70 найважливіших польських фільмів – від найдавніших до культових стрічок другої половини ХХ століття – увійшли до Списку польської кіноспадщини, який уперше представила Національна фільмотека – Інститут аудіовізуальний (Filmoteka Narodowa – Instytut Audiowizualny / FINA).
Проєкт, за словами організаторів, має на меті відзначити фільми, які «особливим чином формували польську культуру, уяву та пам’ять».
Список підготували до 70-річчя FINA, і його планують розширювати в наступні роки. Від 2026 року щороку до переліку додаватимуть ще десять нових фільмів – частину з них визначатиме публіка шляхом голосування.
Ініціатива наслідує традицію таких престижних проєктів, як National Film Registry Бібліотеки Конгресу США чи ватиканський список, створений до 100-річчя кінематографа.
«Ідеєю Списку польської кіноспадщини було те, що кіно не зводиться лише до видовища, товару чи навіть канонізованих шедеврів. Воно також є роздумом над історією розвитку кінематографічних технологій. Тому до списку потрапили піонерські та унікальні з технологічного погляду фільми – від збережених записів, зроблених камерою Казімєжа Прушинського, через експерименти, до стрічок, що документують еволюцію кінематографічної майстерності», – зазначають у FINA.

До першої версії списку увійшло 70 фільмів – від найстарішої збереженої польської ігрової стрічки «Прусська культура» (1908) до «Весілля» Войцеха Смаржовського (2004). Серед відзначених фільмів – «Попіл і діамант» Анджея Вайди, «Ведмедик» Станіслава Бареї, «Любитель» Кшиштофа Кєшльовського, «День психа» Марека Котерського, «Захисні барви» Кшиштофа Зануссі, «Самотня жінка» Агнєшки Голланд, а також анімаційна «Велика подорож Льолєка і Болека».
У переліку є як фільми, що стали символами своєї епохи, так і менш відомі експериментальні роботи – наприклад, короткометражки Павла Бінна чи документальні цикли Polska Kronika Filmowa.

Директор FINA Томаш Коланкевич пояснює, що фільми, включені до Списку польської кіноспадщини, утворюють своєрідну мапу – дороговказ, який показує, як кіно та інші аудіовізуальні форми супроводжували еволюцію польської держави й суспільства.
«Це дзеркало, у якому відбивається не лише те, чим було польське кіно, а й умови, в яких воно виникало, те, що в певний момент було важливим для творців і глядачів», – каже він.
Коланкевич додає, що інаугурацію Списку у FINA сприймають як запрошення до розмови про історію й спільну культурну пам’ять – а, можливо, навіть як нагоду до гри з ними. «Гри, до якої ми щиро запрошуємо всіх».

