Журі нагороди за перекладацьку творчість ім. Тадеуша Боя-Желенського оголосили цьогорічних претендентів. Серед семи номінантів опинився також Марцін Ґачковський – польський літературознавець, історик та перекладач. Журі відзначило один з його останніх перекладів з української на польську – «Місто» Валерʼяна Підмогильного.
Стали відомі імена цьогорічних номінантів на нагороду за перекладацьку творчість ім. Тадеуша Боя-Желенського. Серед претендентів – Марцін Ґачковський за переклад роману «Місто» українського письменника Валерʼяна Підмогильного.
«”Місто” Валер’яна Підмогильного ставить перед перекладачем значні виклики. Для роману характерна багата мова, іронія та численні звернення до українських реалій 1920-х років. Марцін Ґачковський блискуче впорався з цими труднощами. Він вловив як модерністський стиль роману, так і його критичний погляд на соціальну та психологічну трансформацію головного героя. Він вхопив авторський стиль, поєднавши стислість і поетичну образність, а також дух революційних змін розстріляного Відродження», – йдеться у поясненні журі.
Марцін Ґачковський – літературознавець та історик, публіцист, перекладач літератури з української та російської мов. Переклав польською мовою, зокрема, вірші Василя Стуса, Юрія Завадського та Мирослава Лаюка, а також романи, номіновані на літературну премію Центральної Європи «Ангелус»: «Забуття» Тані Малярчук, «Магнетизм» Петра Яценка, «Довгі часи» Володимира Рафєєнка (спільно з Анною Урсуленко), «Доця» Тамари Горіха Зерня та «Світлого шляху» Станіслава Асєєва.
Валер’ян Підмогильний (1901–1937) – український письменник і перекладач, представник епохи Розстріляного відродження та течії модернізму в українській літературі. Заарештований у 1937 році під час Сталінського терору і розстріляний в Сандармосі.
«Місто» – перший урбаністичний роман в українській літературі, написаний Валеріаном Підмогильним у 1928 році де, на відміну від традиційної селянської чи соціальної тематики, акцент перенесений на проблеми та виклики життя людей у місті. Автор показує життя у Києві у 1920-і роки, де сучасність бореться з пережитками минулого, а українська культура – з російською. Головним героєм роману є Степан Радченко, який приїхав зі села до Києва і намагається звикнути до життя у великому місті. На тлі історії головного героя, який старається здобути освіту і знайти роботу, автор змальовує Київ часів українізації, показуючи повсякденне життя людей. «Це українська класика. Трохи іронічна, провокаційна та напрочуд актуальна. Пориньте у Київ середини 1920-х років – епоху революції, кохання та літератури», – зазначено в описі до книги.
Нагороду за перекладацьку творчість ім. Тадеуша Боя-Желенського існує з 2013 року та є визнанням за майстерність перекладачів художньої літератури. Відзнака присуджується кожні два роки живим авторам перекладів іноземної літератури польською мовою.
Загалом у 2025 році журі обрало 7 претендентів, а імʼя переможця оголосять 25 квітня під час Гданських літературних зустрічей.
А.В.
