«Це реалізація сценарію, написаного в Кремлі, з метою викликати кризу на історичній ниві між Польщею та Україною», – так заяву українських істориків, які підписали відкритий документ щодо ініціатив польських політиків засудити діяльність УПА та ОУН(б) на законодавчому рівні, оцінив у програмі «Graffiti» речник президента Польщі Рафал Леськевич.
У понеділок, 29 вересня, Кароль Навроцький направив до Сейму проєкт змін до Закону про Інститут національної пам’яті і Кримінального кодексу, у якому пропонує запровадити покарання за пропаганду ідеології так званого бандеризму. Посольство України в Польщі на своїй сторінці у соцмережах поширило звернення українських істориків, яке стало реакцією на цю ініціативу.
Президентський закон у Польщі обґрунтовують боротьбою з російською дезінформацією. «Чорно-червоний прапор зовсім не є символом, відокремленим від українських націоналістів. Він символізує кров і землю. Це була злочинна ідеологія, як нацизм і комунізм», – прокоментував ініціативу президента його речник Рафал Леськевич.
Заяву істориків поширила низка польських медіа, акцентуючи на тому, що на думку авторів звернення, ухвалення у Польщі закону про засудження УПА й ОУН(б) може спричинити негативну реакцію в Україні та змусити українську сторону до «дзеркальних» рішень – зокрема, ухвалення власних актів щодо злочинів окремих підрозділів Армії Крайової та Батальйонів хлопських.
За словами Леськевича, тут немає симетрії, оскільки дані щодо злочинів УПА і АК істотно різняться. Він підкреслив, що УПА з 1943 року здійснювала масові вбивства поляків – загинуло до 120 тисяч громадян Польщі. «А зараз Київ може ухвалити власні законодавчі акти щодо Армії Крайової – йдеться приблизно про тисячу вбитих у відповідь», – додав речник Навроцького.
Тисяча вбитих українців?
Дослідження істориків не дають чітких цифр жертв польсько-українського протистояння під час Другої світової війни. Натомість польський професор Ігор Галагіда, історик, який спеціалізується на темі того періоду і погромах українського населення на території Польщі, звертаючись до Рафала Леськевича на своїй сторінці у facebook зазначив, що названі цифри не відповідають реальності, адже лише в один день – 10 березня 1944 року – Армія Крайова вбила понад 1200 українських цивільних. «Науковцю та колишньому працівнику Інституту національної пам’яті справді не личить поширювати вигадки, тим більше коли він є речником президента Республіки Польща», – написав Галагіда.
У 2024 році в Українському католицькому університеті було презентовано результати дослідницької програми «Жертви українсько-польського протистояння 1939–1947 років» під керівництвом професора Ігоря Галагіди. На той момент було встановлено такі дані: близько 30 тисяч українських жертв, з яких понад 20 тисяч вдалося ідентифікувати поіменно.
Кількість жертв з польського боку теж не є встановленою остаточно. Ще у 2023 році Міністерство культури і національної пам’яті Польщі наводило цифру близько 100 тисяч убитих (на думку Галагіди ця цифра уже була завищеною). Тепер у публічному дискурсі ця оцінка зросла ще на 20 тисяч, хоча підстав для такого підвищення не було.
Закон обмежуватиме можливість наукових досліджень
Варто нагадати, що під час громадських обговорень попереднього проєкту від депутатів партії «Право і справедливість» Пшемислава Чарнека та Збігнєва Богуцького (так званого закону про «волинську брехню») звучали аргументи, що подібна ініціатива становить загрозу свободі слова, обмежуватиме можливості наукових досліджень і може негативно вплинути на польсько-українські відносини.
Запропонований президентською канцелярією Кароля Навроцького законопроєкт несе ті самі ризики. Він може перешкодити співпраці українських та польських істориків у сфері ексгумацій, які є ключовими для встановлення точних даних про жертви Волинської трагедії та, ширше, українсько-польського протистояння. Співпраця дослідників необхідна для того, щоб кількість жертв визначалася на основі фактів, а не політичних інтерпретацій.
О.К.
