Внутрішньополітичний конфлікт між президентом Каролем Навроцьким і урядом Дональда Туска уже шкодить позиціям Польщі на міжнародній арені. Про це пише у своїй колонці журналіст Gazetа Wyborczа Бартош Вєлінський. Він пояснює, чому через цей розкол Польща опинилася поза колом ключових союзників, які обговорюють завершення війни в Україні. Переповідаємо головні тези з його тексту.
Польщу не запросили до розмов про Україну
Як пише Вєлінський, у Лондоні відбулася зустріч, під час якої президент України Володимир Зеленський говорив про можливі шляхи завершення війни з лідерами Великої Британії, Франції та Німеччини. Польща ж до цього кола не потрапила.
За словами журналіста, йому вдалося довідатися, що канцлер Німеччини Фрідріх Мерц намагався долучити Польщу до переговорів, але президент Франції Емманюель Макрон і прем’єр Британії Кір Стармер виступили проти. Відтак Польща змогла взяти участь лише у телефонному підсумку зустрічі, разом із представниками Італії.
Хто у Польщі відповідає за зовнішню політику?
На думку автора, причиною такого ставлення є «неясність, хто сьогодні в Польщі відповідає за зовнішню політику». Президент і уряд ведуть паралельні лінії, часто суперечливі.
Вєлінський пояснює, що з погляду уряду ситуація виглядає доволі просто: Конституція Польщі чітко визначає, що саме уряд відповідає за зовнішню політику держави. Проте президент Кароль Навроцький намагається обійти цей принцип і рішення Конституційного трибуналу. Оскільки він не може призначати «своїх людей» на ключові дипломатичні посади, то блокує кандидатури, запропоновані урядом. Ба більше – представники його оточення передають у медіа внутрішні урядові інструкції, а під час закордонних візитів відкрито критикують міністрів.
З позиції уряду така конфронтація не має сенсу, адже кабінет Дональда Туска залишається непохитним і не поступається в питаннях, де президент намагається розширити свої повноваження.
Однак, як зазначає журналіст, з погляду міжнародних партнерів у Польщі панує «компетенційний хаос». Неясно, хто реально ухвалює рішення у справах зовнішньої політики, зокрема щодо підтримки України та пошуку шляхів завершення війни з Росією. Прем’єр Туск веде діалог із європейськими лідерами, тоді як у серпні з розмови з президентом США Дональдом Трампом його фактично «витіснив» Навроцький. Втім, попри ці спроби, президентові не вдалося переконати американців запросити його до Білого дому на перемовини про мир в Україні.
Відносини з Україною
Журналіст також звертає увагу на те, що уряд і президент посилають різні сигнали у питанні підтримки України. Дональд Туск говорить про «безумовну підтримку Києва», тоді як Навроцький постійно згадує про «невдячність українців».
«Яка лінія є офіційною? З погляду Варшави – урядова. Але для закордону це не так очевидно», – зазначає Вєлінський.
На думку журналіста, цей хаос уже призвів до того, що Польща втратила можливість брати участь у ключових переговорах про майбутнє України. І, за його прогнозом, ситуація може лише погіршитися:
«Оточення Навроцького натякає, що президент може вимагати участі у самітах Європейської ради чи зустрічах G20. Тож нагод для нових “суперечок за крісло” буде ще багато», – підсумовує Вєлінський.
Бартош Т. Вєлінський – польський журналіст і публіцист, заступник головного редактора Gazety Wyborczej з 2019 року. Працює в Wyborczej з 1998 року, у 2005–2009 був кореспондентом у Берліні. Спеціалізується на тематиці, пов’язаній із Німеччиною, історією та сучасною політикою. Його матеріали публікували також The New York Times, Süddeutsche Zeitung, Die Welt, El País та La Repubblica. Автор книжок «Źli Niemcy» («Погані німці») і «Wojna lekarzy Hitlera» («Війна гітлерівських лікарів»). Закінчив Сілезький університет і Міжнародну школу політичних наук у Катовіце.
Ред.
Джерело: Gazeta Wyborcza
