Співробітники Агентства внутрішньої безпеки (ABW), Нижньосілезької поліції та Центрального бюро боротьби з кіберзлочинністю затримали 17-річного громадянина України, якого підозрюють у розміщенні на будівлях і пам’ятниках у Польщі червоно-чорних прапорів та написів «Слава УПА».
Про це повідомив речник міністра-координатора спецслужб Яцек Добжиньський. За його словами підліток «розміщував на будівлях і пам’ятниках бандерівські прапори та гасла, які пропагують нацистську ідеологію».
Затриманий діяв у кількох містах – зокрема у Вроцлаві, Варшаві та в населеному пункті Домостава Підкарпатського воєводства. Минулого тижня він, за версією слідства, спаплюжив пам’ятник жертвам Волинської трагедії у Домоставі, намалювавши на ньому червоно-чорний прапор та напис «Слава УПА» українською мовою.
Міністр і координатор спецслужб Томаш Сємоняк заявив, що підозрюваний діяв на замовлення іноземних спецслужб. «Ці дії були спрямовані на підрив польсько-українських відносин і розпалювання напруженості між нашими народами», – зазначив Сємоняк у соцмережах.
Наразі з затриманим проводять процесуальні дії.
Чому поляки сприймають негативно червоно чорні прапори?
Попри те, що червоно-чорні стяги у різні часи використовувалися в багатьох країнах, в Україні, зокрема, – ще з початку ХХ століття, у Польщі вони насамперед асоціюються з Організацією українських націоналістів та Українською повстанською армією.
У польській історичній пам’яті цей прапор вважають антипольським символом, адже ОУН та УПА розглядають як сили, відповідальні за масові вбивства польського мирного населення на Волині та в Галичині під час Другої світової війни. У польській історіографії ці події відомі як «Волинська різанина». З 2016 року на законодавчому рівні їх визнано«геноцидом, вчиненим українськими націоналістами проти громадян Речі Посполитої», а 11 липня встановлено як День пам’яті жертв. Тема Волинської трагедії залишається однією з небагатьох по-справжньому конфліктних у польсько-українських відносинах і регулярно з’являється у публічному та політичному дискурсі. Особливо активно її використовують праві та націоналістичні середовища, представлені, зокрема, партіями «Право і справедливість», «Конфедерація» та «Конфедерація корони польської». Цю тему також активно експлуатує російська пропаганда, намагаючись посіяти недовіру між поляками та українцями.
Наразі у Польщі червоно-чорний прапор не належить до забороненої символіки. Стаття 256 Кримінального кодексу передбачає покарання до трьох років позбавлення волі за «публічну пропаганду нацизму, комунізму, фашизму чи іншої тоталітарної системи або розпалювання ненависті за ознакою національного, етнічного, расового, релігійного чи позаконфесійного походження». Прямої згадки про ОУН, УПА чи пов’язану з ними символіку в кодексі немає.
Втім, ситуація може невдовзі змінитися. Наприкінці 2024 року до Сейму надійшов законопроєкт про внесення змін до Кримінального кодексу та до закону про Інститут національної пам’яті Польщі – Комісію з переслідування злочинів проти польського народу. Автори документа – депутати партії «Право і справедливість» – а за ними й частина польських медіа, називають його «законом про волинську брехню». Проєкт передбачає кримінальну відповідальність для тих, хто «пропагуватиме ідеологію Організації українських націоналістів (ОУН-б) та Української повстанської армії», визначених як організації, відповідальні за вбивства польського населення на Волині та прилеглих територіях у 1943–1944 роках. 6 та 21 лютого 2025 року відбулося перше читання законопроєкту, після чого його відправили на доопрацювання в комісії. Далі робота над ним була призупинена.
Нещодавній інцидент на концерті білоруського російськомовного репера Макса Коржа, коли невідомий розгорнув червоно-чорний прапор, став приводом для активного обговорення теми в медіа й соцмережах та може пришвидшити повернення законопроєкту до розгляду.
Ред.
Джерело: Rzeczpospolita