Історія з українським блогером Андрієм Гаврилівим, який під’їхав спортивним автомобілем до Морського Ока, викликала в Польщі хвилю обурення та дійшла до рівня заяв прем’єра й МВС. Водночас у медіа та соцмережах почалася окрема дискусія – про пропорційність покарання, антиукраїнські настрої та політизацію інциденту.
Що сталося
22 травня український блогер Андрій Гаврилів опублікував у соцмережах фото й відео з гірського озера Морського Ока – одного з найвідоміших туристичних місць у польських Татрах. Однак увагу користувачів привернули не краєвиди, а спосіб, у який він туди дістався: до озера блогер під’їхав на спортивному Chevrolet Corvette.
Автомобіль був припаркований майже біля самого гірського притулку. Проблема в тому, що дорога до Морського Ока проходить територією Татранського національного парку, де рух приватного транспорту заборонений. Для більшості туристів маршрут до озера – це кілька кілометрів пішки або поїздка кінними возами на дозволеній ділянці дороги.
Сам Гаврилів у дописі жартував, що «ми перші люди в історії, які поїхали до Морського Ока машиною». Він також написав, що друзі й знайомі казали йому, ніби дістатися туди автомобілем неможливо.
Після того як відео почало швидко поширюватися в соцмережах і викликало хвилю критики, блогер пояснив свої дії. За його словами, він неправильно зрозумів дорожній знак і не усвідомлював, що в’їхав на територію заповідника. У відеозверненні Гаврилів стверджував, що сприйняв розмови про неможливість доїхати як попередження про складну гірську дорогу, непридатну для спортивного автомобіля, а не як пряму заборону в’їзду.
Згодом блогер опублікував кілька відео з вибаченнями. Він визнав, що вчинив неправильно, але наголошував, що не мав наміру когось образити чи пошкодити природу.
На зворотному шляху автомобіль зупинила поліція. За словами самого Гавриліва, він отримав штраф у 100 злотих та вісім штрафних балів. Водночас блогер зауважив, що «в певному сенсі це унікальне фото варте 100 злотих», хоча додав, що тепер уже обрав би піший маршрут до озера.
Обурення через суму штрафу
Саме розмір штрафу став однією з головних тем дискусії одразу після інциденту. Польські медіа звернули увагу, що за незаконний в’їзд на територію Татранського національного парку закон передбачає покарання від 20 до 5000 злотих. Тому багатьох обурило, що блогер отримав лише 100 злотих штрафу та вісім штрафних балів. (У Польщі водії можуть отримати максимум 24 штрафні бали. Для людей, які мають водійські права менш як рік, ліміт становить 20 балів.)
У соцмережах користувачі порівнювали цю суму з витратами, які несуть звичайні туристи, щоб легально дістатися Морського Ока. Люди писали, що паркування біля початку маршруту часто коштує близько 50 злотих, а поїздка кінною підводою чи електробусом може обійтися навіть у 200 злотих. На цьому тлі покарання за заїзд спортивним автомобілем просто до заповідної зони багатьом здалося символічним.
У коментарях з’являлися зауваження, що дешевше порушити правила, ніж чесно пройти маршрут пішки, а 100 злотих для популярного інфлюенсера – це радше ціна за додаткову увагу в Instagram, ніж реальне покарання.
Додаткові суперечки викликали обставини поліційного втручання. Речник поліції Закопаного Роман Вєчорек заявив, що під час перевірки Гаврилів нібито сказав правоохоронцям, що лише заїхав за шлагбаум і майже одразу розвернувся. Через це, а також тому, що автомобіль зупинили вже поза територією національного парку, поліцейські виписали йому лише штраф у 100 злотих за ігнорування дорожніх знаків.
Лише після появи фото та відео в Instagram стало зрозуміло, що автомобіль заїхав значно далі – до самого озера. Після цього поліція повідомила, що веде окремі дії у зв’язку з можливим порушенням закону про охорону природи. У заяві поліції також зазначили, що блогер нібито ввів правоохоронців в оману щодо реального маршруту поїздки.
