Нещодавно польська дослідницька агенція IBRiS спеціально для видання Rzeczpospolita провела опитування серед поляків, щоб з’ясувати, які вони мають настрої напередодні президентських виборів, що відбудуться у травні 2025 року. Як повідомляє Rzeczpospolita, якби вибори відбулися найближчим часом, то до виборчих дільниць прийшло б понад 80% опитаних, а найбільше голосів отримав би мер Варшави Рафал Тшасковський.
Як зазначається у матеріалі видання Rzeczpospolita, якби вибори відбулися минулої неділі, до виборчих дільниць прийшло б 87,6% респондентів. При цьому, 78,5 опитаних зазначили, що вони мають твердий намір брати участь у виборах. 8,8% не визначилися з відповіддю. «Якби ми дійсно мали таку явку на виборах наступного року, вона була б найвищою за всю історію президентських виборів – найвищою в першому турі досі була явка в 1995 році, коли на виборчі дільниці прийшли 64,7% виборців, які мають право голосу. Вона також була б вищою за найвищу явку на виборах у III РПТретя Річ Посполита, III Річ Посполита, Третя Польська Республіка (пол. III Rzeczpospolita, III РП) – використовується в Конституції Республіки Польща (1997) для опису польської держави після фундаментальних політичних змін, що відбулися з 1989 року. Основна конституційна назва держави – Республіка Польща., тобто за 74,38% голосів на тогорічних парламентських виборах», – зазначається у виданні.
З даних опитування виникає, що якби вибори відбулися минулої неділі, найбільше голосів отримав би мер Варшави Рафал Тшасковський (KO). Наразі його кандидатуру підтримують 34,2% респондентів.
На другому місці чинний голова Інституту національної пам’яті Кароль Навроцький (PiS). Про це зазначили 22,2% опитаних. Варто зазначити, що під час каденції Навроцького як очільника ІНП, у 2023 році, Комісія з переслідування злочинів проти польського народу Інституту національної памʼяті Польщі (ІНП) оприлюднила заяву про закриття слідства у справі операції «Вісла». Слідство дійшло до висновків, що масова депортація близько 140 тисяч польських громадян української національності, здійснена у 1947 році комуністичною владою Польщі, «мала превентивно-захисний, а не репресивний характер». Таке рішення Інституту викликало обурення та гостру критику серед польських та українських істориків та представників української меншини в Польщі. 17 липня 2024 року Окружний суд Варшави постановив, що Інститут національної памʼяті Польщі повинен відновити розслідування акції «Вісла».
З іменем Навроцького пов’язаний також скандал навколо Музею Другої світової війни у Гданську. До того, як очолювати Інститут національної пам’яті, Навроцький з 2017 року був директором цього музею. Він оголосив про зміни у постійній експозиції, зокрема, йшлося про додання елементів виставки, що стосувалися Вітольда Пілецького, отця Максиміліана Кольбе та родини Ульмів. Це викликало багато суперечок. Автори оригінальної концепції виставки розцінили зміни «як політичне втручання в ідейний посил виставки та порушення авторських прав». Справа також була предметом судового спору. У 2024 році музей оголосив, що знову змінить основну експозицію та повертає виставку до першочергового вигляду, що викликало черговий скандал.
Також серед лідерів – спікер Сейму Шимон Головня (10,2%), член партії Konfederacja Славомір Ментцен (8,6%), членкиня партії Lewica теперішня міністерка сім’ї, праці та соціальної політики Аґнєшка Дзємяновіч-Бонк (7,7%) та незалежна кандидатка Пауліна Матисяк (3,7%). Матисяк пройшла до Сейму як кандидатка від лівих сил, але через співпрацю із депутатом від PiS Марціном Горалею, була відсторонена від членства у партії Razem і клубі Лівих за «діяльність всупереч інтересам клубу».
Ще 13,4% респондентів не визначилися з відповіддю.
Наразі тільки Славомір Менцен є офіційним кандидатом у президенти від партії Konfederacja. Це ультраправа партія, відома своїми євроскептичними та антиукраїнськими поглядами. Політики Konfederacja виступають із гаслами «Стоп українізації Польщі», і представляють українських біженців як непомірне обтяження для держбюджету. Дослідження польської громадської організації Demagog щодо дезінформації та популярності теорій змови серед поляків, виявило, що найбільш активними у поширенні антиукраїнських наративів та пропаганди є офіційний профіль депутата від Konfederacja Гжегожа Брауна, а також сторінки прихильників партії Konfederacja. В грудні 2023 року депутат цієї партії опинився в центрі скандалу, коли загасив вогнегасником ханукальну менору, яка була запалена у Сеймі Польщі для святкування єврейського свята Хануки, а у червні він самовільно зняв український прапор з Копця Костюшку у Кракові. Окрім Славоміра Менцена, жоден з кандидатів, на яких вказали респонденти, не є офіційною кандидатурою на пост президента.
Rzeczpospolita нагадує, що ситуація під час президентських кампаній може бути дуже динамічною. Так для порівняння у виданні нагадують, що згідно з даними TNS для Wiadomości, у грудні 2014 року президент Броніслав Коморовський мав 56 відсотків підтримки, а Анджей Дуда – 17. Але, як показали вибори, у травні 2015 року перемогу здобув Анджей Дуда.
Т. Ш.
Джерело: Rzeczpospolita
