Український ПЕН та медіа «Сенсор» підготували добірку «100 книжок, які допоможуть зрозуміти Україну». До переліку увійшли як науково-популярні видання про історію, політику та культуру України, так і художня література, поезія та книги для дітей. «Наш вибір» ознайомився з добіркою та вибрав ті книжки, які також можна прочитати польською. Публікуємо другу частину списку – художні твори, видані польською мовою.
Перша частина списку – нонфікшн, виданий польською.
Оксана Забужко «Польові дослідження з українського сексу» / Oksana Zabużko «Badania terenowe nad ukraińskim seksem»
Видавництво: Agora
Рік видання: 2003 та 2022

«Польові дослідження з українського сексу» – роман, що закарбувався в історії літератури як феміністичний, розповідає історію складних стосунків між українською поеткою Оксаною та амбітним скульптором Миколою, а також є полотном саморефлексії головної героїні щодо її сексуальности, особистісного становлення, культурної та національної ідентичности.
Оксана Забужко – українська письменниця, докторка філології, публіцистка та викладачка. Авторка понад 20 літературних творів. Її «Польові дослідження українського сексу» (видані у 1996 році) є однією з найважливіших книг незалежної України. Її перекладено десятками мов, що принесло письменниці світову славу та популярність.
Оксана Забужко «Музей покинутих секретів» / Oksana Zabużko «Muzeum porzuconych sekretów»
Видавництво: Agora
Рік видання: 2012 та 2022

«Музей покинутих секретів» Оксани Забужко – це епічний роман, що охоплює кілька поколінь українців, поєднуючи історичну правду з сучасною детективною інтригою. Події книги охоплюють період від 1940-х до весни 2004 року. У центрі сюжету – журналістка Ада, яка розслідує загадкові події, що ведуть її до драматичних історій українського підпілля середини XX століття. Через долі персонажів авторка досліджує питання пам’яті, ідентичності, кохання та зради, створюючи глибокий і багатошаровий текст про українську історію та її тіні, які впливають на сучасність.
Оксана Забужко «Сестро, сестро» / Oksana Zabużko «Siostro, siostro»
Видавництво: W.A.B.
Рік видання: 2007

«Сестро, сестро» – це збірка з семи оповідань про жінок – сестер, матерів, подруг, коханок. Одне з оповідань – історія про двох сестер – одну вродливу й горду, другу звичайну й примхливу – та долю, що тяжіє над ними. Інша історія – про кохання двох шкільних друзів та його трагічні, але водночас спокутні наслідки. Ще одне оповідання – це історія сучасної незалежної жінки, авторки і ведучої телевізійних програм, яка знаходить чарівні властивості в телевізорі, у який постійно дивиться її коханий чоловік. Наступний текст – наполовину реалістичний, наполовину мрійливий – це інтимний і надзвичайно болісний опис аборту та його наслідків, що сягає корінням у повоєнну історію України.
Сергій Жадан «Інтернат» / Serhij Żadan «Internat»
Видавництво: Czarne
Рік видання: 2019

«Інтернат» Сергія Жадана – це роман про війну на сході України, показану очима звичайної людини. Головний герой, вчитель української мови, вирушає через зону бойових дій, щоб забрати свого племінника з інтернату. У цій подорожі він стикається зі страхом, хаосом і моральним вибором, що змушує його переосмислити власну ідентичність. Жадан майстерно передає атмосферу війни, її буденний жах і вплив на життя простих людей, створюючи реалістичний і глибокий текст про сучасну Україну.
Сергій Жадан – український поет, прозаїк, перекладач, лідер рок-гурту «Жадан і Собаки», також волонтер та громадський активіст. З початку повномасштабного вторгнення залишився у своєму рідному Харкові, де активно допомагав військовим та місцевим жителям, згодом вступив до лав ЗСУ. Сергій Жадан широко відомий і польський аудиторії. Польською мовою вийшли збірки його віршів «Історія культури початку століття», «Дрогобич», «Ефіопія» і «Антена», а також сім романів: «Біг Мак», «Depeche Mode», «Anarchy in the UKR», «Гімн демократичної молоді», «Ворошиловград», «Месопотамія» і «Інтернат». Жадан – лауреат Центральноєвропейської літературної премії «Ангелус», премії «Берлінські мости», премії Джозефа Конрада, премії Ханни Арендт і багатьох інших нагород. У травні цього року він був номінований на титул «Людина року» за версією «Gazeta Wyborcza», а Польська Академія Наук висунула його на Нобелівську премію з літератури.
Сергій Жадан «Ворошиловград» / Serhij Żadan «Woroszyłowgrad»
Видавництво: Czarne
Рік видання: 2013

