Від травня у Варшаві для туристів відкритий Палац Речі Посполитої, відомий також як Палац Красінських. Сьогодні будівля XVII століття є частиною Національної бібліотеки. У постійній експозиції представленні найцінніші книги фонду, зокрема, памʼятки повʼязані з українською історією – Супраський кодекс X століття, перші видання Литовських статутів або «Тріодь цвітна» – перша друкована книга кирилицею. Відвідати палац можна безплатно – як самостійно, так і з українськомовним гідом.
Палац Речі Посполитої – години роботи та засади відвідування
Палац Речі Посполитої, відомий також як Палац Красінських, знаходиться на площі Красінських, 3/5 / pl. Krasińskich 3/5. Палац доступний для відвідувачів щоденно, крім вівторка, від 11:00 до 19:00. У цей час будівлю та розміщенні всередині експозиції можна безплатно відвідати як самостійно, так і у супроводі екскурсовода.
Крім екскурсій польською, англійською, білоруською та італійською, палац пропонує також послуги українськомовного екскурсовода. Екскурсії українською відбуваються за попередньою домовленістю для груп від 10 осіб. «Щоб записатись на екскурсію, потрібно зібрати мінімум 10 осіб, написати до мене, а тоді ми обираємо зручний для всіх день та годину. Ми у палаці доволі еластичні, тому за потреби можемо провести екскурсію також і в суботу. Загалом екскурсія триває дві години. Однак досвід показує, що відвідування може тривати і довше. Звісно, через зацікавленість відвідувачів», – пояснює у коментарі для «Нашого вибору» працівник Національної бібліотеки Павло Бардовський.
Для того, щоб записатись на екскурсію українською, слід написати на електронну адресу [email protected].
«Палац скарбів»
Раніше Палац Речі Посполитої, можна було оглянути тільки ззовні. Кімнати та колекції, які зберігає там Національна бібліотека, були доступні лише для вузького кола дослідників. З 2014 року тривали роботи по реконструкції палацу, які закінчились цьогоріч.
Як розповідає Павло Бардовський, сьогодні у постійній експозиції можна побачити понад 200 експонатів – найцінніших обʼєктів з колекції Національної бібліотеки. Найстарші експонати походять з VIII століття, є там також рукописи та стародруки, які представляють не тільки польську, а й європейську культуру. «Є також багато обʼєктів, що повʼязані з Україною. Наприклад, це Супраський кодекс – рукописна памʼятка X століття написана церковнословʼянською мовою та внесена до переліку спадщини ЮНЕСКО. Є також перша та друга редакція Литовських статутів XVI століття. Найцікавішим обʼєктом для наших відвідувачів є “Тріодь цвітна” – перша друкована книга кирилицею. Її надрукував у 1491 році у Кракові Швайпольт Фіоль. Це також одна з трьох інкунабул, тобто найперших стародруків, які представлені на виставці», – розповідає Павло Бардовський.
У постійній виставці представлені також найстарший прозовий твір польською мовою – Свентокшиські проповіді з XIII-XIV століття, рукописи польського поета епохи Ренесансу Яна Кохановського, рукописи творів Адама Міцкевича, Юліуша Словацького, Ципріана Норвіда, Елізи Ожешко, Болеслава Пруса, Марії Конопницької, Генрика Сенкевича, Чеслава Мілоша та Збіґнєва Герберта.
Побачити на виставці можна також рукописи та стародруки з Польщі та різних куточків світу. Наприклад, мапи Птолемея видані у Флоренції у XV столітті, або Флоріанський псалтир XIV століття, який належав польській королеві Ядвізі. Книга багато оздоблена мініатюрами та вставками, зокрема, позолоченими літерами.
Палац Красінських був побудований у 1688-1699 роках за проєктом відомого польського архітектора голландського походження Тильмана Гамерського на замовлення плоцького воєводи та варшавського старости Яна Доброгоста Красінського. Наслідуючи інших магнатів того часу Красінський прагнув побудувати у Варшаві багату резиденцію, яка була б підтвердженням престижу його роду.
Внутрішнє оформлення палацу та елементи фасаду мали відсилати до міфічного походження роду Красінських, яка походила від легендарного римського патриція Марка Валерія Корвіна. Підкреслення давнього походження, поширене серед високопоставленої польської шляхти того часу, підвищувало престиж родини та було вираженням високих суспільно-політичних устремлінь. Цьому принципу була підпорядкована тематика скульптурного оздоблення палацу, яка збереглась і до сьогодні.
Під час поділів Польщі палац слугував місцем розташування різноманітних царських адміністрацій, а після Січневого повстання у 1863 році тут було розміщено російський суд.
Після Першої світової війни у палаці розміщувався Верховний суд ІІ Речі Посполитої. В той самий час було відновлено будинок. Однак найгіршим часом в історії палацу стала Друга світова війна. Під час Варшавського повстання 27 серпня 1944 року три нацистські літаки скинули на палац бомби і будівля була повністю зруйнована. Відбудова палацу розпочалась у 1948 році та тривала до 1961 року. Після цього будівлі було передано Національній бібліотеці.
Анастасія Верховецька