В середу, 17 січня, працівники Центрального антикорупційного бюро затримали колишнього віцеміністра закордонних справ Польщі Пьотра Вавжика у зв’язку з «візовим скандалом». Це корупційна схема, де працівники міністерства закордонних справ отримували хабарі за пришвидшення процесу видачі віз у польських консульствах жителям країн Африки та Азії. Розповідаємо історію скандалу.
Як пише портал Onet, історія «візового скандалу» почалася у 2022 році. Саме тоді польські консули в різних країнах Азії та Африки (Туреччині, Саудівській Аравії, Пакистані, Індії, Таїланді, Сінгапурі, Філіппінах, Нігерії, Танзанії тощо) почали отримувати від міністерства закордонних справ листи з проханнями давати дозвіл на в’їзд до Польщі групам конкретних людей. У кожному електронному листі були перераховані десятки, а то й сотні імен, яких консули мали прийняти якнайшвидше та надати їм позитивне рішення про отримання візи.
Усі імена та прізвища людей надходили від тогочасного віцеміністра закордонних справ Польщі Пьотра Вавжика, який передавав їх до управління консульського департаменту міністерства закордонних справ, звідки їх далі пересилали до польських консульських установ в Азії та Африці. Деякі з електронних листів навіть містили номери телефонів заявників, щоб консули могли якнайшвидше з ними зв’язатися.
Неформальним помічником віцеміністра у всій цій справі був Едгар Кобос – син підприємця з Свентокшиського воєводства, який власне і займався технічною стороною роботи, а саме шукав клієнтів, домовлявся про деталі та передавав віцеміністру списки осіб, яким потрібно пришвидшити надання візи. Офіційно він не працював в міністерстві, але був близько знайомий з віцеміністром, а також був обраний молодіжним делегатом Польщі до Організації Об’єднаних Націй.
Вартість таких віз, в середньому, становила 4–5 тисяч доларів. Консульські установи видавали шенгенські візи (категорія С) або національні візи (категорія D). Частина з мігрантів залишалася у Польщі, проте більшість, завдяки польському мультишенгену, старалася переїжджати у західноєвропейські країни або до Мексики, звідки можна було нелегально потрапити до США.
Найвідомішою історією є надання віз «кінематографістам» з Індії, які буцімто мали приїхати до Польщі, щоб знімати фільм. Працівники польських консульств у Нью-Делі та Мумбаї підозріло ставилися до заявок людей, беручи до уваги те, що вони ніколи не виїжджали за кордон. Спочатку, під тиском міністерства, 36 громадян Індії отримали шенгенські візи багаторазового в’їзду до Польщі. Проте, при перегляді 100 нових заявок, працівники консульства вирішили ретельніше вивчити справу. Під час спеціально проведених розмов із заявниками з’ясувалося, що один з акторів не може показати в інтернеті жодного свого фільму, хореограф не вміє танцювати, а кінопродюсер виявився продавцем овочів. Водночас ніхто з кінематографістів не розмовляв жодною іноземною мовою та ніколи не був за кордоном. Усім заявникам було відмовлено в отриманні віз.
Візовими справами зацікавилося Центральне антикорупційне бюро, яке наприкінці квітня 2023 року заарештувало Едгара Кобоса під час передачі йому хабаря у розмірі 160 тисяч злотих для прискореного видання віз кільком громадянам Індії. Він визнав свою вину та почав співпрацювати зі слідством. Водночас 31 серпня 2023 року прем’єр-міністр Матеуш Моравецький звільнив Пьотра Вавжика з посади віцеміністра міністерства закордонних справ. Офіційною причиною такого рішення стала «відсутність задовільної співпраці». Проте, в медіа швидко почали з’являтися статті з коментарями працівників міністерства, які розкривали відомі їм деталі «візової афери».
Скандал розгорівся напередодні парламентських виборів, що могло негативно позначитися на рейтингу тодішньої правлячої партії Право і справедливість, тому її політики старалися замовчувати скандал. «Немає ніякої справи, це навіть не справа, це просто дурна і навіть злочинна ідея деяких людей, переважна більшість яких не має нічого спільного з апаратом влади», – такими словами прокоментував скандал очільник партії Право і справедливість Ярослав Качинський.
Натомість тодішня опозиція почала критикувати Право і справедливість, звинувачуючи їх у дволикості. Річ у тім, що тодішня урядуща партія офіційно виступала проти приймання біженців з країн Африки та Близького Сходу, про що завжди заявляла на різноманітних засіданнях у Брюсселі й навіть ініціювала референдум з цього питання. «Розгорнути антимігрантську істерію, прийняти рекордну кількість мігрантів, заробити мільйони на візах і нарешті провести референдум про міграцію. Лукашенко поруч з ними то дилетант», – написав у своєму профілі Х Дональд Туск.
Згідно з результатами парламентського контролю, який провели два депутати від партії Громадянська платформа Марцін Кервінський та Ян Грабєц у міністерстві закордонних справ, близько 350 тисяч віз, виданих мігрантам з країн Африки та Близького Сходу, можуть викликати підозри.
