До 20 лютого триває онлайн-голосування за лауреатку польсько-української премії «Портрети сестринства», заснованої міжнародним виданням Sestry. Цьогоріч на відзнаку претендують 13 жінок. Двох лауреаток – українку та польку – обере журі, а ще одну визначать читачі. Імена переможниць оголосять 9 березня 2026 року.
У 2024 році редакція міжнародного видання для українок «Сестри» / Sestry започаткувала спеціальну премію «Портрети сестринства». Її мета – відзначити українських і польських жінок, які завдяки активній громадянській позиції та своїй діяльності зробили вагомий внесок у боротьбу за демократію і свободу, підтримку України в умовах російської агресії, а також розвиток польсько-української співпраці.
У 2024 році лауреатками премії стали українки Галина Андрушков і Вікторія Батрин та польки Марта Маєвська й Агнєшка Дея. Торік – Мар’яна Мамонова, Аґнєшка Зах та Олена Апчел.
Цьогоріч журі також обере українську та польську лауреаток премії. Третю переможницю – володарку призу читацьких симпатій – визначать шляхом онлайн-голосування, яке триватиме до 20 лютого 2026 року. Проголосувати може кожен охочий, перейшовши за посиланням. Імена лауреаток оголосять 9 березня 2026 року.
У 2025 році серед українських жінок кандидатками на присудження премії є:
Адріана Сусак-Арехта
Адріана Сусак-Арехта – українська військовослужбовиця, учасниця російсько-української війни (з 2014 року). Вона не тільки воює на фронті, а ще бере участь у реформуванні армії та представляє інтереси України за кордоном, а як лідерка Жіночого ветеранського руху, разом із командою, домоглася відкриття бойових посад для жінок, посилення соціального захисту, належного забезпечення й медичної підтримки. У грудні 2022 року зазнала важкого поранення, але після лікування повернулася на службу. Нагороджена орденом «За мужність» III ступеня та відзнакою «Народний Герой України».
Наталія Лелюх
Наталія Лелюх – відома як «доктор Наташа», у мирний час вона працює гінекологинею, веде освітній блог і пише книжки про жіноче здоров’я. Під час війни є медикинею-волонтеркою: їздить у деокуповані села та «сіру зону», де часто є єдиною доступною лікаркою, надаючи допомогу постраждалим, зокрема жінкам, які пережили сексуальне насильство.
«Куба» і «Аляска»
Юлія Сідорова («Куба») та Олександра Лисицька («Аляска») – парамедикині, які працюють на фронті та надають допомогу пораненим. У складних умовах часто змушені швидко ухвалювати рішення. Навчають нових учасників медичних команд.
Їхній досвід став основою документального фільму «Куба і Аляска». Стрічку знімали зокрема за допомогою камер GoPro, закріплених на шоломах героїнь, а також на мобільні телефони. Фільм містить реальні кадри їхньої роботи та повсякденного життя поблизу лінії фронту.
Олена Пех
Олена Пех – українська активістка, яка шість років перебувала в незаконному ув’язненні та зазнавала систематичного насильства. Її викрали на території так званої ДНР, куди вона приїхала в 2018 році, щоб доглядати за хворою матір’ю, а в 2024 році – обміняли. Після звільнення Олена Пех розповідає про жахи тортур і ув’язнення, документуючи злочини проти людства та наголошуючи на важливості пам’яті.
«Пташка»
Катерина «Пташка» Поліщук – Катерина, відома як «Пташка», була парамедиком медичного батальйону «Госпітальєри» і під час війни 2022 року працювала у госпіталі в Маріуполі. Після бомбардування шпиталю російськими військами вона з іншими медиками потрапила на завод «Азовсталь», де її разом із оборонцями взяли в полон. 21 вересня 2022 року Катерину звільнили під час обміну полоненими, а після повернення вона знову долучилася до військової служби, воюючи на Авдіївському напрямку.
Олена Розвадовська
Олена Розвадовська – правозахисниця, яка понад десять років працює з дітьми, яких торкнулася війна. Вона співзаснувала фонд «Голоси дітей», що надає психологічну підтримку дітям і їхнім батькам, зокрема тим, хто пережив депортацію або повернувся з окупованих територій. З початком повномасштабної війни фонд працює по всій Україні, а Олена також виступає на міжнародних майданчиках – у штаб-квартирі ООН, в ОБСЄ та на засіданнях Європарламенту, адвокатуючи права українських дітей та розповідаючи про злочини російської армії.
