Протягом листопада 2023 року – січня 2024 року на польсько-українському кордоні тривав страйк польських перевізників, який призвів до появи великих черг та паралічу вантажних перевезень між Україною та Польщею. Однією з головних причин блокади було незадоволення з боку польських перевізників щодо скасування дозволів на міжнародні перевезення між Україною та ЄС. На їхню думку, це призвело до надмірної конкуренції з боку українців та значно погіршило стан галузі у самій Польщі. Блокада кордону перевізниками завершилась у січні 2024 року, коли протестувальники почали переговори з польським урядом.
Gazeta Wyborcza опублікувала розслідування у якому стверджує, що під час блокади кордону перевізниками, дійшло до корупції, підробки номерних знаків та бездіяльності поліції.
Після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну, ситуація польських перевізників значно погіршилась. На думку самих перевізників причиною була впроваджена на початку 2022 року лібералізація міжнародних перевезень між Україною та ЄС, яка скасовувала спеціальні дозволи на міжнародні перевезення для українців. Саме це, як наголошували польські перевізники, зіпсувало ринок та призвело до надмірної конкуренції. Однак свій протест польські перевізники розпочали тільки у листопаді 2023 року. Gazeta Wzborcza повʼязує це з тодішніми парламентськими виборами: «Хоча ситуація польських перевізників після нападу Росії на Україну була поганою чи дуже поганою протягом багатьох місяців, вони вирішили виїхати та заблокувати найбільші пункти пропуску з Україною лише в листопаді [2023 – ред.], тобто після того, як Право і Справедливість програло вибори до Сейму, коли вже було відомо, що партія Ярослава Качинського не втримає влади в країні».
Хабарі за обʼїзд черги
Ситуація на кордоні погіршилась до кінця листопада – лише за перші 10 днів блокади сумарна кількість автівок, що застрягли в черзі перевищила 5 тисяч, а довжина черг у Дорогуську – найбільшому пропускному пункті з Україною – сягала майже 40 кілометрів. Для забезпечення порядку у чергах туди стягувалась поліція зі всієї Польщі.
Як повідомляє Gazeta Wzborcza, саме у період найдовших черг, у месенджерах Viber та Telegram почали зʼявлятись закриті групи, де українською мовою публікувались пропозиції за хабар оминути чергу. Ті з українських перевізників, які отримували оплату подобово, залишались у черзі. Натомість на пропозиції обʼїхати чергу погоджувались ті, хто отримував гроші за рейс і для кого перерва у роботі завдавала збитків. «Тому українці відгукнулися на ці пропозиції. Вони залишали свої номери та марки вантажівок. Через деякий час, коли темніло, до них підʼїжджав легковий автомобіль з місцевими номерами і брав гроші – від 300 євро до 400 доларів. Потім проплачені водії вишикувалися за легковим автомобілем, який без проблем проводив вантажівки кілька десятків кілометрів до прикордонного пункту пропуску. Раз їхали головною дорогою, раз обʼїжджали так, де безпечно, бо немає обмеження на тоннаж, немає дорожніх патрулів і дорожньо-транспортної інспекції», – цитує видання свого інформатора, перевізника з Хелму, який не назвав свого імені.
Саму блокаду перевізники встановили на перехресті перед віадуком, приблизно за кілометр від кордону. «Перед в’їздом на віадук була намальована чарівна лінія, її сліди видно й сьогодні, Чарівна, тому що водій вантажівки бачив зону переходу, але був невидимий для прикордонних служб, які там працювали. Крім того, все відбувалося між 2 і 4 годинами ночі, коли на кордоні не так багато відбувається. Далекобійники в черзі, перед якими несподівано з’являлися ті, хто заплатив, зазвичай не протестували. Вони боялися, що якщо піднімуть тривогу, то їх можуть як покарання відсунути в кінець черги. Бо саме протестувальники-перевізники де-факто керували залізницею», – пише Gazeta Wyborcza.
За даними видання, майже щодня за допомогою хабарів чергу об’їжджали від шести до 12 фур. Це означає, що загалом українські водії платили їм 10-12 тисяч злотих – майже щодня, приблизно з середини листопада до початку січня 2024 року, коли уряд Туска почав переговори з польськими перевізниками і вони зупинили блокаду.
Корупційна система об’їзду блокади діяла не лише у Дорогуську, а й у Корчовій на Підкарпатті, де закінчується автострада А4. Там інформація про те, до кого і куди звернутися, скільки це коштує, публікувалась переважно у двох групах: «Parking Korczowa» та «Новини кордонів». Також українською.
Підробка реєстраційних номерів
Як повідомляє Gazeta Wyborcza у тому ж розслідуванні, купування місць у черзі було не єдиною аферою під час протесту перевізників на кордоні. У листопаді 2023 року, на початку протесту у Дорогуську серед польських вантажівок, які перекривали дорогу, була помічена одна ніби з українськими номерами. На ній, як і на польських автомобілях, висів плакат з вимогами протестувальників. Пізніше виявилось, що українські номери є підробкою – надруковані на картоні, а сам реєстраційний номер взятий з реальної української вантажівки, які стояла тоді в черзі.
«Що це було? Відповідь проста. Ідея полягала в тому, щоб покращити імідж протестуючих перевізників і надіслати медіа чітке повідомлення про те, що протест тепер є міжнародним, в тому числі українським, тобто антиєесівським. Звісно, ніщо не може бути дальшим від істини, адже інтереси польських перевізників абсолютно не збігалися з інтересами українських», – цитує Gazeta Wyborcza одного зі своїх інформаторів, не подаючи імен.
Тоді ж у листопаді цю справу передали місцевій поліції, але провадження ще триває. «Підробка номерних знаків є злочином, за який передбачено покарання до п’яти років позбавлення волі. Справа незабаром завершиться в суд»і, – повідомив у середу, 3 липня, виданню Gazeta Wyborcza Анджей Фійолек, речник Люблінської поліції.
Власником вантажівки з хелмськими реєстраційними номерами – тієї самої з підробленими українськими номерами – є, як підтвердила поліція, місцевий перевізник Лукаш Бялаш, власник невеликої транспортної компанії з Хелма. Бялаш є одним з організаторів протесту перевізників, які блокували прикордонний перехід у Дорогуську. Наприкінці листопада він з’явився в будівлі Сейму разом з лідером Конфедерації Кшиштофом Босаком і Рафалом Меклером, які звинувачували ЄС у «прихильності до українських перевізників і вбивстві польських».
Нагадаємо, що страйк польських перевізників тривав з 6 листопада 2023 року до 17 січня 2024 року. Протест призвів до появи великих черг та паралічу вантажних перевезень на польсько-українському кордоні. Протягом періоду дії страйку було зафіксовано смерть трьох українських водіїв, котрі очікували на перетин кордону у чергах. 6 грудня українські активісти організували у Варшаві акцію протесту та звернулись до Сейму з проханням припинити блокаду польсько-українського кордону. З 7 грудня Укрзалізниця розпочала трансфер заблокованих на кордоні вантажівок спеціальними поїздами.
Анастасія Верховецька
Джерело: Gazeta Wyborcza
Читайте також: Блокада, яка псує відносини і допомагає Росії
Читайте також: Експертний погляд на блокаду польсько-українського кордону