62% учнів польських шкіл заявляють про те, що вони хоча б раз мали досвід булінгу. При цьому, він рідко проявляється у вигляді фізичного насильства. Найчастіше це плітки або злі жарти. Такі дані наводить Університет вищої школи соціальної психології (Uniwersytet SWPS) у звіті «Образ булінгу у середніх школах».
У дослідженні, яке провів Uniwersytet SWPS, взяли участь 18950 учнів з 96 шкіл на території усієї Польщі (окрім Любуського воєводства). Автори звіту взяли до уваги стать учнів, рівень успішності шкіл, у яких вони навчаються, місцевості, у яких проживають учні, а також класи, у яких вони навчаються.
Як зазначається у звіті, 62% учнів мають досвід булінгу. З них 3,8% повідомили, що стикаються з ним постійно, а 57,9% — що час від часу. Водночас 38,4% учнів ніколи не зазнавали такого досвіду. Автори звіту звертають увагу на те, що загалом серед усіх респондентів 656 учнів зізналися, що стикаються з булінгом щоденно.
Найпоширенішою формою булінгу є жартування у спосіб, який не подобається жертві — про це повідомили 4 371 учень. На другому місці — поширення пліток або неправдивої інформації (3 627), на третьому — виключення з групи (3 340). Також учні зазначають, що їх дражнять або ображають (3 110), висміюють (2 449), забирають особисті речі (2 273), не допускають до спільних ігор чи дозвілля (1 668) або навмисно псують їхні речі (1 277).
Найрідше учні повідомляють про фізичні прояви булінгу: штовхання, що викликає дискомфорт або втрату рівноваги (1 079), утримування проти волі (609), а також побиття чи нанесення ударів із метою спричинити біль або страждання (521).
Серед опитаних учнів 2% зізнаються, що щодня завдають шкоди іншим. 32,9% роблять це час від часу, а 65,1% стверджують, що взагалі не завдають шкоди іншим. Натомість 5,9% щодня стають свідками булінгу, 55% — спостерігають його іноді, а 39,1% — ніколи не були його свідками.
24% учнів (понад 600 у 96 школах) декларують високе або дуже високе почуття самотності. 48,4% повідомляють про помірне почуття самотності, а лише 3,8% кажуть, що не відчувають його зовсім.
Як зазначають автори звіту, попри поширену думку, розмір школи не впливає на поширення булінгу. Також не мають значення розмір населеного пункту чи рівень успішності під час складання іспитів. Це означає, що немає жодної школи, яка могла б вважатися повністю безпечною — булінг може виникнути будь-де.
Однією з причин появи булінгу може бути насильницька поведінка вчителів: несправедливе ставлення, грубість або фізичне насильство. Такий досвід задекларували 15% учнів. Водночас підтримка з боку вчителів зустрічається значно частіше. «Учитель — це людина, яка має величезний вплив на ситуацію з булінгом. Цей вплив може бути як позитивним, так і негативним», — йдеться у звіті.
На щоденний досвід учнів значно впливає атмосфера в класі. Конфлікти між учнями часто стають передумовою для подальшого булінгу. Водночас там, де панує доброзичлива атмосфера, булінг трапляється рідше.
Автори також зазначають, що учні, які зазнають булінгу, частіше відчувають себе самотніми. Крім того, проблема булінгу нерідко залишається поза увагою — адже дані, зібрані на підставі масштабних опитувань, можуть створювати оманливо позитивну картину.
У середньому в кожному класі є хоча б один учень, якого цькують. «Кожного дня він іде до школи, знаючи, що буде об’єктом знущань. Щобільше, оскільки це повторюється щоденно, це свідчить про відсутність ефективної системи, здатної вчасно виявити та зупинити подібні тенденції», — підсумовують автори.
Ознайомитись з повним звітом можна за посиланням.
Т. Ш.
Джерело: Uniwersytet SWPS