Серед польських жінок кандидатками на отримання премії є:
Юстина Грабовська
Юстина Грабовська – мисткиня та волонтерка. Співзасновниця фонду Asymetryści, який від початку повномасштабної війни допомагає українцям, що через Польщу прямують до інших країн Європи: зустрічає на кордоні, організовує тимчасове житло, забезпечує базові потреби та супроводжує до вокзалів і аеропортів. За час роботи фонд надав підтримку близько 50 тисячам людей, працюючи з біженцями у найвразливіші моменти їхнього шляху.
Анна Клос
Анна Клос – координаторка проєктів «Дім матері» і «Квітучий Дім». Створила систему підтримки для матерів, дітей, мігрантів та бездомних, надаючи допомогу найвразливішим і опікуючись ними в кризових ситуаціях.
Едита Мак
Едита Мак – викладачка, волонтерка, голова фонду «Червоний Мак». Едита Мак допомагає Україні з 2019 року: підтримує дітей із дитячих будинків та військових. Також проводить художні майстерні в прифронтових зонах, створюючи для дітей простір для творчості та відновлення.
Ольга Соляж
Ольга Соляж – польська науковиця і волонтерка. Перший рік повномасштабного вторгнення вона провела разом із 128-ю окремою бригадою територіальної оборони «Дике поле», про що пізніше написала книгу «Дике поле. Воєнна історія». Вона підтримує українську армію з 2014 року та здійснює гуманітарні місії на сході України, документуючи життя українськомовного населення.
Сестра Малґожата Хмелевська
Сестра Малґожата Хмелевська – є головою фонду Domy Wspólnoty Chleb Życia. У серпні 2025 року написала відкритий лист до Кароля Навроцького, Марти Навроцької, спікера Сейму Шимона Головні й депутатів Сейму Польщі, у якому висловила занепокоєння рішенням Президента Польщі про накладення вето на український спецзакон. Від початку повномасштабної війни вона підтримує українських біженців, приймає літніх людей, осіб з інвалідністю та бездомних у своїх будинках, забезпечує їм опіку та роботу, допомагаючи стати самостійними.
Маґда Шпехт
Маґда Шпехт – мисткиня та перформерка. Вона бореться з російською дезінформацією та підтримує українську армію через мистецтво. У межах вистави Spy Girls вона та акторки вивуджували від російських солдатів дані для української армії, одночасно демонструючи глядачам правду про війну. Для цього вони спілкувалися з росіянами у додатках для знайомств. Перформанс Маґди Шпехт побував у Польщі, Чехії, Німеччині, Норвегії та Естонії.
Члени журі премії «Портрети сестринства»:
- Домініка Кульчик – директорка фонду «Kulczyk foundation»;
- Йоанна Мосєй-Сітек – головна редакторка порталу Sestry;
- Аґнєшка Голланд – польська режисерка та сценаристка;
- Мирослава Керик – голова правління фонду «Український дім»;
- Катерина Боднар – дружина Надзвичайного і Повноважного посла України в Республіці Польща Василя Боднара;
- Наталія Панченко – лідерка громадської організації «Євромайдан-Варшава», голова правління фонду Stand with Ukraine;
- Ельвіра Нєвєра – польська кінорежисерка;
- Марія Гурська – головна редакторка Sława TV;
- Мая Мазуркевич – голова правління Фонду PZU;
- Мирослава Гонгадзе – журналістка, керівниця мовлення Голосу Америки у Східній Європі;
- Олена Апчел – військовослужбовиця, режисерка, лауреатка премії «Портрети сестринства-2025»;
- Анна Лазар – польська кураторка, мистецтвознавиця, перекладачка літератури та громадська діячка.
«Сестри» / «Sestry» – портал для українок у Польщі, який було створено влітку 2023 року. Портал адресований не лише українкам, які проживають у Польщі, але й мігранткам, розпорошеним у країнах ЄС, Канаді та США.
Тетяна Шарапова
Джерело: Sestry.eu
