Лідер «Конфедерації корони польської» Гжегож Браун опублікував відео, на якому б’є металевим інструментом по пам’ятнику бійцям Української повстанської армії в гміні Долгобичув Люблінського воєводства. Напередодні поліція повідомила про пошкодження цього ж пам’ятника та розпочала розслідування.
На відео, опублікованому Брауном у соцмережах, видно, як польський політик підходить до кам’яного обеліска та кілька разів б’є по ньому металевим інструментом. Разом із ним у пошкодженні пам’ятника бере участь ще одна людина.
Браун заявив, що пам’ятник «треба ліквідувати», а також назвав його таким, що «ображає пам’ять жертв українського геноциду поляків». Він стверджує, що почув від місцевих жителів, що вони нібито бояться самостійно демонтувати пам’ятник через «можливість підпалу».
«Як ми почули сьогодні на дожинках у сусідньому населеному пункті, поляки бояться», – сказав Браун у відео.
Йдеться про пам’ятник і місце поховання 41 бійця УПА, які загинули в лютому 1946 року під час бою з підрозділом НКВС. Обеліск розташований в урочищі Білосток поблизу села Ліски у гміні Долгобичув Грубешівського повіту.
Пам’ятник вже було пошкоджено у серпні цього року
Відео Брауна з’явилося на тлі розслідування поліції. 7 вересня Повітова комендатура поліції в Грубешові повідомила, що розпочала провадження за фактом пошкодження пам’ятника. Справу розслідують, зокрема, за підозрою в нарузі над пам’ятником і місцем поховання українських військовослужбовців, пошкодженні майна та злочині, мотивованому національною ненавистю.
На момент повідомлення поліції у справі не було затриманих. Інформацію про нове розслідування оприлюднили польські медіа, однак деталей справи не повідомляли.
Оскільки це вже не перший випадок пошкодження пам’ятника цього року, «Наш вибір» звернувся до Посольства України в Польщі та Генерального консульства України в Любліні із запитом щодо ситуації. 6 серпня 2026 року цей самий пам’ятник уже пошкодили невідомі: на обеліску залишили сліди фарби та зрізали декоративну арку. Тоді поліція провела огляд місця та передала матеріали до прокуратури, а інцидент засудило Посольство України в Польщі.
Ми попросили уточнити, чи йдеться у вересневому випадку про той самий пам’ятник, який пошкодили 6 серпня, чи був він після цього відновлений, а також чи є нове пошкодження окремим інцидентом. Також ми запитали про перебіг польського розслідування та можливу реакцію української дипломатичної сторони. На момент публікації відповіді від посольства та консульства ми не отримали.
Опубліковане 11 вересня Гжегожем Брауном відео може мати значення для встановлення обставин нового інциденту.
Урочище Білосток. Що це за місце
Урочище Білосток поблизу села Ліски на Холмщині до Другої світової війни було важливим греко-католицьким місцем паломництва. Самі Ліски були великим українським селом: напередодні війни тут жили близько тисячі людей, із них 870 українців. Село мало розвинене українське громадське життя та греко-католицьку парафію.
У 1944 році Ліски стали одним із осередків польсько-українського протистояння. Під час нападу загонів Армії Крайової на село загинули щонайменше 62 людини, серед них жінки та діти. У 1944–1946 роках в околицях діяли підрозділи УПА. 26 лютого 1946 року 41 боєць УПА загинув у бою з радянськими внутрішніми військами, після чого їх поховали у братській могилі в урочищі Білосток.
Після операції «Вісла» українське населення Лісок депортували, а в липні 1947 року село було спалене повстанцями.
Сучасний пам’ятник на могилі встановили на початку 1990-х років. Меморіал неодноразово ставав об’єктом вандалізму: близько 2014 року з нього збили частину написів і псевдонімів загиблих, у 2025 році залишили антиукраїнські написи, а 6 серпня 2026 року пам’ятник знову пошкодили.
Хто такий Гжегож Браун
Гжегож Браун – польський політик ультраправого спрямування, лідер «Конфедерації корони польської» та депутат Європарламенту. Відомий антиукраїнськими й антисемітськими заявами та низкою провокативних акцій.
Браун неодноразово виступав проти підтримки України та використовував гасло про «зупинення бандеризації Польщі». У червні 2024 року він зняв український прапор із Кургану Костюшка в Кракові, після чого поліцією було розпочато перевірку. У травні 2025 року Браун зняв, витер взуття та підпалив прапор ЄС у Катовіце.
У грудні 2023 року Браун загасив вогнегасником ханукальні свічки в будівлі Сейму. За цей інцидент його покарала президія парламенту, а згодом із нього зняли депутатську недоторканність.
Браун також публічно ставив під сумнів існування газових камер в Аушвіці. У 2025 році після його висловлювань Музей Аушвіц-Біркенау подав проти нього позов, а в червні 2026 року суд заборонив політику поширювати твердження, які завдають шкоди репутації музею.
У 2026 році Браун також був пов’язаний із встановленням у Єдвабному пам’ятних таблиць із антисемітськими твердженнями.
У серпні 2026 року польська прокуратура висунула Брауну нові обвинувачення, зокрема у справах, пов’язаних із пошкодженням українського та прапора ЄС, а також іншими акціями.
О.К.
