Інвестиції в освітню інтеграцію українських дітей та молоді, хоч і здаються великими, скоріш за все принесуть відчутну користь у вигляді збільшення податкових надходжень, які значно перевищать понесені витрати. При найбільш оптимістичному сценарії, який передбачає повну інтеграцію українців у школах та на ринку праці Польщі, польський уряд може отримати на 300-500 мільйонів злотих на рік більше, ніж він видасть на освіту дітей з України. Про це свідчить останнє дослідження Центру громадянської освіти / Centrum Edukacji Obzwatelskiej (CEO) про економічні і суспільні наслідки участі українських дітей і молоді у польській системі освіти.
Нещодавно Центр громадянської освіти / Centrum Edukacji Obzwatelskiej (CEO) опублікував звіт «Економічні і суспільні наслідки участі дітей та молоді з України у польській системі освіти». Автори дослідження підрахували, як рівень інтеграції українських біженців у польську систему освіти впливає на користь, яку ця група може принести польській державі у вигляді сплати податків та соціальних внесків, а також інших соціальних чинників.
Результат дослідження показав, що чим більшою є інтеграція українських біженців – як дітей та молоді, так і дорослих – у систему освіти та ринок праці Польщі, тим більше зисків може отримати держава. Особливо, цей зиск буде помітним у середньостроковій перспективі (в найближчі 10 років) та перевищить державні витрати на шкільну освіту українців.
Станом на 2024 вартість навчання протягом 1 року однієї дитини в польській школі становила 11 652 злотих початкової школи та 11 086 злотих – для середньої школи. Близько 75% цих коштів сплачується з державного бюджету у вигляді освітніх субвенцій. Решту коштів органи місцевого самоврядування повинні знайти самостійно чи то з міського бюджету, чи з інших джерел.
Відтак, автори звіту підрахували, що якщо у 2025 році у польських школах навчатиметься близько 70% українських дітей зі статусом PESEL UKR (приблизно 216 тисяч дітейЗа даними реєстру осіб з номером PESEL UKR, станом на лютий 2025 року в Польщі перебуває 309 тисяч дітей з України.), то це коштуватиме Польщі сумарно (для початкових і середніх шкіл) 3 – 3,3 мільярда злотих. Одночасно з цим, як наголошують автори звіту, запровадження обов’язкового шкільного навчання для учнів з України та його реальне впровадження через реальну інтеграцію учнів призведе до «стабілізації» та міцнішого зв’язку біженців з України з польським ринком праці як у поколінні батьків нинішніх учнів (негайний ефект), так і в поколінні самих учнів (відкладений ефект). А це своєю чергою позначиться на тому, скільки українці платитимуть податків та соціальних внесків. За підрахунками авторів звіту, при повній інтеграції, українські біженці у 2025-2026 роках можуть внести в бюджет країни сумарно (у виглядів податків на дохід, податків на додану вартість та соцвнесків) 3,6 мільярда злотих щороку. Таким чином, польська держава отримає на 300-500 мільйонів злотих щороку більше, ніж витратить на освіту українських дітей.
Однак, якщо рівень інтеграції українських біженців буде нижчим, то знизяться не тільки витрати на освіту українських дітей, але й кошти, які українці вносять до польського бюджету. Баланс витрат, у випадку слабшої освітньої інтеграції (65% дітей зі статусом PESEL UKR у польських школах та повернення в Україну протягом 3 років), буде позитивним (через нижчі витрати) – з приблизно 2,7 мільярдами злотих витрат на освіту надходження до бюджету перевищать 3 мільярди злотих. Таким чином Польща отримає на понад 300 мільйона злотих більше ніж витратить.
Натомість у разі зовсім слабкої інтеграції, як в шкільній системі, так і на ринку праці (57% дітей зі статусом PESEL UKR у польських школах та повернення в Україну близько 70% біженців протягом найближчого року) – витрати на освіту українських дітей перевищать дохід від сплати українцями податків та соціальних внесків. У 2026 році витрати перевищуватимуть дохід на 0,5 млрд злотих.
«У довгостроковій перспективі фінансові вигоди будуть більшими в результаті виходу нинішніх українських учнів на ринок праці. І тут моделювання показує, що виграш буде набагато більшим у разі повнішої освітньої інтеграції українських дітей та молоді», – зазначають у звіті.
«Освітня інтеграція українських учнів – це довгострокова інвестиція, яка може окупитися для нашої країни не лише в перспективі кількох років (з урахуванням податкових надходжень батьків нинішніх учнів), а особливо в найближчі 8-10 років, коли ці учні вийдуть на ринок праці. У сценарії повної освітньої інтеграції можна говорити про додаткові податкові надходження до державного бюджету в розмірі 1,5 млрд злотих на рік. Наведені підрахунки хоч і базуються на багатьох припущеннях, які можуть змінитися, демонструють важливі тенденції – сучасні інвестиції в освітню інтеграцію українських учнів, хоч і здаються великими, найімовірніше принесуть вимірні прибутки у формі збільшення податкових надходжень, які значно перевищують понесені витрати», – підсумовують автори дослідження.
Крім безпосередніх фінансових зисків у вигляді надходжень до бюджету, у звіті також наголошують на інших вигодах від інтеграції українців в освітню систему та ринок праці Польщі:
- зменшення соціального навантаження. Чим вищий рівень освіти, тим менше шансів залишитися без роботи – люди з вищою освітою рідше користуються пільгами та іншими формами соціальної підтримки;
- стабільність системи соціального страхування. Молоде населення зменшує навантаження на пенсійну систему та може сприяти довгостроковій стійкості державних фінансів. Інтеграція біженців у польську шкільну систему та ринок праці призведе до збільшення демографічного дивіденду та зменшення навантаження на пенсійну систему.
- зменшення ризику маргіналізації дітей з досвідом біженства та міграції. Діти та молодь з України, які відвідують польські школи, мають можливість розвивати мовну, культурну та соціальну компетентність, що дозволяє їм краще функціонувати в суспільному житті.
- розвиток людського капіталу. Інтеграція дітей з України збагачує людський капітал польського суспільства. Високий рівень освіти підвищує шанси на досягнення професійного успіху, покращує соціальну мобільність і знижує ризик безробіття. Люди з вищою освітою рідше користуються соціальною допомогою, є більш здоровими та соціально активними. Діти мігрантів, які навчаються у місцевих школах, також краще обізнані з правовими нормами та принципами функціонування громадянського суспільства. Це особливо важливо в контексті Польщі, де рівень соціального капіталу залишається відносно низьким порівняно з іншими європейськими країнами.
- збільшення культурної різноманітності у польських школах. Учні, які живуть у мультикультурному середовищі в школі, також краще підготовлені до роботи в такому середовищі на роботі та в повсякденному житті. Все більше польських учнів відчують мультикультуралізм у майбутньому, незалежно від того, залишаються вони в країні чи працюватимуть в інших країнах ЄС. Функціонування в багатокультурному середовищі підвищує відкритість до розуміння інших, комунікативні навички та соціальні компетенції.
З повним текстом звіту можна ознайомитись за посиланням.
Анастасія Верховецька
