Згідно з польським законодавством діти від 7 до 18 років повинні виконувати шкільний обовʼязок або обовʼязок навчання. Іншими словами – всі діти до 18 років повинні вчитись, навіть, якщо закінчили школу до настання повноліття – в таких випадках освіту треба продовжити у технікумі, галузевій школі, університеті або курсах підвищення кваліфікації. Від 1 вересня 2024 року українські діти зі статусом PESEL UKR також зобовʼязані вчитись до 18 років на рівні з громадянами Польщі. Пояснюємо, які наслідки можуть бути для батьків, чиї діти не виконують шкільного обовʼязку.
Обовʼязки учня у Польщі
У Польщі існують три освітні обов’язки: обов’язок дошкільної освіти (так званий дошкільний обов’язок / Obowiązek przedszkolny), обов’язок відвідувати школу / obowiązek szkolny та обов’язок навчатися / obowiązek nauki.
Обов’язкова дошкільна освіта охоплює лише шестирічних дітей. Діти цього віку повинні пройти один рік дошкільної підготовки у відповідному навчальному закладі. До цього, коли їм виповнюється 3-5 років, відвідування дитячого садка є добровільним.
У календарному році, в якому дитині виповнюється 7 років, вона зобов’язана почати відвідувати початкову школу. Цей обов’язок діє до досягнення учнем повноліття.
Якщо ж учень закінчує початкову школу до досягнення 18 років, він або вона зобов’язані продовжити навчання у технікумі, галузевій школі, вищому навчальному закладі, пройти курси підвищення кваліфікації або, відповідно до окремих правил, розпочати професійне навчання у роботодавця. У таких випадках діти повинні виконувати обовʼязок навчання, який стосується всіх осіб у Польщі до 18 років.
Що вважається невиконанням обовʼязку?
Не всі ситуації, коли учень пропускає заняття у школі, можуть вважатись невиконанням ним/нею свого обовʼязку відвідувати школу або обовʼязку навчатись. Польський закон про освіту чітку регулює випадки, коли шкільний обовʼязок не виконується – а саме відсутність на більше ніж 50% уроків щомісяця без поважної причини. Як пояснюють на порталі pravda.org.pl, якщо протягом певного місяця учень не з’явиться до школи щонайменше на 50% занять, а опікуни не виправдають його відсутність, буде порушено один з обовʼязків (дошкільний, шкільний або обовʼязок навчання). У таких випадках на опікунів дитини може бути накладено штраф.
Розміри штрафів у теорії та практиці
За останніми опублікованими даними, які наводить Gazeta Wyborcza, станом на 2022 рік у Польщі шкільний обовʼязок не виконував 3801 учень. У разі недотримання обов’язку здобуття освіти можуть бути застосовані санкції у вигляді адміністративного стягнення, наприклад, штрафу або прямого примусу. Одноразово накладений штраф не може перевищувати 10 000 злотих, а загальна сума багаторазово накладених штрафів не може перевищувати 50 000 злотих. Штрафам передує попередження від директора школи для батьків або законних представників учня.
Журналісти Gazeta Wyborcza та Pravda перевірили як на практиці виглядає ситуація з накладанням штрафів і виявили, що в реальності покарання менш жорсткі, ніж передбачає законодавство. Відтак у Кракові у 2023 році Департамент освіти міської ради отримав 1900 листів щодо зарахування, переведення, відрахування та невиправданої відсутності учнів на шкільних заняттях. «Дії, вжиті Департаментом освіти міської ради Кракова, були настільки ефективними, що підстави для накладення штрафу у 2023/2024 навчальному році не були виконані», – йдеться у відповіді Даріуша Домаєвського, заступника директора Департаменту освіти міської ради Кракова.
У Щецині у 2023/2024 навчальному році до міської ради надійшло 3 листи щодо невиконання шкільного обов’язку та 1 лист щодо невиконання річної дошкільної підготовки. На батьків учня, який не виконав шкільного обов’язку, було накладено штраф у розмірі 2000 злотих.
У 2023/2024 навчальному році міська рада Гданська отримала 8 листів щодо невиконання шкільного обов’язку та 92 листи щодо невиконання обов’язку навчання. «З метою забезпечення виконання вищезазначених зобов’язань було видано 7 рішень про накладення штрафу за невиконання шкільного обов’язку. Розмір штрафу становить 100 злотих», – зазначають у Департаменті освіти міської ради Гданська.
У 2023/2024 навчальному році до міської ради Вроцлава надійшло приблизно 200 листів про припинення обов’язку навчання в певному навчальному закладі або про пропуск учнем щонайменше 50% занять. Однак жодного покарання у вигляді штрафів до батьків цих учнів не застосували.
У Торуні у 2023/2024 навчальному році міська рада отримала 176 повідомлень від директорів середніх шкіл про відрахування учнів або виключення зі списку учнів. «Батькам/опікунам було надіслано листи, щоб забезпечити регулярне відвідування їхньою дитиною школи. У 2023/2024 навчальному році штрафів не накладалося», – повідомили у Департаменті освіти Міської адміністрації Торуня.
