Міністерство закордонних справ України прокоментувало ухвалену Сеймом Польщі постанову до 83-х роковин Волинської трагедії. У відомстві наголосили, що правда про минуле має встановлюватися науковим шляхом, закликали продовжити спільні пошукові та ексгумаційні роботи, а також підтвердили готовність до рівноправного діалогу з Польщею.
17 липня Сейм Польщі ухвалив постанову до 83-х роковин Волинської трагедії.
У документі польський парламент називає події 1943–1944 років «геноцидом, вчиненим українськими націоналістами щодо населення східних земель Другої Речі Посполитої». Автори постанови заявляють, що більшість жертв становили «беззбройні жителі сіл і міст, цивільні особи, яких жорстоко вбивали кати з ОУН-УПА, дивізії СС “Галичина” та інших націоналістичних формувань, що брали участь у цих злочинах».
Сейм також віддав шану військовим Армії Крайової, Батальйонів хлопських і членам загонів самооборони, а також висловив вдячність українцям, які рятували польських сусідів, ризикуючи власним життям.
Окрему частину постанови присвячено пошуковим роботам та ексгумаціям. У документі згадуються вже проведені або розпочаті роботи, зокрема в Пужниках, Углах, Острівках, Волі Островецькій та Гуті Пеняцькій. Сейм наголосив, що право родин на гідне поховання жертв має універсальний гуманітарний характер незалежно від політичних обставин, та закликав продовжити пошукові роботи.
Крім того, депутати засудили спроби «релятивізації правди про Волинський злочин» і закликали істориків, публіцистів та учасників суспільного життя не спотворювати історію.
У відповідь Міністерство закордонних справ України заявило, що українська сторона послідовно виступає за чесний діалог і спільне вшанування пам’яті всіх жертв.
У МЗС нагадали, що 11 липня Україна на найвищому державному рівні вшанувала пам’ять жертв Волинської трагедії, а українські та польські посадовці взяли участь у пам’ятних заходах як в Україні, так і в Польщі.
У відомстві також наголосили на необхідності продовження спільних пошукових та ексгумаційних робіт на території обох держав. «Україна розраховує на конструктивний і фаховий діалог, продовження спільних пошукових та ексгумаційних робіт на території двох держав. Правда про минуле встановлюється виключно науковим підходом», – йдеться у заяві.
Крім того, МЗС заявило, що Україна й надалі дотримуватиметься паритетного підходу в питаннях історичної пам’яті. «Закликаємо до рівноправного ставлення у двосторонніх відносинах, взаємної поваги до політик національної пам’яті, прагматичного добросусідства заради сильної України та сильної Польщі», – наголосили у відомстві.
У МЗС також зазначили, що Україна цінує Польщу як одного зі своїх ключових партнерів і союзників у протидії російській агресії та переконана, що трагічні сторінки спільної історії не повинні ставати перешкодою для партнерства двох держав.
Постанова ухвалена на тлі помітного загострення польсько-українських суперечок навколо історичної пам’яті, що останніми місяцями супроводжувалися взаємними політичними кроками, заявами та поверненням державних нагород.
На відміну від позиції Польщі, українська офіційна позиція розглядає Волинську трагедію як частину ширшого польсько-українського конфлікту 1939–1947 років і наголошує на пам’яті про жертв обох народів.
Нагадаємо, нещодавно в інтерв’ю польському виданню Onet британський історик Норман Дейвіс заявив, що «90% УПА не мали нічого спільного з Волинню». На його думку, не варто ототожнювати всю УПА з подіями Волинської трагедії. Детальніше – у нашому окремому матеріалі.
О.К.
