25 серпня стало відомо, що Президент Польщі Кароль Навроцький наклав вето на законопроєкт, який передбачає продовження дії спецзакону про допомогу громадянам України у звʼязку з війною в цій країні. Своє рішення Навроцький аргументував тим, що запропоновані зміни не відповідають очікуванням польського суспільства. У зв’язку з цим польські жінки написали лист-звернення до польського уряду, у якому вони закликають не припиняти допомогу українським біженцям.
У своєму листі польські жінки звертаються до Прем’єр-міністра, Сейму, Сенату та Президента Республіки Польща.
Активістки наголошують, що законопроєкт мав забезпечити захист і підтримку українських родин, які опинилися у Польщі через війну. Накладене вето та супровідна риторика, за їхніми словами, відображають політичний розрахунок, а не настрої суспільства. Йдеться про обіцянки виплачувати допомогу 800+ лише тим українцям, які працюють, а також про збільшення терміну очікування на громадянство та дискусії навколо історичної пам’яті.
За словами активісток, рішення Президента зачіпає не лише вразливі категорії українців, але й школи, лікарні та місцеві органи влади. «Замість впевненості це приносить страх, замість спокою – загрозу розлучення сімей, вторинної міграції та ерозію довіри до польської держави. Уявіть, що ви воюєте за Батьківщину, а сусідня країна ставиться до ваших дружин, матерів і дочок як до заручниць політики», – ідеться у листі.
Авторки листа наголошують, що наразі багато українських родин перебувають у стресі, оскільки вони не знають, як діяти. Водночас у листі підкреслюється, що дитина не є сухою нормою закону, а допомога, яка призначається дитині, не може бути важелем тиску на її матір. «Солідарність не є сезонною, вона не є модою. Якщо це правда в березні, то це має бути правдою і в серпні. Пам’ять не є палицею. Держава, яка замість того, щоб лікувати рани історії, вдається до легких символів, не будує спільноти. Держава не може бути вуличним театром. Серйозна держава обирає відповідальність, а не політичне шоу: процедури, чіткий меседж, захист найслабших», – пишуть у листі польські жінки.
Активістки чітко заявляють: вони не погоджуються на те, щоб від їхнього імені ставили умови жінкам, що втікають від війни. Вони також не погоджуються, щоб біль і страждання людей, що потребують підтримки, використовувалося як паливо для суперечок. «Це мости, а не мури, роблять з сусідів союзників, а передбачуване і справедливе право та мова поваги зміцнюють безпеку Польщі більше, ніж популістські вигуки з трибуни», – ідеться у тексті.
Авторки листа також нагадують: Європа, а отже і Польща, висловилася на продовження захисту для цивільних осіб, які втікають від війни. Тому обов’язок Польщі – дотриматися слова й потурбуватися про те, щоб родини біженців не опинилися у правовому вакуумі й щоб діти не каралися за те, що їхні батьки не мають роботи. Підкреслюється, що для дітей і матерів-одиначок право має бути щитом, інструментом примусу до лояльності та покори.
Наприкінці листа активістки звернулися до польського уряду з вимогою відновити впевненість у захисті та відмовитися від риторики засудження, замість захисту. Вони підкреслюють, що Польща має бути країною, яка дотримується свого слова. «Це не суперечка про юридичні технічні деталі. Це питання про обличчя Республіки. Чи буде вона державою слова, якого дотримується, чи державою слів, кинутих на вітер. Чи ми станемо на бік матерів і дітей, чи на бік страху», – підсумовують авторки листа.
Станом на 3 вересня 2025 року лист підписали понад 2000 польських жінок. Це – як пересічні громадянки країни, так і відомі польки. Серед них: письменниця, Нобелівська лауреатка Ольга Токарчук, Данута Куронь – дружина політичного та громадського діяча Яцека Куроня, письменниця Марта Абрамович, режисерка Аґнєшка Голланд, перекладачка української літератури поетка Анета Камінська, акторка Мая Коморовська, громадська активістка й засновниця Загальнопольського страйку жінок Марта Лемпарт, засновниця і директорка кінофестивалю Ukraїna! Festiwal Filmowy Беата Бєронська-Лях та видавчиня й головна редакторка видавництва Czarne Моніка Шнайдерман.
Ознайомитись з повним текстом листа можна за посиланням.
Т. Ш.
Джерело: Sestry.eu