У 2023/2024 навчальному році Департамент освіти міської ради Познані отримав 22 листи від директорів навчальних закладів щодо невиконання учнями шкільного обов’язку. У всіх випадках було накладено штраф у розмірі 500 злотих.
Що з виконанням шкільного обовʼязку для українських дітей?
За даними Центру громадянської освіти / Centrum Edukacji Obzwatelskiej (CEO) у жовтні 2024 року у польських школах навчалось понад 200 тисяч учнів з України, з яких 152 тисячі – це біженці від війни, а 51 тисяча – діти та молодь, які прибули до Польщі до лютого 2022 року. Ще 31, 2 тисячі українських дітей зі статусом PESEL UKR ходять до дитячих садків, а решта – 11,9 тисячі – це слухачі курсів для дорослих.
Одночасно з цим, за даними реєстру осіб з номером PESEL UKR, в Польщі перебуває 309 тисяч дітей з України. «База даних PESEL UKR є офіційним державним реєстром, але є сумніви щодо того, наскільки вона відображає реальний масштаб перебування дітей та молоді з України в Польщі. Незрозуміло, яка частка зі 157 тисяч (309 тисяч мінус 152 тисячі – прим. ред.) дітей шкільного віку, які зареєстровані в базі даних PESEL UKR, але не відвідують польські школи, бо виїхали з Польщі; продовжують навчання онлайн в останньому класі української школи; перебувають у Польщі і не виконують шкільний обовʼязок», – зазначають у CEO.
Також, починаючи з 1 вересня 2024 року діти зі статусом PESEL UKR зобовʼязані вчитись у польській школі. В іншому випадку батьки не зможуть отримувати фінансову допомогу «Родина 800+», а також повинні будуть заплатити штраф.
Виняток становлять учні, які у 2024/2025 навчальному році навчаються в останньому класі школи, що діє в системі освіти України, з використанням методів дистанційного навчання, що дає їм змогу складати ЗНО/НМТ у 2025 році. Такі учні не підлягають обов’язковій освіті в Польщі. Батьки або законні опікуни повинні подати заяву до гміни за місцем проживання учня, та повідомити про навчання в українській системі освіти та намір складати українське ЗНО/НМТ у 2025 році.
Ще одним винятком є відвідування учнями стаціонарних українських шкіл у Польщі, які одночасно працюють в українській та польській освітній системах та по закінченню навчання видають також польські документи про освіту. Прикладами таких шкіл є Варшавська українська школа – ВШколУ має партнерські школи як в Польщі (Szkoła Montessori im. Urszuli Ledóchowskiej i Liceum Stevensona); або українські школи від фонду «Незламна Україна».
Важливо, що обовʼязок відвідувати польську школу для того, щоб отримувати гроші за програмою «800+» стосується виключно осіб, які мають статус PESEL UKR. Як ще раніше пояснювало Міністерство внутрішніх справ та адміністрації Польщі, положення про привʼязку соцвиплат до шкільного обовʼязку почне діяти з 1 червня 2025 року. До цього терміну, виплати надходили тим, хто вчасно подав заявку до ZUS, незалежно від того чи ходить дитина до польської школи, чи ні. Натомість після 1 червня 2025 року повинні вступити в дію нові вимоги.
Як пояснює у коментарі для «Нашого вибору» працівниця консультаційного пункту Українського дому у Варшаві Наталія Шилова, відтепер, щоб отримати 800+ на новий період (від червня 2025 року), дитина повинна вчитись у польській школі. ZUS перевірятиме цю інформацію онлайн у Системі освітньої інформації / System Informacji Oświatowej. Однак як це зараз відбувається на практиці важко сказати. «До нас неодноразово звертались батьки, які отримали повідомлення від ZUS, що у звʼязку з тим, що їхні діти не вчаться у польській системі освіти, вони не можуть отримувати 800+. Ми їх консультували, але не маємо зворотного зв’язку, чим це закінчилось», – говорить Наталія Шилова.
Що ж стосується штрафів для тих українських біженців, чиї діти не відвідують польську школу, то, за словами працівниці Українського дому, такі ситуації можливі, але відбуваються вкрай рідко. «Для того, щоб родина отримала штраф за невиконання їхньою дитиною шкільного обовʼязку, хтось мусить написати скаргу до відповідного органу гміни або міста. Наприклад, до осередку соціальної допомоги / Ośrodek Pomocy Rodzinie (OPS). У такому випадку представник осередку має провести дослідження, як насправді виглядає ситуація, чому дитина не відвідує школу і які є на це причини. Тоді представник осередку ухвалює рішення залежно від того, що він побачив», – говорить Наталія Шилова і додає: «Ми стикаємось з ситуацією, коли за родиною закріплюється куратор з OPS і починає в той чи інший спосіб працювати з родиною. Як раз на цьому етапі до нас приходять батьки із питанням, що їм робити? У таких випадках ми радимо не нехтувати тим, що каже OPS. Чим закінчуються такі ситуації, ми не завжди знаємо».
Анастасія Верховецька
