Від 23 квітня усі закордонні представництва України – посольства та консульства – тимчасово припинили прийом нових заявок на вчинення консульських дій для чоловіків віком від 18 до 60 років. Крім цього Кабінет Міністрів України ухвалив постанову, згідно з якою чоловіки призовного віку зможуть отримати внутрішній або закордонний паспорт тільки на території України, тим самим скасувавши послугу пересилання паспортів до дипломатичних установ України за кордоном та до відділів паспортного сервісу за межами України. Такі зміни повʼязані з реалізацією положень закону про мобілізацію, який був підписаний Президентом України 16 квітня. Хоч нові норми щодо військового обліку громадян України, які знаходяться за кордоном, наберуть чинності тільки 18 травня, проте вже зараз відбуваються технічні зміни у роботі уряду спрямовані на те, щоб закон про мобілізацію міг бути практично реалізований.
«Наш вибір» порозмовляв з координаторкою Центру підтримки Українського дому у Варшаві Оксаною Пестриковою про те, як запроваджені зміни вплинуть на життя українських чоловіків за кордоном.
Чи зможуть українці жити за кордоном без дійсних паспортів? Чи зможуть їх депортувати?
Перебування без дійсного паспорта на території іншої країни в статусі іноземця має низку обмежень. На цей момент у Польщі діє спецзакон про допомогу громадянам України у якому є стаття про те, що прикордонна служба та інші органи, які за це відповідальні, можуть не починати процес зобов’язання до повернення (депортацію). Проте там зазначено, що вони «можуть», а це означає, що, загалом, закон їм цього не забороняє. Зараз є новий проєкт спецзакону, який має продовжити захист і легальність перебування усіх українців у Польщі до 30 вересня 2025 року. Проте у нього ще можуть внести якісь корективи чи зміни.
Зауважу, що навіть теперішня версія проєкту спецзакону несе у собі певну небезпеку для осіб без дійсного паспорта, адже там з’явився пункт, що особи, які раніше отримали PESEL UKR на підставі іншого документу ніж дійсний закордонний паспорт, повинні будуть актуалізувати свої дані та представити дійсний паспортПоки текст готувався до публікації, на сторінці Урядового центру законодавства був опублікований звіт з суспільного обговорення спезцакону про допомогу українцям. Команда міністра Мачєя Дущика підготувала таблицю, в якій зазначено, які коментарі та думки були враховані розробником проєкту, а які ні. На цей час автори закону передбачають, що обов’язок оновлювати дані в базі даних PESEL на підставі дійсного проїзного документа поширюватиметься лише на осіб, які мають намір оформити карту перебування CUKR..
Чи українці без дійсного паспорта матимуть право влаштуватися на роботу, звертатися до державних органів влади, подорожувати по Європейському Союзу?
Тут все неоднозначно. Наприклад, особа зможе отримувати медичні послуги, адже там потрібно показувати номер PESEL, а також будь-який інший документ, який посвідчує особу (наприклад, карта тимчасового перебування чи Дія.пл). Також особа без дійсного паспорта зможе отримувати соціальну допомогу «Родина 800+», проте до моменту, коли їй потрібно буде знову подавати заяву на її одержання.
Стосовно працевлаштування то процедура буде ускладнена, адже вона передбачає наявність документів, які посвідчують особу. Звісно ж, таким документом теж може бути, наприклад, карта тимчасового перебування, але не відомо, чи самої карти вистачить. Водночас сьогодні я отримала офіційну відповідь від Управління праці про те, що робота іноземця у Польщі без дійсного паспорта вважатиметься легальною за умови, що така особа надасть роботодавцю довідку про те, що іноземець подав документи на отримання нового закордонного паспорта. У такому випадку працевлаштування іноземця вважатиметься легальним, але в Управлінні не уточнили, як довго він зможе працювати без паспорта.
