Законодавство Польщі надає батькам можливість впливати на виховний процес та дозвілля учнів через участь у батьківських радах (комітетах). Про організацію цього органа, повноваження, мотивацію батьків долучатися до нього та власний досвід розповідає кореспондентка «Нашого вибору».
Рада батьків, або так званий комітет, – це загальношкільний орган, до якого згідно із законом «Про освіту» щороку на перших батьківських зборах кожен клас обирає одного представника. На першому засіданні члени ради обирають голову, заступника та скарбника. Порядок роботи та внутрішню структуру рада визначає самостійно у своєму статуті.
Попри те, що закон згадує ради батьків лише у контексті шкіл, на практиці їх створюють і в дитячих садках.
Окрім загальношкільної ради, в окремих класах можуть діяти так звані класні трійки (pol. trójki klasowe). Їх обирають з-поміж батьків учнів певного класу для співпраці з класним керівником у питаннях, що стосуються класного життя. Як правило, до складу трійки входять троє осіб – голова, заступник і скарбник. Однак на практиці кількість учасників може змінюватися, але має бути не менше двох, адже це колегіальний орган.
Що робить рада батьків – приклад однієї школи
Занадто гучні шкільні дзвоники, доцільність встановлення в школі торгових автоматів з перекусами, надання батькам доступу в електронному щоденнику до планів уроків, правила використання мобільних на території школи, проблема нагрівання класів у спеку – це деякі з питань, обговорені цьогоріч на шкільній раді батьків, до якої належить авторка цього тексту. Проте одним з основних наших завдань було залучення додаткових коштів на потреби школи. Щоб оплатити заміну фільтрів у автоматах з водою, подарунки на новий рік, відзнаки для учасників шкільних конкурсів або поповнення книжкового фонду бібліотеки, комітет щороку збирає від батьків учнів добровільні благодійні внески. Додаткові ж ініціативи, скеровані на розбудову школи, фінансуються завдяки прибутку, отриманому на шкільному пікніку, який організовує рада. Тут продають випічку, попкорн і цукрову вату, вживані іграшки, за символічні кошти розмальовують обличчя дітям та роблять зачіски. Цьогоріч зібрані кошти заплановано призначити на проведення безплатних додаткових занять у новоствореній шкільній лабораторії.
Вибори до ради в нашій школі відбуваються подібно до інших. Щороку на перших батьківських зборах кожен клас обирає класну трійку, одного з членів якої клас висуває своїм представником у загальношкільній батьківські раді. І хоча на засідання ради можуть приходити всі охочі, право голосу має лише обраний представник. Саме він вносить на розгляд пропозиції від себе або класу.
Попри можливість, активно у раді діє досить невелика група батьків. Наприклад, у нашому класі склад трійки й представник батьківського комітету змінюється майже щороку, тому що така робота є досить виснажливою, вимагаючи часу й зусиль.
Мотивація приєднуватись до батьківської ради
Мар’яну, з якою говорю про діяльність ради в школі її дитини, мотивує реальний вплив на шкільне дозвілля, можливість втілити власні ініціативи:
«Ти представляєш клас і можеш подати ті ідеї, які тобі ближче, замість того, щоб говорити, що щось не так. Відомо, що не всім все подобається, а тут можна якісь свої ініціативи просунути. Можна втілювати ідеї для власного додаткового досвіду й реалізації. Також бачиш, як школа працює зсередини, її структуру, немає такого бар’єра із секретаріатом, дирекцією. Ти залучена в життя школи. Теж трошки з’являється таке почуття безпеки, коли знаєш наперед, що буде, куди учні поїдуть. Рада батьків може впливати на заняття, які потім додатково проводитиме світлиця. Чи навіть закуп подарунків – маєш вплив і на це».
Вона планує долучитися до батьківського комітету, коли її друга дитина піде до школи, проте вже мала досвід взаємодії з цим органом. На її думку, можливість відвідувати збори для тих, хто не входить до ради батьків, – це гарна практика. Особливо, коли тільки починаєш знайомитися зі школою. Можна прийти та подивитися, як такі засідання відбуваються та про що там говорять.
Вперше з радою батьків Мар’яна зіткнулася, коли обоє її дітей були ще в садочку:
«Якою є ця організація в садочку я побачила, коли почалося повномасштабне вторгнення. Дирекція майже одразу попросила мене перекладати для батьків, переважно мам, з України. Приблизно раз на тиждень ми проводили з ними зустрічі, де я перекладала українською. Багато речей переказувала про батьківську раду й дізнавалася про неї. Тоді ж ми в садочку почали проводити двомовні польсько-українські читання для дітей. Тобто більш-менш є якесь уявлення про те, як це діє».
