощі: «Українці часто очікують принципу “як чую – так і пишу”, тоді як польська орфографія зберігає морфологічний (граматичний) і етимологічний (історичний) характер. Проблемними можуть залишатися правила, пов’язані з написанням складних слів, уживанням великої й малої літери та деяких іншомовних елементів, де інтуїтивні очікування україномовних учнів не збігаються з польською нормою», – зазначає він.
Окреме питання – це перехідний період, який офіційно триватиме до 2030-2031 навчального року. На практиці, за словами Павла Левчука, впровадження змін відбуватиметься нерівномірно:
«Наукові установи вже перейшли на нові норми, тоді як частина шкіл та курсів ще користується старими правилами, очікуючи нових підручників і методичних рекомендацій», – пояснює він.
Водночас експерт наголошує, що перехідний період не слід трактувати як подвійну норму: «Його варто пояснювати як тимчасовий компроміс. Учням важливо знати, що обидва варіанти наразі є нормативними, але навчальний процес має бути послідовним: у межах одного курсу, підручника чи іспиту доцільно дотримуватися однієї системи. Методично правильно відразу вказувати, яка норма є перспективною», – підкреслює Левчук.
З огляду на це екзаменаційні комісії, зокрема під час державних сертифікаційних іспитів, у перехідний період мають толерувати як старий, так і новий правопис, Водночас експерт радить уже зараз орієнтуватися саме на нові правила:«Передусім варто зосередитися на тих змінах, які найчастіше з’являються в навчальних і екзаменаційних текстах: правилах написання складних слів, уживання великої й малої літери, а також формах, що трапляються в офіційно-діловому та академічному мовленні. Саме ці елементи мають найбільший вплив на оцінювання мовної компетентності. Вживання “старого” правопису не буде вважатися помилкою, однак варто пам’ятати, що нові правила вже діють та слід активно їх вживати», – підсумовує Павло Левчук.
Діана Прудник