Пьотр Вавжик не визнав своєї провини. Після втрати посади він перебував під постійним політичним та медіальним тиском, через що вирішив скоїти самогубство. Проте машина швидкої допомоги вчасно приїхала до його дому та врятувала його. Політик навіть підготував прощальний лист, у якому написав, що не хоче жити «з клеймом хабарника», оскільки він «не зробив нічого поганого і ні в кого нічого не взяв». Він стверджує, що намагався «допомагати людям».
Згодом він почав давати коментарі для медіа, де в усьому звинувачував свого неформального помічника Едгара Кобоса пояснюючи, що не знав нічого про махінації і думав, що просто допомагає підприємцям знайти необхідних працівників. «Я вважаю, що пан Едгар використовував мене для своєї незаконної діяльності, як ми вже знаємо сьогодні, але про те, що він здійснював незаконну діяльність, я дізнався через кілька тижнів після його арешту. Згідно з тим, що він мені розповідав, ця діяльність мала суто бізнесовий характер. Вона не мала корупційного характеру», – сказав колишній віцеміністр у коментарі для медіа. Зауважимо, що у своїх зізнаннях Едгар Кобоса заперечує, що ділився хабарями з віцеміністром.
Багато польських медіа тримається думки, що Пьотр Вавжик, так насправді, став «цапом-відбувайлом» у цій історії. На думку Gazeta Wyborcza, міністр закордонних справ Збігнєв Рау знав про патологічну систему видачі віз, і це показав звіт з польського консульства в Абуджі (Нігерія). Після звільнення Пьотра Вавжика, міністр Збігнєв Рау заявив, що візова справа закінчена, і що вона зводилася лише до певних невеликих правопорушень. Коментуючи цілу ситуацію Дональд Туск звертав увагу, що Право і справедливість пробує всю вину перекинути на одну особу, прикриваючи тим самим інших членів партії. «Ми вже багато днів говорили про те, що партія Право і справедливість, як це часто буває в таких ситуаціях, шукає “цапа-відбувайла”. Або стовп, на який можна було б потім звалити усю провину».
Розслідування «візового скандалу» значно прискорилося після проведення парламентських виборів у Польщі, коли Право і справедливість втратила владу, натомість більшість у Сеймі сформувала обʼєднана коаліція партій Громадянська коаліція, Третій шлях та Ліві, а у грудні 2023 року новий коаліційний уряд Дональда Туска склав присягу.
17 січня 2024 року, на підставі постанови прокурора, працівники Центрального антикорупційного бюро затримали Пьотра Вавжика. «Із зібраних доказів випливає, що затриманий Пьотр Вавжик, перебуваючи на посаді віцеміністра закордонних справ з 2019 по 2023 рік, в рамах своїх обов’язків, відповідаючи, зокрема, за консульські питання та здійснюючи нагляд за виконанням завдань консульського департаменту, перевищив свої повноваження, порушивши чинні в міністерстві процедури, пов’язані з реєстрацією та обігом документів. Крім того, затриманому було пред’явлено звинувачення у безпідставному втручанні в питання прискорення візових процедур та у наданні сторонній особі інформації, що становить службову таємницю», – зазначено на сторінці Центрального антикорупційного бюро.
Однопартійці політика з партії Право і справедливість не виступають із заявами на його захист, а радше стараються уникати цієї теми. Очільник партії Право і справедливість Ярослав Качинський та колишній міністр оборони Маріуш Блащак на питання журналістів про те, що вони думають про затримання Пьотра Вавжика, спочатку не могли згадати хто це, а потім відмовилися давати коментарі. Реагуючи на цю ситуацію прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск написав у своєму профілі на порталі Х: «Ймовірно пан Качинський і пан Блащак не знайомі з паном Вавжиком, але, безумовно, пан Вавжик добре знає обох чоловіків».
Podobno panowie Kaczyński i Błaszczak nie znają pana Wawrzyka, ale z całą pewnością pan Wawrzyk zna dobrze obu panów.
— Donald Tusk (@donaldtusk) January 17, 2024
Пьотру Вавжику загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років. Підозрюваний не визнав пред’явлених йому звинувачень та відмовився давати пояснення, пояснивши це стресом через його затримання. На цей момент він вийшов з арешту під заставу у розмірі 100 тисяч злотих. Розслідування триває й надалі.
Нагадуємо, що це не перше затримання колишніх посадовців партії Право і справедливість. 9 січня на території президентського палацу поліція затримала колишнього голову Центрального антикорупційного бюро (2006–2009) Маріуша Камінського та його заступника Мацея Вонсіка з партії Право і справедливість, котрі звинувачуються у перевищенні повноважень у так званій земельній афері.
Дмитро Димидюк
Джерело: Rzeczpospolita, Onet, Tvn24.
Читайте також: У Польщі поліція арештувала двох політиків на території президентського палацу. Що відбувається?
Читайте також: Заручники виборчої кампанії
Читайте також: “Фортеця Європа”: ЄС досягнув політичної згоди щодо міграційної реформи. Які передбачаються зміни?