Так само не можна подорожувати по території Європейського Союзу без дійсного паспорта. Карта перебування чи додаток Дія.пл не замінюють паспорт. Звісно ж людина може на свій страх і ризик поїхати до сусідньої країни, адже у Шенгенській зоні немає прикордонного контролю, але якщо її зупинить поліція для перевірки документів, то така особа буде мати проблеми. Тобто усюди, де потрібні копії паспорта чи сам паспорт, будуть виникати труднощі.
Чи можна замінити українське водійське посвідчення на польське?
Зараз це взагалі неможливо, адже там залучена консульська послуга. Подавши документи (разом з копією дійсного закордонного паспорта) на заміну водійських прав, відділ комунікації Управління гміни, повіту чи дільниць міста звертається до консульства з проханням перевірки дійсності прав, а на цей момент консульські послуги для всіх чоловіків призовного віку припинені. Згідно із заявою міністерства закордонних справ, якщо така заява була подана до 23 квітня, то її буде розглянуто та опрацьовано, натомість нові – ні.
Чи можна буде зробити карту тимчасового перебування?
Теоретично, можна зробити карту тимчасового перебування без дійсного закордонного паспорта, але це дуже складно. Закон про іноземців передбачає видачу дозволів на перебування без дійсного проїзного документа лише в окремих випадках. Сумніваюся, що український приклад буде таким, адже українці мають можливість отримати дійсний паспорт, тільки ця можливість обмежена певними обов’язками.
Тобто, українцям можуть сказати «їдьте додому, робіть паспорт і вертайтеся з ним»?
Саме так.
А яка ситуація із подачею документів на міжнародний захист?
На міжнародний захист можна подаватися без паспорта, проте потрібно дещо пояснити. Міжнародний захист має дві форми: статус біженця та додатковий захист. Особа, яка подається на міжнародний захист, складає автоматично документи на два статуси, а вже Управління у справах іноземців вирішує, чи особа може отримати один з них. Під час провадження у людини забирають паспорт, а якщо його немає – то вона здає усі інші документи, які підтверджують її особу.
Статус біженця передбачає, що таку людину не можна депортувати у країну її походження. Крім цього така особа отримає так званий женевський паспорт (проїзний документ біженця), завдяки якому можна подорожувати й отримувати усі необхідні послуги, як зі звичайним паспортом.
Проте українцям такий статус буде досить важко отримати, адже статус біженця дається тоді, коли держава загрожує тобі. В цьому випадку Україна не загрожує громадянам, а тільки обмежує доступ до певних послуг.
Натомість українці можуть отримати додаткову охорону, проте вона не передбачає женевського паспорта. Така особа отримає карту тимчасового перебування і зможе написати заяву на отримання тимчасового документа подорожі, проте він видається лише у ситуації, якщо іноземець не може отримати паспорт країни, громадянство якої він має. Малоймовірно, що його видаватимуть українцям.
Особа з додатковою охороною зможе перебувати у Польщі, але буде й надалі обмежена в отриманні низки послуг через брак паспорта. Крім цього слід пам’ятати, що додатковий захист не є безтерміновим, адже він діє лише доти, доки існує небезпека на території країни, з якої походить особа. Після завершення війни додатковий захист може бути припинено.
Окремі положення закону про мобілізацію передбачають, що чоловіки віком від 18 до 60 років зобовʼязані стати на військовий облік та оновити свої військово-облікові дані у територіальному центрі комплектування (ТЦК). Як це відбуватиметься?
Це ті процедурні інструкції, яких не вистачає. З того закону, що ми маємо, то повинен запрацювати електронний кабінет військовозобовʼязаного і в ньому можна буде це зробити. Що важливо, створення електронного кабінету є добровільним і повістки через нього не надсилатимуться. Також в законі прописано, що можна буде зателефонувати до ТЦК чи написати електронний лист, щоб оновити особисті дані. Проте, як у такому випадку надати консульській установі підтвердження того, що дані були оновлені? Це основне питання, відповіді на яке поки що немає.
Чи після оновлення даних чоловікам знову надаватимуться консульські послуги і чи зможуть вони оформлювати та одержувати паспорти за кордоном?
