Польсько-українська активістка Наталія Панченко стала лауреаткою Медалі свободи слова 2026 року в категорії «Громадянин/громадянка». Нагороду їй присудили за багаторічну роботу над польсько-українським діалогом і протидію упередженням та дезінформації. Цьогорічна церемонія відбулася 28 серпня в Європейському центрі солідарності у Гданську.
Наталія Панченко, яка очолює фонд Stand with Ukraine та ініціативу «Євромайдан-Варшава» отримала нагороду за діяльність, спрямовану на зближення польського та українського суспільств. За оцінкою Фундації Grand Press, вона від початку публічної діяльності будує порозуміння між поляками та українцями, показуючи, що діалог, взаєморозуміння та солідарність сильніші за упередження і поділи.
Серед іншого, організатори відзначили акцію «Тепло з Польщі для Києва», яка стала символом польсько-української солідарності.
Під час церемонії Панченко наголосила, що вважає близькими для себе обидва суспільства. «Я українка. Я також громадянка Польщі. Одне іншого не виключає. Можна не народитися в Польщі, але неймовірно її любити», – сказала вона.
Активістка додала, що вже понад 17 років намагається «поєднувати та будувати мости» між поляками й українцями. «Я роблю це зараз, коли це страшенно важко. Попри атаки, попри дезінформаційні кампанії, попри погрози вбивством я продовжую це робити», – наголосила Панченко.
Свою нагороду вона присвятила полякам і українцям, які працюють заради польсько-українського діалогу.
Цьогорічна церемонія відбулася на тлі дискусій про поширення в Польщі антиукраїнських настроїв і дезінформації. На початку гала-вечора очільниця Фундації Grand Press Вероніка Міровська заявила, що російська пропаганда використовує суспільні розбіжності в Польщі та поглиблює їх. За її словами, відповідальність за поширення ненависті не можна покладати лише на ботів і ворожий хейт – політики самі перетворюють неправду на гасла, яким потім алгоритми забезпечують мільйонні охоплення, а байдужість суспільства дозволяє їм ставати нормою.
Міровська зазначила, що цей механізм уже був спрямований проти біженців під час кризи на кордоні, людей ЛГБТК+, жінок, суддів і журналістів. Нині, за її словами, особливо сильно він спрямований проти людей, які прибули до Польщі зі східного кордону.
«Завтра він буде спрямований проти когось іншого. Адже політиці ненависті постійно потрібен ворог. А коли одного вже недостатньо, вона вказує на наступного», – сказала Міровська.
Вона додала, що саме тому Медаль свободи слова не є нагородою «за слухняність» – її отримують люди, які здатні бути знаком спротиву та вміють сказати «ні».
Інші лауреати
Медаль свободи слова в категорії «Інституція» отримала сестра Малґожата Хмелевська, яка очолює Фундацію «Domy Wspólnoty Chleb Życia». Організатори відзначили її багаторічну підтримку людей, які опинилися у складних життєвих обставинах, та готовність публічно говорити про теми, які часто залишаються поза увагою. Під час церемонії Хмелевська зізналася, що була здивована нагородою, адже не очікувала, що католицьку спільноту відзначать саме за свободу слова.
У категорії «Медіа» лауреатом став головний редактор журналу «Liberté!» Лешек Яжджевський. Фундація Grand Press наголосила, що він послідовно захищає право на відкриту дискусію та плюралізм поглядів, зокрема через публіцистичну діяльність і організацію «Ігор свободи» – одного з найбільших у Польщі суспільно-політичних форумів.
Спеціальну Медаль свободи слова отримав журналіст, діяч Спілки поляків Білорусі та багаторічний кореспондент «Gazeta Wyborcza» Анджей Почобут. У 2021 році він став лауреатом першої Медалі свободи слова в категорії «Медіа», однак тоді не зміг особисто отримати нагороду, оскільки перебував у білоруській в’язниці. Загалом Почобут провів за ґратами понад п’ять років.
Під час цьогорічної церемонії він подякував усім, хто підтримував його протягом ув’язнення, і наголосив, що свобода слова є не привілеєм, а природним правом. Говорячи про сучасну роль журналістики, Почобут зазначив, що в умовах поширення дезінформації журналіст має допомагати суспільству відрізняти правду від брехні та нести відповідальність за власні слова.
Серед інших номінантів у категорії «Інституція» була юристка Домініка Бихавська-Сінярська, яка багато років захищає свободу слова та права журналістів, поєднуючи юридичну, експертну й наукову діяльність. Також номінували Фундацію «В напрямку діалогу» (Fundacja w Stronę Dialogu), яка створює простір для розмови та взаєморозуміння і працює над подоланням стереотипів щодо ромської спільноти.
У категорії «Медіа» серед номінантів були журналістки Юстина Доброш-Орач із TVP та Агнєшка Гоздира з Polsat. Доброш-Орач відзначили за багаторічну роботу в політичній журналістиці та захист права журналістів працювати без тиску. Гоздира – за створення простору для публічної дискусії, у якому учасників дебатів оцінюють за фактами та їхніми словами, незалежно від політичних симпатій.
У категорії «Громадянин/громадянка» разом із Наталією Панченко номінували репера Bedoes 2115 (Бориса Пйотра Пшибильського), який у своїй творчості говорить про вплив слова на людей та суспільство, а також театральну акторку Йоанну Щепковську, відому публічними висловлюваннями на важливі суспільні теми, навіть коли вони викликають гостру реакцію.
Медаль свободи слова щороку присуджує Фундація Grand Press людям та організаціям, які працюють на благо суспільства, зокрема у громадській, соціальній, культурній, науковій, журналістській та публіцистичній сферах.
Цьогоріч лауреатів обрало журі у складі директора Краківського театру імені Юліуша Словацького Кшиштофа Глуховського, активіста фундації Półtorej Minuty Домініка Куца, президентки Фундації Grand Press Вероніки Міровської, журналістки та публіцистки тижневика «Polityka» Єви Сєдлецької та журналіста TVN24 Пйотра Свєрчека.
Ред.
Усі фото зі сторінки Наталії Панченко у facebook
