19 грудня під будівлею Сейму Польщі відбулася акція, організована головою партії «Нова надія» і одним з лідерів «Конфедерації» Славомірем Менценом. Учасники акції вимагали від України висловити вдячність Польщі, а польський уряд натомість – закінчити «політику поступок щодо України». Акція відбулася у день візиту Володимира Зеленського до Польщі.
Наша журналістка послухала промови, що лунали під час акції, і переповідає, чого вимагали її учасники.
Учасники акції тримали плакати з написами: «Ми – не слуги українського народу», «Пам’ятаємо Волинь» тощо. Був також великий транспорант, на якому написано: «Зеленський, поверни наші 100 мільярдів».
Спікери акції, зокрема Славомір Менцен, підкреслювали, що Польща від самого початку повномасштабної російської агресії активно долучилася до допомоги Україні. Однак натомість Польща не отримала належної подяки зі сторони України. В рамах акції згадувалося користування медичними послугами зі сторони громадян України, виплати 500+ і 800+ українським воєнним мігрантам, а також українське зерно на польському ринку та багато інших аспектів.
Організатори акції підкреслили, що Польща надала 100 мільярдів доларів на допомогу Україні та не отримала нічого на заміну. Менцен згадав про падіння ракети в Пшеводуві, яке сталося 15 листопада 2022 року, наголосивши, що Україна так і не попросила вибачення за цей випадок. Говорив також про те, що українська сторона звинуватила Польщу в співпраці з Росією, коли відбулися протести польських фермерів на польсько-українському кордоні. А також підкреслював, що українці у Польщі мають більше прав, ніж поляки. Згадав також про Волинську трагедію й ексгумації, стверджуючи, що Польща досі не отримала потрібних дозволів, а українська сторона не перепросила за ці події.
Менцен також звинуватив український уряд у корупції й у розкраданні коштів. Ствердив, що якби не були вкрадені попередні 100 мільярдів доларів, то не потрібно було б переказувати нові кошти. Крім того, він висловив обурення, що Польща не була запрошена на нещодавню зустріч, де обговорювалося питання врегулювання війни. Наприкінці свого виступу Славомір Менцен сказав, що потрібно припинити допомогу Україні, поки українська сторона не почне шанувати польську допомогу й поки в Україні не припиниться шанування Степана Бандери й Романа Шухевича, а також УПА.
Далі лунали висловлювання щодо того, що потрібно припинити виплачувати соціальну допомогу Україні, що молоді українці повинні боронити свій край і що до Польщі не повинні приїжджати інші воєнні мігранти, які «будуть утримуватися коштом поляків». Згадувалося, що досі не відбулися ексгумації в Україні, а також перераховувалися злочини українських націоналістів проти поляків.
Лунали й звинувачення в бік польського уряду. Спікери стверджували зі сцени, що він дбає не про польські, а про українські інтереси. Також підкреслилося, що неприпустимо, щоб польські військові їхали до України.
Пшемислав Віплер – депутат партії «Конфедерація» – також підкреслив, що Польща проти вступу України до ЄС і НАТО. Він сказав, що членство України в ЄС це було би катастрофою для польської екоміки та фермерства, а членство в НАТО – приводом втягнути Польщу у війну з Росією.
Також під час пікету згадали про концерт Макса Коржа, під час якого був розгорнутий червоно-чорний прапор. Стверджувалося, що молоді українці повинні боронити Україну, замість того, щоб перебувати у Польщі, при цьому порушуючи закон.
Насамкінець спікери підкреслили, уряд повинен почати діяти в інтересах польського народу, а молоді українці повинні повернутися й боронити свою країну. Бо Польща хоче, щоб Україна оборонялася проти Росії, але не хоче бути країною, яка за це платить.
Славомір Менцен – довідка
Славомір Менцен – один із лідерів польської ультраправої партії «Конфедерація Свобода і Незалежність» («Конфедерація»), очільник одного з її крил – партії «Нова Надія» (раніше KORWiN), депутат Сейму та колишній кандидат у президенти Польщі. Політик відомий різкою антиукраїнською, антиєвропейською, антисемітською та гомофобською риторикою. Партія «Конфедерація» послідовно виступає проти підтримки України, закликає до зняття санкцій з Росії та просуває гасло «Стоп українізації Польщі».
У 2019 році Менцен публічно сформулював так звану «п’ятірку Конфедерації», заявивши: «Ми не хочемо євреїв, гомосексуалістів, абортів, податків і Європейського Союзу».
Ці слова стали одним із найбільш відомих прикладів його радикальної ідеології.
Під час президентської кампанії 2025 року Славомір Менцен активно використовував антиукраїнські наративи. Як зазначається у звіті think tank’у Alliance4Europe, крайні праві кандидати – зокрема Менцен – штучно просувалися в інформаційному просторі як «антиістеблішментні» політики, здатні нібито «захистити» Польщу від ЄС і західних союзників. Експерти зафіксували, що симпатії до Менцена та інших ультраправих супроводжувалися кампаніями дезінформації, у яких Україну та українців зображали як загрозу.
Як пише Gazeta Wyborcza, антиукраїнська риторика стала стратегічною ставкою «Конфедерації». Її лідери, зокрема Менцен, просувають тезу про нібито плани українців створити власну політичну силу або здобути місця в польському Сеймі. Цей наратив спрямований на мобілізацію виборців на тлі зростання суспільної втоми й падіння симпатії до українців у Польщі.
Окремий резонанс викликав епізод, коли Менцен під час передвиборчої кампанії поїхав до Львова й у річницю повномасштабного вторгнення записав відео біля пам’ятника Степанові Бандері, звинувативши українців у «культі злочинців». Цей жест широко розкритикували як свідому провокацію та елемент антиукраїнської кампанії.
Ім’я Менцена фігурує також у «Коричневій книзі» польської антирасистської організації Nigdy więcej, де задокументовано приклади ультраправої пропаганди та ворожих дій проти українців. У звіті згадуються висловлювання та дії представників «Конфедерації», зокрема Менцена, у контексті розпалювання ненависті.
Менцен неодноразово виступав проти конкретних форм допомоги Україні. Зокрема, він заявляв, що Польща не повинна фінансувати Starlink для України, на що різко відреагував міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський, наголосивши, що підтримка України є прямим інтересом польської безпеки.
Після першого туру президентських виборів, у якому Менцен посів третє місце з результатом 14,81%, він запропонував іншим кандидатам підписати «декларацію зобов’язань». Два її пункти безпосередньо стосувалися України:
– відмова від будь-яких рішень щодо направлення польських військових в Україну;
– непідписання закону про ратифікацію вступу України до НАТО.
Т. Ш.
Джерело: Sławomir Mentzen