Gazeta Wyborcza опублікувала розлогу статтю про трансформацію ролі українців у ресторанному бізнесі Варшави. Якщо раніше вони працювали переважно на низькооплачуваних посадах, то нині дедалі частіше стають власниками та керівниками закладів – і таких стає щораз більше. Водночас цей успіх супроводжується викликами – дискримінацією, хейтом і нерідко потребою маскувати свою національність.
Від найманих працівників до підприємців
До повномасштабного вторгнення Росії українці у Варшаві, за даними Головного статистичного управління (Główny Urząd Statystyczny – GUS), зазвичай працювали в будівництві та гастрономії, часто – на найнижчих посадах.
Після 24 лютого 2022 року все змінилось: у перші тижні війни до столиці Польщі щодня прибувало до 40 тисяч українців, а загалом, за оцінками мерії, через місто пройшов майже мільйон осіб. Станом на кінець 2024 року в місті мешкає близько 250 тисяч українців.
Згідно з даними Польського економічного інституту, після початку війни українці зареєстрували в Польщі 89 тисяч фірм, з яких понад 9 тисяч – у Варшаві. У 2024 році кожен восьмий новий підприємець у Польщі був українцем. Крім того, згідно з ZUS, кількість українців, зареєстрованих як працівники в готельно-ресторанному секторі, зросла майже на 70 % порівняно з 2021 роком.
Українські заклади у центрі Варшави
На центральній вулиці столиці – Новий Свят – від Свєнтокшиської до Рондо де Голля працює 56 закладів харчування. З них 11 відкрили українці.
З 16 нових ресторанів, що з’явились тут за останні два роки, дев’ять мають українське походження. Серед них – «Білий налив», «Lviv Croissants», «Міністерство чебуреків». До 2022 року на вулиці працювало лише два заклади, пов’язані з Україною – «Чорноморка» та «П’яна вишня».
Українські ресторани в Варшаві є дуже різноманітними: від елітних закладів з ікрою по 330 злотих («Willa Biała» на Мокотові) до доступних барів швидкого харчування («Kozaczek» в ТЦ Arkadia). Дешевше, ніж у Віллі (але не набагато) можна поїсти – у ресторані «Żyto» біля Ринку Нового Міста. На Волі в «Browary Warszawskie» працює «Veselka Craft Bar» з сучасними закусками та крафтовими наливками. У районі Поля Мокотовського відкрився ресторан «Freeduchcio», що пропонує поєднання української та єврейської кухні. Традиційні українські страви подають у «Domku u Sióstr» на Охоті, а поїсти пельменів чи вареників можна також у «Dikańka» на Мокотові чи «Ulepione z Sercem» на Празі.
Відчуження, хейт і «грузинські» ресторани
Попри успіхи, українці не завжди почуваються бажаними. Деякі працівники гастрономії скаржаться на упереджене ставлення з боку польських колег чи клієнтів. Один з працівників ресторану, Миколай, розповідає, що раніше почувався «інтрудером», а тепер вважає за краще працювати «серед своїх».
Активістка Наталія Панченко зазначає, що українці в гастрономії часто стикаються з хейтом, чують образи, заклики «їхати на фронт» та звинувачення у тому, що «забирають у поляків роботу та соцвиплати». Через це багато хто працює лише з українцями, або взагалі «маскується».
Слова Панченко підтверджують результати дослідження Європейського аналітичного колективу Res Futura, який моніторить інформаційний простір. Разом із компанією SentiOne організація підготувала аналіз 325 тисяч публікацій у польськомовних соцмережах. У березні 2025 року рівень антиукраїнської риторики сягнув небаченого з початку повномасштабного вторгнення Росії рівня. У 21 % публікацій повторювалась теза про те, що українці витісняють поляків із ринку праці.
Gazeta Wyborcza пише, що чимало «грузинських» ресторанів насправді відкриті українцями, які змушені ховати свою ідентичність, аби не стати мішенню для онлайн-атак і реальних погроз. Видання наводить приклад одного з таких закладів, який після хвилі хейту закрився, зробив ремонт і відкрився під іншою, нейтральною вивіскою.
Про це говорить також Мирослав Скірка, голова Об’єднання українців у Польщі: «Антиукраїнські середовища, пов’язані з Конфедерацією та Брауном, активізуються, щойно дізнаються про нові українські заклади».
«Багато грузинських пекарень у Варшаві насправді є українськими, те саме стосується і ресторанів. Вони маскуються під іншими вивісками, щоб не впадати в око. Це реальна проблема», – підсумовує він.
«Без українців гастрономія не працює»
Міхал Сосек, менеджер одного з італійських ресторанів на Мокотові, дуже високо оцінює роботу українців. «Вони працьовиті, відкриті, швидко знаходять контакт із гостями», – перераховує він, і зізнається, що надає їм перевагу перед молодими поляками, які влітку шукають сезонну роботу.
Кулінарний критик Gazeta Wyborcza Мачєй Новак зазначає, що без українок і українців сьогоднішня польська гастрономія просто не могла б існувати. «Без Марин, Полін, Галін, Свєт, Кать, Тань, Олесь, Зорян ми ходили б голодні», – пише він в одній з рецензій.
Ред.
Джерело: Gazeta Wyborcza
