Порівняно з іншими святами в Польщі, традиція відзначати початок нового року є відносно новою й сягає кінця XIX століття. Різдво зазвичай асоціюється з тихим родинним застіллям, тоді як Сильвестр (31 грудня) та Новий рік – це час гучних вечірок, балів, елегантного вбрання і, звісно, келиха шампанського. Його бульбашки не лише підіймають настрій, а й, за повір’ям, віщують, яким буде прийдешній рік.
Розповідаємо більше, чому в Польщі 31 грудня називають Сильвестром, як раніше поляки зустрічали Новий рік та які традиції збереглись до сьогодні.
Кінець світу та Папа Римський
Перше святкування Сильвестра повʼязують з 31 грудня 999 року, коли тогочасна Європа жила у страху перед кінцем світу, який повинен був настати враз з новим тисячоліттям. У перший день 1000 року повинен був ожити Левіафан – біблійне чудовисько – яке за переказами було увʼязнене в підземеллях Ватикану. Що символічно, за легендою, Левіафана увʼязнив у IV столітті Папа Сильвестр І, а вже через 600 років, за часів його наступника Сильвестра ІІ чудовисько мусило знищити світ у вогні. Опис Левіафана зі Старого Заповіту викликав тривогу та паніку – це було величезне створіння з зубатою пащею, звідки вилітали вогонь та іскри, а все тіло було вкрите лускою, яку не можна було пробити жодною зброєю.
Люди, що вірили в кінець світу, що ближче до кінця 999 року, то більше віддавались молитві та покуті. Особливо напруженою була ситуація в останній день року – 31 грудня. Коли ж настало 1 січня 1000 року, а світ все ще існував і його не поглинуло пекельне полумʼя, люди настільки зраділи, що гуляли та веселились всю наступну добу. Папа Римський Сильвестр ІІ виголосив тоді благословення urbi et orbi – «Місту (Риму) і світу» на новий рік, століття та тисячоліття.
Відтак зʼявилась традиція святкувати закінчення старого року і початок нового, а ще в цей день вшановували памʼять св. Сильвестра – Папи Сильвестра І, – який помер 31 грудня 335 року, тому на його честь, а також на честь Папи Сильвестра ІІ, останній день року почали називати просто «Сильвестром».
Історія святкування Нового року в Польщі
Традиція відзначати прихід нового року зʼявилась у Польщі відносно нещодавно – лише наприкінці XIX століття, – та прийшла на ці терени з Німеччини. Початково, Новий рік святкували лише у великих містах, однак швидко свято поширилось і серед мешканців містечок та сіл. У 1924 році Президент Польщі оголосив 1 січня державним вихіднім (що збереглось і до сьогодні).
Перші святкування Сильвестра та Нового року нагадували суміш звичаїв на Різдво та Андрія. З настанням сутінків поляки йшли до костелів, де служили вечірню, потім поверталися до своїх домівок і сідали за святковий обід. У багатьох випадках він нагадував різдвяну вечерю, але коло запрошених не обмежувалося найближчою родиною. Обід також не мав пісного характеру – на столах переважали м’ясні страви, а також різноманітні солодощі та алкогольні напої. Все це мало забезпечити успіх і достаток у новому році.
Популярними у цей день були також ворожіння. Стосувались вони всього, що тільки можна. Незаміжні дівчата виливали у воду розтоплений віск, свинець або олово, а форма, яка утворювалась внаслідок цього, повинна була підказати, чи знайде дівчина у новому році чоловіка. Дорослі ворожили на бульбашках шампанського – ті, що спокійно підіймалися вгору, передбачали мирний рік у колі близьких, а ті, що рухалися нерівно, віщували зміни.
У міжвоєнній Польщі набули популярності новорічні бали та вечірки. Поляки збирались у гучні компанії та зустрічали Новий рік за танцями та святковим столом. Традиція з балами збереглась і в часи Польської народної республіки. Тоді найбільший бал проходив у Варшаві в Палаці культури і науки. Зали прикрашались повітряними кульками та серпантином. Обовʼязковим елементом також мусив бути годинник, який показував 23:45 або опівніч.
