Українська мова поступово входить у польську систему освіти – але цей процес і досі залишається повільним. Бракує підручників, екзаменаторів і рішень на рівні шкіл, а інтерес до її вивчення після 2022 року зменшився.
Про головні бар’єри та перспективи впровадження української мови в польських школах «Наш вибір» поговорив з одним з організаторів II Міжнародної науково-практичної конференції «Українська мова як іноземна у Польщі» – доктором Павлом Левчуком.
Конференція «Українська мова як іноземна у Польщі». Головне про захід
16 та 17 березня у Варшаві пройшла II Міжнародна науково-практична конференція «Українська мова як іноземна у Польщі». Це вже друга така зустріч: перша відбулася 8 грудня 2025 року у Вроцлаві. Захід обʼєднав науковців, викладачів, представників освітніх інституцій та державних структур з Польщі, України та Європи.
Ключовою темою дискусії було реальне входження української мови в європейську освітню систему, зокрема польську. Йшлося про впровадження української мови у школах, підготовку до випускного іспиту у Польщі (матури) і створення навчальних програм і стандартів.
Програма зустрічей включала панельні дискусії, присвячені ролі української мови в Європі, її викладанню в умовах війни та міграції, а також новим освітнім підходам і інструментам. Окрему увагу учасники приділили практичним аспектам – підручникам, цифровим ресурсам і досвіду роботи з учнями за кордоном.
Про інтерес до вивчення мови
Як пояснює у коментарі «Нашому вибору» Павло Левчук, попри різке зростання зацікавленості до української мови на початку повномасштабної війни, зараз ця тенденція слабшає. Водночас науковець зазначає, що нині ключовим завданням є не стільки залучення нових іноземців до вивчення української, скільки збереження мови серед українців за кордоном:
«Звичайно, є певна група іноземців, котрі надалі хочуть вчити українську мову, але це досі незначна кількість людей. Для нас важливим кроком є збереження знання української мови серед українців, які мігрували до Європи або вже навіть народились поза межами України. Йдеться про громадян України, котрі можуть не володіти українською мовою».
Про українську мову і питання ідентичності
Окрема частина дискусій стосувалася ролі мови у збереженні ідентичності українців за кордоном.
«Професор Роман Шуль писав, що для всіх слов’ян мова є маркером ідентичності, тому важливо, щоб саме мова допомагала українцям поза межами України залишатися членами нашої культурної ідентичності. Українцям вмовляли, що є мова старшого брата, однак саме в еміграції важливо розуміти значення мови для збереження національних цінностей», – пояснює Павло Левчук.
Водночас учасники конференції наголошували, що питання збереження мови тісно пов’язане з умовами її вивчення в освітній системі. Саме тому окрему увагу приділили можливим змінам у правовому полі, які можуть суттєво вплинути на розвиток української мови в освіті. Йшлося, зокрема, про статус української мови як мови національної меншини, можливість для учнів вивчати свою етнічну мову замість другої іноземної, а також про адаптацію стандарту з української мови як іноземної для підлітків.
Запровадження української як другої іноземної у Польщі і польська матура
За словами експерта, головною метою подібних конференцій є зробити українську мову частиною польської освітньої системи:
«Для того, щоб українська мова стала частиною польського освітнього простору, потрібно про це говорити та залучати все більше експертів.Водночас варто нагадати, що саме батьки через свої заяви та декларації можуть допомогти обрати українську мову у школі, де навчаються учні з України».
Йдеться, зокрема, про практичний механізм: батьки можуть ініціювати запровадження української мови у школі, подавши відповідні заяви до її керівництва. Освітяни попереджають, що такі звернення не завжди гарантують результату – остаточне рішення ухвалюють директор школи, педагогічна рада та орган місцевого самоврядування, який фінансує заклад. Водночас у посольстві, громадських організаціях та освітньому середовищі закликають не нехтувати цією можливістю, адже саме такі ініціативи часто стають першим кроком до запровадження української мови у школах.
Павло Левчук додає, що важливим кроком для впровадження української мови є поява матури з української як іноземної. Це створює додаткову мотивацію для шкіл і учнів та закріплює мову в освітній системі.
Водночас, за його словами, система ще не повністю готова до цього: «В цьому році матура з української мови як іноземної відбуватиметься вперше. Це питання також варте уваги і обговорення, оскільки ми відчуваємо проблему з екзаменаторами».
Про систему навчання
Згідно з твердженням Левчука, однією з головних проблем є відсутність інфраструктури для повноцінного викладання. Він стверджує, що задля розвʼязання цієї проблеми необхідно мати фінансову та грантову підтримку:
«Ми досі маємо мало шкіл, де викладають українську мову у європейській системі освіти. В Україні ж сертифікації української мови як іноземної та стандарти адаптовані для підлітків досі не ухвалені. Також існує проблема з наявністю підручників з української мови як іноземної для дітей».
Водночас експерт зауважив, що викладачі продовжують активно шукати сучасні формати навчання:«Сьогодні найбільше інтересу викликають цифрові платформи та інтерактивні ресурси, корпусні та лексикографічні інструменти, комунікативні сценарії уроків, орієнтовані на реальні ситуації, CLIL-підходи (інтеграція мови з іншими предметами), мобільні додатки та мікронавчання, а також автентичні матеріали (медіа, соцмережі)».
Розширення присутності української мови в Європі
Попри наявні проблеми, українська мова поступово розширює свою присутність у європейській освіті – і йдеться не лише про Польщу. «З вересня 2026 року новим осередком викладання української мови стане Відень», – зазначає Павло Левчук. Водночас і в Польщі цей процес переходить у практичну площину: українську мову починають впроваджувати у нових школах.
«У Польщі ми говоримо про запровадження викладання української мови у нових школах, де раніше її не було. Це довгий процес, однак його потрібно розпочати і послідовно ним рухатися», – говорить Левчук.
У цьому контексті сама конференція стає не лише майданчиком для дискусій, а й інструментом формування професійного середовища – зокрема для підготовки майбутніх викладачів.
Замість висновків
Ключовим результатом конференції, за словами Павла Левчука, має стати перехід від обговорень до конкретних рішень на рівні шкіл:
«На сторінці кураторіуму освіти у Варшаві вже є інформація, що викладання української мови як іноземної у польській школі відповідає освітньому законодавству Польщі. Тому зараз ми будемо предметно говорити з батьками та директорами шкіл на місцях, щоб переконати їх наважитися на впровадження української мови у школах».
Наступним етапом, за його словами, стане оцінка перших результатів – зокрема після запуску матури: «Наступна конференція планується у червні у Кракові. Ми хочемо підбити підсумки першої матури з української мови як іноземної та обговорити поточні питання, пов’язані з її впровадженням у наступному шкільному році».
У підсумку Павло Левчук висловив прагнення змінити підхід до сприйняття української мови – як у Польщі, так і ширше в Європі: «Я дуже хочу, щоб ми говорили про українську мову як про третю слов’янську мову у світі за кількістю носіїв. Тому нам потрібно більше уваги приділяти питанням впровадження української мови до польських шкіл та підготовки до матурального іспиту».
Діана Прудник
