У Варшаві 6–13 вересня відбудуться 12-ті «Дні української музики» – фестиваль, який майже три десятиліття знайомить польську публіку з українською музичною культурою. Цьогоріч за чотири вечори слухачі зможуть почути українську музику XVII–XVIII століть, кобзарську традицію, твори класиків ХХ століття та сучасних композиторів.
«А що ж з українською музикою в Польщі? Нічого»
«Дні української музики» вперше відбулися у Варшаві 1999 року. Потім фестиваль проводили нерегулярно – у 2001, 2004 та 2012 роках. Від 2019-го «Дні» стали щорічними. Засновник і незмінний директор фестивалю – польський диригент українського походження Роман Ревакович.
Ідея заходу виникла з іншого музичного проєкту – фестивалю «Контрасти» у Львові, де Ревакович допомагав представляти польську музику українській публіці. Паралельно диригент почав замислюватися, наскільки українська музика представлена в Польщі. Відповідь, за його словами, була простою: практично ніяк.
Тож «Дні української музики» стали своєрідною відповіддю на цю прогалину. За роки його існування у Варшаві прозвучали твори Миколи Дилецького, Максима Березовського, Дмитра Бортнянського, Артема Веделя, Миколи Лисенка, Бориса Лятошинського, Левка Ревуцького, Валентина Сильвестрова, Мирослава Скорика, Євгена Станковича та багатьох інших українських композиторів.
На сцені виступали Національний симфонічний оркестр України, Національна хорова капела України «Думка», Симфонічний оркестр Національної філармонії у Варшаві, Sinfonia Varsovia, Симфонічний оркестр Національного форуму музики у Вроцлаві, камерний хор «Київ» та інші колективи.
Від «Журавлів» до «Днів української музики»
Для самого Реваковича українська музика – не лише професійний інтерес. Він народився в Польщі в українській родині, яку після операції «Вісла» було депортовано з Підкарпаття. У дитинстві українськість для нього існувала передусім удома – батьки співали українських пісень, мама передплачувала «Наше слово«Наше слово» – український суспільно-культурний тижневик, видання української меншини в Польщі, яке виходить від 1956 року. Видавець – Об’єднання українців у Польщі.», возила дітей до греко-католицької церкви та на українські концерти.
За межами дому все було інакше. Українська мова та українська ідентичність фактично залишалися приватною справою родини.
Переломним моментом стала робота із хором «Журавлі», до якого Ревакович приєднався наприкінці 1970-х. У 1982 році він став його диригентом. Тоді ж почав по-справжньому відкривати для себе українську академічну музику – Лисенка, Стеценка, Бортнянського та інших композиторів. Саме тоді українська музика перестала бути для нього лише частиною родинного минулого.
«Журавлі» під його керівництвом гастролювали Польщею та Північною Америкою, а 1989 року вперше приїхали до України. Наступного року хор знову вирушив у тур – їх зустрічали на кордоні уже із синьо-жовтими прапорами.
Українська музика – від XVII століття до сьогодення
Цьогорічна програма «Днів української музики» охоплює широкий спектр української музики – від старовинної духовної традиції до творів сучасних композиторів.
6 вересня фестиваль відкриє сольний концерт львівського піаніста Данила Саєнка. У його виконанні прозвучать твори композиторів різних поколінь, зокрема, «Мрія», «Пісня без слів» та «Гавот» Миколи Лисенка, прелюдії та фуги Всеволода Задерацького, «Балада» і п’ять прелюдій Бориса Лятошинського, «Соната» Євгена Станковича, а також твори Віктора Косенка.
8 вересня виступить хоровий концерт київського ансамблю PARTES під керівництвом Наталії Хмілевської.
У програмі – духовна музика XVII–XVIII століть, зокрема твори Миколи Дилецького, Дмитра Туптала, Андрія Рачинського та Максима Березовського. Частину композицій слухачі почують у реконструкціях українських музикознавців.
11 вересня фестиваль звернеться до іншої традиції – кобзарської та лірницької. Її представить Андрій Ляшук із Рівного – співак та виконавець на колісній лірі.
У програмі – народні та лірницькі пісні, канти, балади, духовні твори, пісні Полісся, Волині та Кубані. Серед них – «Балада про Бондарівну», «Нема в світі правди», «Гамерика», «Ой летіла бомба з московського краю», а також пісня про перемогу князя Костянтина Острозького під Оршею.
Фінал – музика ХХ і ХХІ століть
13 вересня «Дні української музики» завершаться великим концертом, під час якого виступлять Симфонічний оркестр Національної філармонії України, скрипаль Андрій Чайковський та диригент Теодор Кухар.
Програма поєднає музику українських композиторів ХХ та ХХІ століть: Симфонічну поему «З вершин та рівнин» Романа Придаткевича, Четверту симфонію Бориса Лятошинського, Другий скрипковий концерт Євгена Станковича та оркестрову сюїту з балету «Тіні забутих предків» Івана Небесного.
Українська музика – наживо і онлайн
«Дні української музики» відбуваються в одній із найвідоміших концертних локацій польської столиці – Концертній студії Польського радіо ім. Вітольда Лютославського.
Водночас фестиваль уже давно вийшов за межі концертної зали: виступи транслюють на YouTube Фонду Pro Musica Viva та на хвилях Польського радіо, а записи залишаються у відкритому доступі.
За словами Реваковича, принцип фестивалю протягом років залишається незмінним – показати українську музику максимально широко, не зводячи її ані до фольклору, ані до кількох відомих імен.
12-ті «Дні української музики» у Варшаві триватимуть з 6 по 13 вересня. Усі концерти розпочинатимуться о 19:00 у Концертній студії Польського радіо імені Вітольда Лютославського.
Вхід на перший концерт 6 вересня – вільний. На інші концерти фестивалю квитки можна придбати за посиланням.
Ред.
