Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга має зустрітися у Варшаві з польським колегою Радославом Сікорським. За даними Wirtualna Polska, під час зустрічі міністри можуть обговорити Національний пантеон України. Видання стверджує, що Київ нібито готовий запропонувати кандидатуру генерала Армії УНР Марка Безручка. Однак у Польщі вже лунають голоси, що такий крок не розв’яже суперечок довкола історичної пам’яті.
Про можливу зустріч українського та польського міністрів закордонних справ заявив у коментарі для журналістів речник МЗС Георгій Тихий. Як повідомляє Радіо Свобода, посилаючись на слова речника, зустріч має відбутися 3 липня. Більше деталей наразі не уточнюється.
Водночас, як пише Wirtualna Polska, зустріч може стосуватися Національного пантеону України. Зазначається, що Андрій Сибіга може запропонувати своєму польському колезі включити до Пантеону Марка Безручка, генерала армії Української Народної Республіки (УНР), який у 1920 році воював разом із польськими військами проти більшовиків, а згодом очолив оборону Замостя. Сьогодні його ім’ям названо, зокрема, сквер у варшавському районі Воля та кільцеву розв’язку у Вроцлаві.
«Рішення Сибіги в урядових колах сприймають як спробу деескалації історичного конфлікту, що триває з Польщею. Водночас немає гарантій, що на підставі щойно ухваленого закону до Національного пантеону не внесуть Клима Савура та Романа Шухевича», – пише Wirtualna Polska. Йдеться про діячів, яких у Польщі вважають відповідальними за злочини, скоєні проти поляків.
За інформацією видання, саме через це в польських урядових колах скептично оцінюють можливий жест Андрія Сибіги. Співрозмовники Wirtualna Polska вважають, що Україна й раніше робила примирливі кроки, однак це не призвело до зміни її підходу до історичної пам’яті.
Подібну оцінку висловив і оглядач Rzeczpospolita Артур Барткевич. У своїй колонці він назвав можливу пропозицію щодо внесення Марка Безручка до Національного пантеону «пасткою для Польщі в грі, яку вже певний час веде Україна».
Як повідомляє Українська правда, в Офісі президента України прокоментували думки про можливе внесення до Національного пантеону генерала Армії УНР Марка Безручка. Радник президента Дмитро Литвин заявив, що «ідея щодо Безручка непогана». Водночас він наголосив, що відповідно до ухваленого закону кандидатури розглядатиме спеціальний колегіальний орган, а рішення щодо кожної з них Верховна Рада України ухвалюватиме окремим голосуванням більшістю голосів.
Національний пантеон України – про що йдеться?
Законопроєкт про Український національний пантеон Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради 28 червня, у День Конституції. Представляючи ініціативу, президент заявив, що Пантеон має стати місцем вшанування всіх, хто в різні історичні епохи боровся за Україну. «Ніхто й ніколи не буде наказувати, як нам жити, як говорити, кого нам любити, кому бути вдячними і яких героїв шанувати», – додав він.
1 липня Верховна Рада ухвалила відповідний закон, який передбачає створення в Києві державного меморіального комплексу для вшанування видатних українців – місця почесних перепоховань, встановлення кенотафів і меморіальних таблиць, а також проведення державних церемоній. Закон також визначає, хто може бути вшанований у Пантеоні та встановлює процедуру ухвалення відповідних рішень. Так, до Пантеону можуть бути внесені глави українських держав різних історичних епох, президенти України, головнокомандувачі українських військових формувань, видатні діячі науки, культури, освіти, релігії та державотворення, а також лауреати Нобелівської премії, пов’язані з Україною.
Частина польських політиків і коментаторів, на тлі чергового загострення дискусії про історичну пам’ять, яке почалося наприкінці травня після того, як одному з підрозділів Сил спеціальних операцій ЗСУ присвоїли назву «Героїв УПА», сприйняла слова Зеленського як сигнал, що українська влада не готова переглядати свій підхід до вшанування діячів ОУН та УПА, чого очікувала польська сторона. Зокрема, політики «Права і справедливості» та «Конфедерації», а також міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш розкритикували заяви українського президента.
Водночас українська влада наголошує, що закон не містить переліку осіб, які мають бути вшановані в Пантеоні. Кандидатури розглядатиме спеціальний дорадчий орган, а рішення щодо кожної з них Верховна Рада ухвалюватиме окремим голосуванням. Також окремі українські політики звертали увагу, що закон сам по собі не означає автоматичного включення до Пантеону будь-яких історичних діячів
Т. Ш.
Джерело: Верховна Рада України, Wirtualna Polska, Радіо Свобода, Українська правда, BBC