З 27 жовтня до 12 грудня частину стрічок покажуть у варшавському кінотеатрі Iluzjon. Щотижневі покази супроводжуватимуться зустрічами й дискусіями.
Список польської кіноспадщини (Lista Polskiego Dziedzictwa Filmowego)
- «Прусська культура» (Pruska kultura), 1908 р., реж. невідомий
- «Бестія» (Bestia), 1917 р., реж. Александер Герц
- «Люди без завтрашнього дня» (Ludzie bez jutra), 1919 р., реж. Александер Герц
- «Любительський фільм, знятий на камеру Оko Казімєжа Прушинського» (Film amatorski zarejestrowany aparatem «Oko» Kazimierza Prószyńskiego), 1925 р., автор невідомий
- «Силач» (Mocny człowiek), 1929 р., реж. Генрик Шаро
- «Янко Музикант» (Janko Muzykant), 1930 р., реж. Ришард Ординський
- «Майстер Черпачок у біді» (Mistrz Chochelka w opałach), 1935 р., анімація, реж. Ян Ярош
- «Прапор свободи» (Sztandar wolności), 1935 р., реж. Ришард Ординський
- «Дорога молодих» (Droga młodych), 1936 р., реж. Александер Форд
- «Пригода чесної людини» (Przygoda człowieka poczciwego), 1937 р., реж. Стефан і Францішка Темерсони
- «Дівчата з Новоліпок» (Dziewczęta z Nowolipek), 1937 р., реж. Юзеф Лейтес
- «Поверхом вище» (Piętro wyżej), 1937 р., реж. Леон Тристан
- «Дибук» (Dybuk), 1937 р., реж. Міхал Вашинський
- Експериментальні фільми Павла Бінна (Filmy eksperymentalne Pawła Binna), 1934–1961 рр., реж. Павел Бінн
- «Польська кінохроніка» (Polska Kronika Filmowa), 1944–1995 рр.
- «Заборонені пісні» (Zakazane piosenki), 1946 р., реж. Леонард Бучковський
- «Велика дорога» (Wielka droga), 1946 р., реж. Міхал Вашинський, Вітторіо Коттафаві
- «Гімнастика для всіх» (Gimnastyka dla wszystkich), 1946 р., реж. Наталія Бжозовська та Константи Гордон
- «Останній етап» (Ostatni etap), 1947 р., реж. Ванда Якубовська
- «Пан пір’їнка бачить сни» (Pan piórko śni), 1949 р., анімаційний, реж. Зенон Василевський
- «Пригода на Марієнштадті» (Przygoda na Mariensztacie), 1954 р., реж. Леонард Бучковський
- «Люди з пустої зони» (Ludzie z pustego obszaru), 1957 р., реж. Владислав Слесіцький, Казімєж Карабаш
- «Був собі раз» (Był sobie raz), 1957 р., анімація, реж. Валеріан Боровчик і Ян Лєніца
- «Єва хоче спати» (Ewa chce spać), 1957 р., реж. Тадеуш Хмелевський
- «Попіл і діамант» (Popiół i diament), 1958 р., реж. Анджей Вайда
- «Останній день літа» (Ostatni dzień lata), 1958 р., реж. Тадеуш Конвіцький
- «Двоє людей із шафою» (Dwaj ludzie z szafą), 1958 р., реж. Роман Поланський
- «Ероїка» (Eroica), 1958 р., реж. Анджей Мунк
- «Суперечка про Басю» (Awantura o Basię), 1959 р., анімаційний, реж. Марія Канєвська
- «Мати Йоанна від ангелів» (Matka Joanna od Aniołów), 1960 р., реж. Єжи Кавалерович
- «Музиканти» (Muzykanci), 1960 р., реж. Казімєж Карабаш
- «Хрестоносці» (Krzyżacy), 1960 р., реж. Александер Форд
- «Рукопис, знайдений у Сарагосі» (Rękopis znaleziony w Saragossie), 1964 р., реж. Войцех Єжи Гас
- «Особливі прикмети: немає» / (Rysopis / Identification Marks: None), 1965 р., реж. Єжи Сколімовський
- «Археологія» (Archeologia), 1967 р., реж. Анджей Бжозовський
- «Самі свої» (Sami swoi), 1967 р., реж. Сильвестер Хенцінський
- «Сходи» (Schody), 1968 р., анімаційний, реж. Стефан Шабенбек
- «Рейс» (Rejs), 1970 р., реж. Марек Півовський
- «Третя частина ночі» (Trzecia część nocy), 1971 р., реж. Анджей Жулавський
- «Перлина в короні» (Perła w koronie), 1972 р., реж. Казімєж Куц
- «Навиліт» (Na wylot), 1973 р., реж. Гжегож Крулікевич
- «Потоп» (Potop), 1974 р., реж. Єжи Гофман
- «Мистецтво споживання» (Sztuka konsumpcyjna), 1975 р., реж. Наталія LL
- «Людина з мармуру» (Człowiek z marmuru), 1976 р., реж. Анджей Вайда
- «Буквар» (Elementarz), 1976 р., реж. Войцех Вішьневський
- «Захисні кольори» (Barwy ochronne), 1976 р., реж. Кшиштоф Зануссі
- «Велика подорож Болека і Льолека» (Wielka podróż Bolka i Lolka), 1977 р., анімційний, реж. Владислав Нехребецький і Станіслав Дульс
- «З мого вікна» (Z mojego okna), 1978–1999 рр., реж. Юзеф Робаковський
- «Гострий ангажований фільм» (Ostry film zaangażowany), 1979 р., анімований, реж. Юліан Юзеф Антоніш
- «Любитель» (Amator), 1979 р., реж. Кшиштоф Кєшльовський
- «Говорячі голови» (Gadające głowy), 1980 р., реж. Кшиштоф Кєшльовський
- «Ведмежатко» (Miś), 1981 р., реж. Станіслав Барея
- «Самотня жінка» (Kobieta samotna), 1981 р., реж. Агнєшка Голланд
- «Танго» (Tango), 1981 р., анімаційний, реж. Збігнєв Рибчинський
- «Вабанк» (Vabank), 1981 р., реж. Юліуш Махульський
- «Крик» (Krzyk), 1982 р., реж. Барбара Сасс
- «Допит» (Przesłuchanie), 1982 р., реж. Ришард Бугайський
- «Академія пана Ляпки» (Akademia Pana Kleksa), 1983 р., реж. Кшиштоф Градовський
- «О-бі, о-ба: Кінець цивілізації» (O-bi, o-ba: Koniec cywilizacji), 1984 р., реж. Пйотр Шулькін
- «Медіум» (Medium), 1986 р., реж. Яцек Копрович
- «Втеча з кіно “Свобода”» (Ucieczka z kina «Wolność»), 1990 р., реж. Войцех Марчевський
- «Пси» (Psy), 1992 р., реж. Владислав Пасіковський
- «Місце народження» (Miejsce urodzenia), 1992 р., реж. Павел Лозінський
- «Усе може трапитися» (Wszystko może się przytrafić), 1995 р., реж. Марцель Лозінський
- «Борг» (Dług), 1999 р., реж. Кшиштоф Краузе
- «Що життя має сенс» (Że życie ma sens), 2000 р., реж. Гжегож Лєпєц
- «Катедра» (Katedra), 2002 р., анімаційний, реж. Томаш Багінський
- «День психа» (Dzień świra), 2002 р., реж. Марек Котерський
- «Конкорд» (Concorde), 2003 р., реж. Вільгельм Саснал
- «Весілля» (Wesele), 2004 р., реж. Войцех Смажовський
О.К.
Джерело: fina.gov.pl, Gazeta Wyborcza.