День памʼяті жертв Катинського злочину – Наш вибір — інформаційний портал для українців у Польщі

День памʼяті жертв Катинського злочину

13 Квітня 2023
День памʼяті жертв Катинського злочину

13 квітня у Польщі вшановують жертв Катинського злочину – понад 20 тисяч поляків, які були розстріляні НКВД навесні 1940 року. День памʼять жертв Катинського злочину відзначають щорічно у річницю публікації 13 квітня 1943 року в Берліні першої інформації про масові поховання польських військовополонених у Катині біля Смоленська. 


Напад на Польщу 1 вересня 1939 року та передумови злочину

1 вересня 1939 року нацистська Німеччина напала на Польщу, чим розпочала найбільший військовий конфлікт в історії людства – Другу світову війну. Виконуючи зобовʼязання пакту Молотова-Ріббентропа, вже 17 вересня 1939 року Радянський Союз переходить східний кордон Польщі. За 11 днів, 28 вересня СРСР та Третій Рейх підписали договір про кордон, згідно з яким території західної України та Білорусі до річки Західний Буг і Сян були приєднані до Радянського Союзу. 

Внаслідок військових дій Червона Армія захопила близько 240-250 тисяч військовополонених. Серед них були солдати польської армії, а також офіцери поліції та прикордонники. Близько 125 тисяч військовополонених згодом було звільнено. Решта потрапила до рук НКВД – заслано на Сибір, або увʼязнено у вʼязницях Луцька, Львова, Дрогобича та Бреста. 

Окрема доля чекала на польських офіцерів та військове керівництво, яке потрапило до полону – вони потрапили у спеціально створені табори – у Старобільську, Козельську та Осташкові. Станом на 29 грудня 1939 року у цих таборах перебувало сумарно близько 15 тисяч полонених – освічені польські військові, бойові офіцери, офіцери жандармерії, генерали, урядовці, вчені – загалом значна частина тогочасної польської інтелігенції. 

Рішення про розстріл

У березні 1940 року ЦК ВКП(б) приймає рішення про розстріл польських військовополонених. Записку з пропозицією такого рішення Йосипу Сталіну представив тодішній комісар внутрішніх справ Лаврентій Берія. В ній, зокрема, йшлося про те, щоб «запропонувати НКВД СРСР справи про військовополонених, що знаходяться у таборах, 14 799 осіб, колишніх польських офіцерів, чиновників, поміщиків, поліцейських, розвідників, жандармів, осадників та тюремщиків, а також справи увʼязнених у вʼязницях західних областей України та Білорусі у кількості 11 000 осіб, членів різних шпигунських та диверсійних організацій, колишніх поміщиків, фабрикантів, колишніх польських офіцерів та чиновників – розглянути в особливому порядку з використанням до них найвищої міри покарання – розстрілу».

Записка Л. Берії та відповідне рішення ЦК ВКП (б) були опубліковані лише після розпаду Радянського Союзу. Джерело: IPN

Понад 21 тисяча польських військовополонених була розстріляна згідно з наведеними вище документами у містах Калініно, Катинь та Харків. Сама назва злочину походить від назви одного з населених пунктів – Катині біля Смоленська – де знайшли перші масові поховання польських офіцерів. 

Катинський розстріл мав на меті знищення значної частини польської армії та знищення польської інтелігенції. Йшлося про те, щоб позбутися людей, які були б джерелом опозиції до радянської влади. Хто міг відбудувати суверенну Польщу. Серед мотивів цього злочину також називають помсту Сталіна за програну совєтами війну 1919-1921 років.

Серед більш як 21 тисячі жертв було 6 тисяч поліцейських, близько 1 тисячі вчителів початкових та середніх шкіл, близько 900 лікарів, фармацевтів та іншого медичного персоналу, близько 700 інженерів, так само юристів, суддів та адвокатів, 350 полковників та підполковників, 107 науковців та викладачів університетів, 18 генералів.

Відкриття масових поховань та приховування правди про злочин

З моменту увʼязнення восени-взимку 1939 року радянська влада приховувала інформацію про польських військовополонених. Надія на їхній пошук зʼявилась тільки після червня 1941 року, коли СРСР вступив у ІІ Світову на боці антигітлерівської коаліції. Польський генерал Владислав Андерс призначив Юзефа Чапського, звільненого з табору у Старобєльську, координатором діяльності з пошуку військовополонених. 

Юзеф Чапський

У липні 1941 року Катинь разом зі Смоленськом опинилась під окупацією Третього Рейху. Роком пізніше німці дізнались про масові поховання там. Офіційний комунікат в цій справі було оголошено 13 квітня 1943 року на конференції у Берліні. Нацисти без жодних вагань використали викритий злочин у своїх цілях – звинувачуючи СРСР, вони хотіли відвернути увагу від власних злочинів. Радянський Союз і собі видав депешу у який заявив, що не причетний до розстрілів у Катині, а винуватцем є Третій Рейх. 

Обкладинка «Ілюстрованого польського курʼєра», №16/1943. Джерело: Jagiellońska Biblioteka Cyfrowa

Вже після звільнення цих територій від німецької армії, Радянський Союз створив комісію Бурденка, яка б мала «розслідувати» розстріли у Катині. До комісії увійшли відомі люди та суспільні авторитети, наприклад, письменник Алєксєй Толстой та голова радянського Червоного Хреста Сєрґєй Колєсніков. Комісія, як і очікувалось, звинуватила у вбивствах поляків Третій Рейх. Пізніше СРСР навіть намагався повісти цей злочин на нацистів під час Нюрнберзького процесу. 

В часи Польської Народної Республіки тема Катині була під цензурою. 

У 2007 та 2009 роках громадяни Польщі – родичі вбитих військовополонених – подали позов на Росію до Європейського Суду з прав людини (ЄСПЛ). Тоді позиція РФ була наступною: уряд Росії не несе жодних зобовʼязань та відповідальності за розстріл. У 2012 році ЄСПЛ виніс рішення у якому визнав вбивства військовополонених НКВД воєнним злочином. 

70 років потому…Смоленська трагедія

Через 70 років після масових розстрілів польських військовополонених у Польщі відбулась ще одна трагедія повʼязана з Катинню – 10 квітня 2010 року біля Смоленська розбився польський президентський літак. В авіакатастрофі загинув тодішній Президент Польщі Лех Качинський, його дружина та низка високопосадовців країни, громадських діячів та представників духовенства — всього 96 осіб. 

Анастасія Верховецька

Новини від “Нашого вибору” в Телеграмі
підписатись