Як у садочку, так і школі, куди ходять її діти, склад батьківського комітету майже не змінюється. До нього входять ті батьки, які зголосилися на самому початку. Відтоді їх переобирають щороку.
«Можливо, якби вони не могли, я б зголошувалась, але до цього часу не було такої потреби. Гарно, коли такий принцип, що представник змінюється – ти знаєш, що йдеш, наприклад, на рік і не маєш такої ситуації, коли тобі потім якось незручно відмовитися, – вважає Мар’яна. – У деяких школах буває так, що там відразу обговорюють, що ви обрані на рік, а потім будете продовжувати, якщо самі захочете. Немає такого – ніхто не проти, тому лишаємо старий склад».
За її спостереженнями, їхня школа й батьківська рада перебувають у діалозі: «У нас маленька школа, однозмінна. Можливо, це впливає, бо від розміру школи багато залежить. Садочок – теж активний, якщо чимось треба допомогти батькам. Пам’ятаю повномасштабне вторгнення було в четвер, а до мене дирекція десь у понеділок звернулась. Ще навіть дітей з України не було. Відповідно у садочку налаштовані на те, щоб не існувало напруги між батьками, непорозуміння».
Хто може долучитися та на що впливає батьківська рада
Як зазначає Олександр Пустовий, педагог у польській школі та директор української суботньої школи Українського дому у Варшаві, батьки всіх учнів школи можуть діяти в батьківській раді. Це добровільне рішення, бо така участь вимагає часу: «Передусім ідеться про можливість – чи в батьків є час. Потрібно мати таку роботу, після якої вечорами можна займатися організаційними справами школи».
Описуючи основні повноваження батьківської ради, він вказує, що це представницький, допоміжний орган при школі, який представляє свою думку й оцінює пропозиції щодо функціонування її різних аспектів:
«На практиці я б окреслив це як дії, пов’язані з підтримкою школи, передусім фінансовою. Якщо школа проводить внутрішньошкільні конкурси або виступає, наприклад, організатором конкурсу на рівні району чи воєводства, часто рада батьків стає спонсором призів. Батьківський комітет може мати власний бюджет, рахунок або навіть узгоджувати співпрацю з певним фондом. Через нього чи організацію публічного добра / organizacja pożytku publicnego [Цей статус отримують некомерційні об’єднання або фонди. Їхня діяльність зосереджена насамперед на підтримці приватного або суспільного блага, а не прибутку] на раду батьків можна перераховувати 1,5% від податку. Тобто рада батьків – допоміжний фінансовий орган, який покриває потреби школи, які вона не може забезпечити з власних коштів».
Іще одне із повноважень комітету батьків полягає в тому, що педагогічна рада узгоджує з ним освітньо-профілактичну програму. Це перспективний план наукових поїздок, проєктів, які втілюють у школі. Ідеться про конкурси, позашкільні заходи, дні відкритих дверей. За словами Олександра Пустового, прикладом може бути запровадження додаткового математичного конкурсу чи запрошення організації, яка проведе певний тренінг. Він також додає, що більшість директорів чи педрада узгоджують з радою батьків календар навчального року:
«У Польщі директор школи упродовж навчального року має так званих 10 директорських днів [дні, вільні від занять], які він може розкласти залежно від свят чи шкільних традицій, звичаїв, місцевих особливостей. Майже завжди директори узгоджують це питання з радою батьків. Рада несе теж репрезентативну функцію – на шкільних урочистостях присутні її представники, які виступають з вітальними словами. Під час виборів директора батьківський комітет має дорадчий голос. Рада батьків за бажанням підтримує шкільні ініціативи. Наприклад, збудувати другий спортивний зал, розбудувати певне приміщення школи або зробити ремонт. Щоб отримати на це кошти від місцевого органа самоврядування, батьки можуть окремим голосом підтримати ініціативу школи».
Олександр Пустовий додає, що зі свого боку школи за рішенням педради відзначають найбільш активних батьків грамотами чи іншими відзнаками. Про фінансову винагороду, очевидно, тут не йдеться.
Не вдалося знайти статистику, наскільки до рад залучені батьки учнів-іноземців. Проте Олександр Пустовий наголошує, що в цьому випадку ідеться передусім про бажання. Той хто хоче, має ініціативи, час радше не матиме перепон у тому, щоб стати представником у раді.
Анна Руссу