Польські медіа писали, що шлагбаум на дорозі тимчасово демонтували через ремонт, що полегшило в’їзд на закриту територію. Водночас директор Татранського національного парку Шимон Зьобровський наголосив, що ремонт не скасовує заборони на рух приватного транспорту. За його словами, дорожні знаки залишалися чинними, а сам в’їзд до Морського Ока вночі є «абсолютно неприпустимою ситуацією».
Керівник парку також звернув увагу, що йдеться не лише про порушення правил руху. Він перелічив можливі додаткові порушення, зокрема шум, лякання тварин та пересування автомобілем територією парку після настання темряви.
Після розголосу поліція звернулася до польської Прикордонної служби та Управління у справах іноземців із проханням перевірити, чи є підстави для заборони повторного в’їзду блогера до Польщі та країн Шенгенської зони терміном на п’ять років. У польських службах пояснили, що така процедура може застосовуватися до іноземців, які порушують закон.
Втім, на той момент Гаврилів уже повернувся до України.
Реакція Дональда Туска та МВС Польщі
Історія з заїздом до Морського Ока швидко вийшла за межі локального скандалу й стала темою загальнонаціональної дискусії у Польщі. Після хвилі критики в соцмережах та медіа на ситуацію відреагував навіть прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск.
У соцмережах він написав, що «рейд українського водія дорогою до Морського Ока викликає зрозуміле обурення» та повідомив, що звернувся до Міністерства внутрішніх справ і адміністрації Польщі з проханням терміново встановити всі обставини справи та «зробити суворі висновки».
Невдовзі свою заяву опублікував і глава польського МВС Марцін Кервінський. Він повідомив, що після звернення поліції блогера мають внести до списку небажаних осіб із забороною в’їзду до Польщі на п’ять років. Міністр також наголосив, що «порушення закону завжди зустрічатиметься з жорсткою реакцією».
За повідомленнями польських медіа, поліція також звернулася щодо можливого поширення цієї заборони на всю Шенгенську зону. Сам Гаврилів назвав таке покарання «безпідставним» і заявив, що вже добровільно повернувся до України.
«Один вчинок не повинен ставати аргументом проти всіх українців»
Очільник Центру Мерошевського, історик та експерт Лукаш Адамський звернув увагу, що настільки сильна реакція в Польщі пов’язана не лише з самим порушенням правил, а й з особливим статусом Морського Ока для поляків. За його словами, для людей, які люблять гори, важко уявити «більший прояв хамства», ніж поїздка спортивним автомобілем закритою дорогою до цього місця.
Водночас Адамський наголосив, що саме такі історії стають аргументом для середовищ, які просувають у Польщі наратив про нібито небажання українців дотримуватися місцевих правил та норм. На його думку, це особливо прикро, оскільки переважна більшість українців у Польщі працює, дотримується законів і просто намагається нормально жити.
Останніми місяцями в Польщі дедалі частіше говорять про зростання антиукраїнських настроїв, використання антиукраїнської риторики в політичних кампаніях та збільшення кількості нападів і агресивних інцидентів щодо українців. «Наш вибір» неодноразово писав, що тема України та українських біженців дедалі частіше стає інструментом політичної боротьби й використовується у конкуренції за правий та радикальний електорат. Історія з Морським Оком і справді швидко стала приводом для нової хвилі узагальнень щодо українців.
До коментарів долучилися й польські політики, які давно використовують антиукраїнську риторику у публічній дискусії. Колишній прем’єр Польщі Лешек Міллер, коментуючи історію з Морським Оком, написав про «гнойка», який їздить Польщею на дорогому авто, тоді як «відділи Зеленського викрадають людей з вулиць, аби кинути їх на фронт». Політик ультраправої «Конфедерації» Влодзімеж Скалік, заявив, що інцидент є не «поодиноким випадком», а нібито доказом того, що українці масово не поважають польські закони, створюють проблеми для ринку праці, медицини та безпеки. У своєму дописі він традиційно закликав до різкого посилення політики щодо українців у Польщі та обмеження їхнього перебування в країні.
На цьому тлі багато користувачів жорстко критикували самого блогера, називаючи його поведінку безвідповідальною та такою, що лише підсилює негативні стереотипи.
