У ніч з 13 на 14 жовтня на вроцлавському пам’ятнику жертвам вбитих на Східних КресахТермін «креси» вживається в польській історіографії на позначення східних територій ІІ Речі Посполитої, які сьогодні становлять території заходу України Білорусі та Литви. невідомі намалювали червоно-чорний прапор і додали напис «Слава УПА». Наразі ці малюнки вже стерто. Віцепрезидент Товариства вшанування пам’яті жертв злочинів українських націоналістів зазначає, що це могла бути провокація.
У ніч з неділі на понеділок вроцлавський Пам’ятник-мавзолей вбитому польському населенню на Південно-Східних Кресах силами ОУН і УПА / Pomnik-mauzoleum pomordowanej ludności polskiej na Kresach Płd.-Wsch. przez OUN i UPA став об’єктом вандалізму. Невідомі намалювали на ньому червоно-чорний прапор та додали напис «Слава УПА». Наразі ці зображення вже усунуто з пам’ятника.
На цей випадок відреагував віцепрезидент Товариства вшанування пам’яті жертв злочинів українських націоналістів / Stowarzyszenie Upamiętniania Ofiar Zbrodni Ukraińskich Nacjonalistów Міхал Сєкєрка, який дізнався про акт вандалізму з фотографій, що ширилися в соціальних мережах. Він приїхав на місце події, однак цих написів вже не було. «Було помітно, що щось було написане, бо подекуди залишилися легкі сліди від червоної фарби», – зазначив у коментарі для PAP Міхал Сєкєрка. За його словами, не виключено, що це була провокація. «Я не стверджую, що це були українські націоналісти, які раптом заявили про себе, хоч це і не виключено. Але скоріш за все це провокація третіх осіб», – підкреслив Сєкєрка.
Як повідомила редакції PAP директорка департаменту соціальних комунікацій Аґата Дзіковська, місто реагує на такі випадки миттєво, а мерія Вроцлава вже повідомила про цей випадок поліції. Від 2019 року у Вроцлаві реалізується проєкт, в рамах якого засуджені до громадських робіт долучаються до усунення мови ворожнечі в місті. Тож одразу, як стало відомо про цей випадок, на місці події з’явилися люди, які усунули написи. «На жаль, препарати, якими вони скористалися, повністю не впоралися з фарбою, якою було розмальовано пам’ятник. Тому до справи долучилася команда з озеленення міста з відповідними засобами, які дозволили прибрати решту забруднення», – розповіла Аґата Дзіковська.
Пам’ятник-мавзолей польському населенню, вбитому на Східних кресах ОУН та Українською повстанською армією – це один з перших пам’ятників, присвячених жертвам Волинської трагедії. Він був відкритий у вересні 1999 року. Пам’ятник має форму двох пілонів, у просторі між якими вирізьблена стилізована фігура розп’ятого Христа. У нижній частині пілонів розміщено напис: «Якщо я забуду їх, Ти, Боже … забудь мене».
Нагадаємо, що це вже не перший випадок, коли у міському просторі Вроцлава з’являлись провокативні написи, або паплюжились пам’ятники. Як повідомляє Gazeta Wyborcza, у серпні 2024 року подібні малюнки з’являлися у різних місцях Вроцлава. За деякий час поліції Вроцлава вдалося ідентифікувати осіб, які можуть бути причетними до цієї справи. У коментарі для видання експерт у справі російської пропаганди Єнджей Моравєцький зазначив, що до цієї справи може бути причетна Росія. «Вони дуже зацікавленні в розпалюванні історичних суперечок і антиукраїнських настроїв», – зазначив він.
У січні 2023 року у Краков вкрили антиукраїнськими написами постамент памʼятника маршалу Івану Конєву. Памʼятник радянському воєначальнику прибрали раніше, а сам постамент пофарбували в кольори українського прапора. Це повинно було стати символом польсько-українського примирення. Однак постамент став місцем для антиукраїнських написів – «Wołyń 1943», «Тут Польща», «Польський Львів», «Дякуємо українцям за Волинь», «Віват УПА», «Пам’ятник Бандері».
А у 2021 році у Кракові невідомі розмалювали пам’ятник Юзефу Пілсудському та четвірці легіонерів в Кракові. Тоді вандали використали кольори прапору України.
Нагадаємо, що тема Волинської трагедії 1943 року є однією з найбільш складних та суперечливих в українсько-польських відносинах. У 2016 році у Польщі на законодавчому рівні події 1943 року визнано «геноцидом, вчиненим українськими націоналістами, проти громадян Речі Посполитої».
Ще раніше, з 2014 року у Польщі відбувались акції нищення українських меморіалів та могил. Тоді жодного винного польська сторона не знайшла і не покарала. А знищення у 2015 році меморіальної дошки на горі Монастир стало початком конфлікту, який триває між Польщею та Україною досі. Як відповідь на бездіяльність на дії вандалів зі сторони польської влади, а також після руйнування місцевою владою нелегальної могили воякам УПА у селі Грушовичі, Україна у 2017 році зупинила видачу дозволів на проведення пошукових та ексгумаційних робіт для поляків на своїй території. У 2019 році президенти Польщі та України домовились про відновлення українського памʼятника і українська сторона відновила видачу дозволів на пошукові роботи для поляків. У 2020 році вандали вдруге і вже повністю розбили таблицю на могилі на горі Монастир. Україна очікувала на повне відновлення таблиці в її первісному стані згідно з двосторонніми домовленостями, але нова таблиця, встановлена польською стороною у 2020 році, не містила переліку імен похованих там воїнів та напису «Полягли за вільну Україну». Оскільки Польща не дотримала своїх обіцянок, Україна знову призупинила видачу дозволів на пошукові роботи та ексгумації.
У червні 2022 року український міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко і його тодішній колега міністр культури та національної спадщини Республіки Польща Пьотр Глінський підписали спільний Меморандум про співпрацю у сфері національної пам’яті, в якому зазначається, що його виконання має розпочатись після тримісячного періоду після скасування воєнного стану по всій Україні. У меморандумі йдеться про «співробітництво держав в розшуку, ексгумації, похованні, відзначенні, легалізації, реконструкції та правової охорони місць вшанування та поховань. Для цього планується створення українсько-польської робочої групи, яка виконуватиме спільні домовленості».
У 2023 році до 80-х роковин трагедії у Польщі та Україні заплановано проведення низки спільних заходів, у яких взяв участь голова ВРУ Руслан Стефанчук. У неділю, 9 липня до Луцька прибув Президент Польщі Анджей Дуда, аби спільно із Президентом України Володимиром Зеленським вшанувати пам’ять жертв Волинської трагедії.
Нещодавно тема Волинської трагедії та питання ексгумації поляків, що загинули в 1943 році, знову почала активно використовуватись у політиці. Польські високопосадовці, зокрема, Премʼєр Дональд Туск та віцепремʼєр Владислав Косіняк-Камиш, заявили, що «без вирішення питання Волині» та відновлення дозволу на ексгумації Україна не зможе вступити до ЄС.
Т. Ш., А.В.
Джерело: PAP, eska.pl, Gazeta Wyborcza