Крім великих балів, відбувались також маленькі приватні вечірки. Їх часто організовували у важкі для поляків роки, коли не сильно хотілось гучно святкувати – після протестів у грудні 1970 року або під час воєнного стану. Що на балах, що вдома, були музика, їжа та шампанське.
Новорічні забобони
«Всі народи святкують цей день весело і урочисто. Останній вечір старого року, опівніч і народження нового року мають у собі щось дивно урочисте і таємниче. Настає момент, коли закінчується старий рік і настає новий. Час, як абстрактне поняття, набуває чуттєвої форми. Новий рік – яким він буде? Це таємниця і загадка. Для тих, хто дожив до нього, це час побажань, привітань і ворожінь», – так святкування Нового року описав у 1900 році польський історик та етнограф Зигмунт Глогер.
І дійсно, з Новим роком повʼязано багато надій, сподівань, а також забобонів. Крім вже згаданих ворожінь, збереглись також народні приказки, які віщували погоду на наступний рік – «День Сильвестра покаже час липневий» / Dzień Sylwestrowy pokaże czas lipcowy, «Якщо Новий рік ясний і холодний – цілий рік погодний і плідний» / Jak Nowy Rok jasny i chłodny – cały roczek pogodny i płodny.
В окремих регіонах Польщі також існувало повірʼя, що в новорічну ніч потрібно щось жартома вкрасти в людини і тоді для неї весь рік буде щасливим. На Прикарпатті напередодні Нового року намагалися не починати жодної роботи, бо це означало, що вона ніколи не буде закінчена. Також вважалося, що старий рік має закінчитися у злагоді та мирі, щоб у такому ж настрої зустріти новий.
Серед більш сучасних забобонів, варто згадати звичай зустрічати Новий рік у новому одязі. Щоб мати щастя та достаток у прийдешньому році можна було також прийняти ванну зі сріблом, а точніше – покласти до води срібну монету.
Колядки та частування
Щоб почастувати колядників та друзів в Польщі випікали спеціальні фігурки з тіста. В різних регіонах вони мали іншу назву – «новелатка» / nowelatka (нові рочки), «щодракі» / szczodraki (від слова щедрий) або «бичкі» / byczki. Наприклад, «новелатка» – це невеличкі фігурки з тіста, що зображують сільськогосподарських і лісових тварин, а також людей. Такі фігурки дарували з побажанням щастя і достатку, а потім зберігали їх цілий рік. Сьогодні «новелаткі» та інші новорічні фігурки з тіста можна побачити та придбати на ярмарках.
Як на Різдво, так і на Сильвестра і Новий рік в Польщі співають колядки. А в одному з сіл на Люблінщині навіть збереглась унікальна традиція – старий рік проводжають так звані бородачі. Відбувається це протягом 29-31 грудня у селі Славатиче в Люблінському воєводстві. Молоді чоловіки переодягаються у спеціальні костюми та проходять так по головних вулицях міста, співають, зачіпають молодих дівчат та інших перехожих.
Назва «бородачі» / brodacze походить від довгих борід з льону, які є головним елементом костюма. Борода символізує довге життя та багатство досвіду. Обличчя чоловіки закривають масками, а на голову одягають високий (до 80 см) капелюх, прикрашений паперовими квітами. Одягають також кожух з овечої шкури, хутром назовні, а до ніг примотують солому. Коли саме бородачі зʼявились у Славатичному, невідомо. Однак найстаріші мешканці села говорять, що ще їхні прадіди розповідали їм про цю традицію. Сьогодні подивитись на ходу бородачів зʼїжджаються з усієї Польщі.
Анастасія Верховецька
Джерело: ciekawostkihistoryczne, Polskie Radio, national geographic
