50,7% опитаних поляків виступають за повернення військовозобов’язаних чоловіків з Польщі до України, 39% – проти, 10,3% – не визначилися з відповіддю. Такими є результати опитування Інституту ринкових і соціальних досліджень IBRiS, проведеного на замовлення польського видання Rzeczpospolita. Розповідаємо детальніше про дослідження.
Інститут ринкових і соціальних досліджень IBRiS поставив полякам таке питання: «Чи повинна Польща відправляти назад в Україну людей, які підлягають призову до армії цієї країни?» Результати дослідження опублікувало видання Rzeczpospolita. Більшість опитуваних, а саме – 50,7% виступають за повернення українських чоловіків, серед яких 28,1% відповіли «однозначно так», а 22,6% – «радше так». Проти такої ініціативи виступило 39% осіб (17,6% – відповіли «однозначно ні», 21,4% – «радше ні»). Водночас 10,3% респондентів не визначилися з відповіддю.
У групі прихильників того, щоб допомогти чоловікам призовного віку повернутися в Україну, переважають жінки (59%), люди старші 70 років (64%), особи з початковою освітою (65%), мешканці малих міст з населенням до 50 тисяч людей (63%) та батьки, які мають трьох і більше дітей шкільного віку (95%).
Більшість з тих осіб релігійні та регулярно відвідують церкву (56%), віддають перевагу центристським політичним поглядам (57%), а також мають низький місячний дохід (89% – від 2 до 3 тисяч злотих нетто та 87% – від 3 до 4 тисяч злотих нетто). Основним джерелом інформації для них є телебачення, а саме телеканал Polsat (71–72%). На останніх парламентських виборах 2023 року ці особи переважно голосували за партії Право і справедливість (57%) та Третій шлях (56%).
Натомість до противників примусового повернення українських військовозобов’язаних чоловіків до України належить переважно молодь у віці від 18 до 29 років (88%), мешканці середніх міст з населенням від 50 до 250 тисяч людей (55%), а також люди з вищою освітою (45%). Більшість з тих осіб є невіруючими або нерегулярно відвідує церкву (40%), не має чітких політичних поглядів (84%) і отримує високий місячний дохід (56% – від 6 до 7 тисяч злотих нетто та 60% – від 7 тисяч злотих нетто на місяць). Інформацію про ситуацію у світі та Польщі вони отримують переважно з преси (74%) та соціальних мереж (63%), а на останніх парламентських виборах голосували переважно за ультраправу партію Конфедерацію (63%).
Зауважимо, що ще 24 квітня, у розмові на каналі Polsat News міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що Польща готова «допомагати» українській стороні в тому, щоб чоловіки призовного віку, які перебувають за кордоном, повернулись до України. Слова міністра прокоментували, зокрема, в громадських організаціях, які на щодень займаються мігрантами у Польщі. На думку експертів, немає жодних законних підстав «допомагати» українцям повернутись в Україну, а рішення щодо іноземців, які перебувають у Польщі належать до компетенцій Міністерства внутрішніх справ та адміністрації, а не Міністерства оборони. Водночас наступного дня Марчін Кервінський, міністр внутрішніх справ та адміністрації Польщі запевнив, що всі українці, які знаходяться у Польщі, зможуть тут легально залишитись, а їхнє перебування буде врегульовано оновленим спецзаконом про допомогу громадянам України у звʼязку з війною в цій країні.
Нагадуємо, що 18 травня набув чинності оновлений закон про мобілізацію. Відповідно до нього всі військовозобов’язані віком від 18 до 60 років повинні протягом 60 днів (до 16 липня включно), оновити свої особисті дані. Зробити це можна у Територіальних центрах комплектування (ТЦК), Центрах надання адміністративних послуг (ЦНАП) або дистанційно у мобільному застосунку Резерв+.
Крім цього з 18 травня українські чоловіки віком від 18 до 60 років під час перетину державного кордону України повинні будуть обов’язково мати при собі актуальні військово-облікові документи. За словами речника Державної прикордонної служби України Андрій Демченко, під час перетину кордону ДПСУ приймає військово-облікові документи (ВОД) виключно у паперовому вигляді.
З 18 травня українські дипломатичні установи відновили надання консульських послуг для чоловіків призовного віку. Відтепер для отримання консульських послуг в закордонних дипломатичних установах чоловіки призовного віку повинні будуть представити військово-обліковий документ у паперовому (ВОД) або електронному вигляді (е-ВОД). Як повідомляє відомство, паперовий документ прийматиметься лише до 18 червня, коли в електронному кабінеті призовника Резерв+ з’явиться можливість самостійно сформувати електронний військово-обліковий документ, після актуалізації особистих даних.
Дмитро Димидюк
Джерело: Rzeczpospolita.
Читайте також: Життя з недійсним паспортом за кордоном. Розмова з координаторкою Центру підтримки Українського дому у Варшаві Оксаною Пестриковою
Читайте також: Україна потребує більше військових. Чи змінить ситуацію новий закон про мобілізацію?