Письменник та репортажист Вітольд Шабловський, однак, підкреслив, що один «ідіотичний вчинок» не повинен впливати на ставлення до понад мільйона українців, які живуть і працюють у Польщі.
Як приклад Шабловський навів гучні історії за участю поляків за кордоном – від скандалу в Лондоні після вступу Польщі до ЄС, коли поляки засмажили лебедя, до нелегальних перегонів у Словаччині чи стрілянини у трамваї у Відні. За його словами, такі випадки не ставали підставою для узагальнень щодо всіх поляків, тому так само не варто переносити відповідальність одного блогера на всю українську громаду.
Дискусія про «подвійні стандарти»
Паралельно в Польщі почалася ще одна дискусія – уже не про сам вчинок блогера, а про те, чи не стала реакція держави надто жорсткою через його українське походження.
Журналістка та дослідниця міграції Олена Бабакова переконана, що хвиля «моральної паніки», яка дійшла до рівня уряду та прем’єра, безпосередньо пов’язана не стільки з самим порушенням, скільки з українським походженням блогера. Як приклад вона згадала швидкі та суперечливі рішення про депортації українців після концерту білоруського репера Макса Коржа, а також звернула увагу, що численні відео з п’яними витівками британських туристів у Кракові не ставали приводом для розмов про багаторічні заборони на в’їзд.
Подібної думки дотримується і журналіст Міхал Ольшевський. У колонці для Gazeta Wyborcza «П’ять років за Морське Око. Схоже, принцип співмірності покарання не стосується українців» він написав, що блогер «вчинив ідіотично» і має понести покарання, однак п’ятирічна заборона на в’їзд до Польщі виглядає непропорційною самому порушенню. На його думку, у випадку з українцями суспільний і політичний тиск часто виявляється значно сильнішим, ніж щодо інших іноземців.
Ольшевський також навів приклади інших резонансних інцидентів за участю іноземців у Польщі – зокрема незаконне проникнення молодих ізраїльтян на територію музею Аушвіц-Біркенау чи витівки п’яних британських туристів у Кракові. В цих випадках порушників штрафували, але не йшлося про багаторічні заборони на в’їзд до країни.
Коментаторка польсько-українських відносин Ольга Попович написала, що заїзд автомобілем до Морського Ока справді є обурливим, однак її також здивувала швидкість і рівень політичної реакції на цей інцидент. На її думку, ситуація виглядає особливо контрастно на тлі інших проблем у польсько-українських відносинах та питань безпеки, де реакція польської влади часто була значно повільнішою або менш рішучою.
Дуже різко на ситуацію відреагував і польський репортажист Войцех Тохман. Він заявив, що рішення про п’ятирічну заборону на в’їзд, ухвалене фактично після політичних заяв прем’єра та міністра внутрішніх справ, виглядає небезпечним прецедентом і свідчить про рух у бік моделі, де покарання визначаються політичним тиском та суспільними емоціями, а не незалежними процедурами. У своєму дописі Тохман навіть порівняв таку практику з підходами угорського прем’єра Віктора Орбана.
Схожі застереження висловив і польський адвокат Давід Денерт. Він наголосив, що вчинок блогера був «дурним, безвідповідальним і таким, що має мати правові наслідки», однак перетворення справи на медійне шоу та показове покарання є небезпечним сигналом для правової системи.
За словами адвоката, п’ятирічна заборона на в’їзд до Шенгенської зони в цій ситуації більше нагадує реакцію на хвилю суспільного обурення, ніж спокійну й пропорційну оцінку самого порушення. Він застеріг, що в такому випадку рішення починають ухвалюватися не на основі права й процедур, а під впливом медійного тиску, інтернет-емоцій та популістичних вимог «показового покарання».
Замість P.S.
Вітольд Шабловський в іншому своєму дописі звернув увагу на контраст між масштабом дискусії навколо Морського Ока та тим, що паралельно відбувається в Україні. Він написав, що поки в Польщі однією з головних тем вихідних став заїзд автомобілем до заповідної зони, Росія здійснила один із найжорстокіших обстрілів Києва від початку повномасштабної війни. За словами письменника, сама можливість жити в країні, де подібний інцидент стає головною новиною, є «розкішшю мирного життя».
О.К.