В консульствах – так. Як зазначає Міністерство закордонних справ, це все стане доступним після оновлення даних. Проте ситуація з Паспортними сервісами ДП «Документ» до кінця не зрозуміла. У постанові, котра була нещодавно ухвалена Кабінетом Міністрів України, немає кінцевої дати. Тому, не відомо, чи така можливість буде відновлена. Якщо ні, тоді варто очікувати великі черги у консульствах, через обмежену кількість їхніх працівників та технічні можливості. Зауважу, що консульська послуга з виготовлення паспорта доступна лише для певних категорій осіб, які мають дозвіл на постійне перебування. Тобто консульство не зобов’язане обслуговувати усіх.
У законі теж вказано, що усі консульські послуги надаватимуться чоловікам тільки за наявності військово-облікових документів. Так само з оформленням паспортів у відділеннях «Паспортного сервісу» за кордоном. Що це за документи і де їх отримати?
Йдеться про посвідчення про приписку до призовної дільниці (для призовників), військовий квиток (для осіб, які відбули військову службу або не служили й вийшли з призовного віку) та тимчасове посвідчення військовозобов’язаного (для осіб, що перебувають у запасі).
Я не знаю, як ці документи можна буде отримати за кордоном. Можливо, через електронний кабінет військовозобовʼязаного. Тут, власне, є найбільша проблема, бо більшість чоловіків призовного віку, які знаходяться на території Польщі – це трудові довоєнні мігранти, які навряд чи мають при собі такі документи.
Багато осіб може потрапити у дуже неприємну ситуацію. Наприклад, чоловік в’їде в Україну, щоб взяти військовий квиток чи тимчасове посвідчення військовозобов’язаного. В Україні його не призивають, але виїхати назад до Польщі він теж не може. Він втратить там роботу, адже робоче місце не зберігається. Опинившись без роботи в Україні, він не зможе утримувати сім’ю, яка, припустимо, залишилася у Польщі.
Що буде, якщо протягом встановленого терміну 60 днів не оновити своїх даних?
Важко однозначно відповісти. У законі згадується про адміністративний штраф на кілька тисяч гривень і обмеження громадян у праві керування транспортним засобом. Проте ця інформація ще має бути уточнена.
Чи зможуть у майбутньому видавати повістки через електронний кабінет призовника?
На цей момент – ні, проте через рік часу може бути прийнятий новий закон, який це дозволить. У такому випадку особа, яка зареєструвалася в електронному кабінеті призовника, отримає повістку в електронній формі та повинна буде з’явитися до ТЦК. Загалом, існує чотири види повісток: уточнення облікових даних, проходження медкомісії, призов на військову службу та прибуття на призовний пункт. Кожна з них має різну відповідальність за неявку до ТЦК. Наприклад, ігнорування повістки для уточнення облікових даних – це адміністративне правопорушення, де передбачений штраф. Натомість неявка за повісткою про прибуття в призовний пункт може загрожувати кримінальною відповідальністю.
Якщо говорити про вручення паперових повісток за кордоном, то така можливість є малоймовірною.
Що ви порадите робити чоловікам призовного віку, які не матимуть дійсного закордонного паспорта і не захочуть вертатися до України?
Я бачу лише два виходи: або оновити свої військово-облікові дані, щоб зробити новий паспорт за кордоном, або перебувати за кордоном без паспорта, будучи тим самим на межі закону. Водночас я сумніваюся, що Польща дозволить перебувати великій кількості іноземців без дійсних документів. Будуть ухвалені якісь кроки, проте важко передбачити які саме.
Зауважимо, що 25 квітня, в ефірі телеканалу TVP міністр внутрішніх справ та адміністрації Польщі Марчін Кервінський запевнив, що всі українці, які знаходяться у Польщі, зможуть тут легально залишитись, а їхнє перебування буде врегульовано оновленим спецзаконом про допомогу громадянам України у звʼязку з війною в цій країні.
Розмовляв Дмитро Димидюк
Читайте також: МЗС України відповіло на найбільш поширенні питання щодо зупинки надання консульських послуг чоловікам призовного віку
Читайте також: Чоловіки призовного віку зможуть отримати закордонний паспорт тільки в Україні