«Ворошиловград» Сергія Жадана — це роман про повернення до коріння, дорослішання та боротьбу за власний простір у світі. Головний герой, Герман, змушений повернутися в рідне місто на сході України, щоб врятувати бізнес брата, але поступово занурюється у вир подій, які змінюють його життя. У цьому романі є все: цигани, рейдери, степ, занедбані будівлі, нескінченні дороги, футбольні баталії, друзі юнацтва, жінки, секс, алкоголь, спогади про мрії дитинства та джаз. Через мандрівки занедбаними пейзажами, зустрічі з дивакуватими персонажами та атмосферу провінційного безладу Жадан створює глибокий і символічний текст про пошук свободи та відповідальність за своє минуле й майбутнє.
Тарас Прохасько «Непрості» / Taras Prochaśko «Niezwykli»
Видавництво: Czarne
Рік видання: 2005

«Непрості» Тараса Прохаська – це магічно-реалістичний роман, що переплітає міфологію, історію та філософію Карпат. У центрі сюжету – історія кількох поколінь особливих людей, «непростих», які мають глибокий зв’язок із природою, володіють таємними знаннями та впливають на долю світу. Роман сповнений атмосферних описів гірського життя, медитативних роздумів і символізму.
Тарас Прохасько – сучасний український письменник та журналіст. Закінчив біологічний факультет Львівського національного університету ім. Івана Франка. Після закінчення університету працював в інституті карпатського лісництва. Також був барменом, сторожем, ведучим на радіо, працював у художній галереї, в газеті і на телестудії. Член Асоціації українських письменників.
Юрій Андрухович «Московіада. Роман жахів» / Jurij Andruchowycz «Moscoviada. Powieść grozy»
Видавництво: Czarne
Рік видання: 2005 та 2015

«Московіада» Юрія Андруховича – це сатиричний роман, що показує занепад імперської Москви очима поета Отто фон Ф. Події розгортаються протягом одного дня в 1991 році, коли герой, студент Літінституту, занурюється у світ абсурду, розпусти й тоталітарного мороку. Книга поєднує гротеск, чорний гумор і політичну алегорію, створюючи різку критику радянської та пострадянської дійсності. Це історія про боротьбу мистецтва з диктатурою, внутрішню кризу інтелігенції та приреченість імперій на розпад.
Юрій Андрухович – український поет, прозаїк, перекладач, представник постмодернізму в літературі, есеїст. Кандидат філологічних наук. Живе і працює в Івано-Франківську. Автор романів, кількох збірок поезій та есеїв. Твори Андруховича перекладені польською, англійською, німецькою, французькою, російською, угорською, фінською, шведською, іспанською, чеською, словацькою, хорватською, сербською мовами й есперанто.
Юрій Андрухович «Лексикон інтимних міст» / Jurij Andruchowycz «Leksykon miast intymnych»
Видавництво: Czarne
Рік видання: 2014

«Лексикон інтимних міст» Юрія Андруховича – це книга-подорож, у якій автор створює своєрідний літературний атлас зі 111 міст світу. Кожне місто постає не як географічна точка, а як місце особистих спогадів, рефлексій, історичних алюзій та культурних асоціацій. Андрухович поєднує автобіографічні нотатки, філософські роздуми й іронію, роблячи цю книгу не лише мандрівкою простором, а й часом, пам’яттю та власним життям.
Юрій Андрухович «Рекреації» / Jurij Andruchowycz «Rekreacje»
Видавництво: Świat Literacki
Рік видання: 2005

«Рекреації» – це роман, що поєднує гротеск, сатиру й містичні мотиви. Четверо українських письменників вирушають на фестиваль Воскресіння Духу в місто Чортопіль, де стикаються з хаосом, абсурдом і карнавальною атмосферою. У творі переплітаються реальність і галюцинації, історія та сучасність, а сам фестиваль стає алегорією процесу відродження української культури після радянської доби.
Андрій Любка «Карбід» / Andrij Lubka «Karbid»
Видавництво: Warsztaty Kultury w Lublinie
Рік видання: 2016

«Карбід» розповідає історію Ведмедіва, уявного закарпатського містечка на кордоні з Угорщиною, де кілька представників місцевої еліти під приводом фінансування фонтану для міста будують під кордоном тунель, через який хочуть переправити всіх українців до Угорщини, тобто до Євросоюзу. Таким чином Україна нарешті інтегрується в Європу. Але чи принесе ця євроінтеграція користь? Чи хочуть цього українці? І кого це насправді хвилює? Сатира на українське сьогодення, заснована на проникливому спостереженні та аналізі людських настроїв.
Андрій Любка – український письменник, перекладач з хорватської, сербської та польської мов, есеїст. Автор кількох поетичних збірок. У його творчому доробку також романи «Твій погляд, Чіо-Чіо-сан», «Малий український роман», «Війна з тильного боку». Лауреат українських та міжнародних премій. Волонтер, закуповує та передає для ЗСУ автомобілі.
Софія Андрухович «Фелікс Австрія» / Sofija Andruchowycz «Felix Austria»
Видавництво: Czarne
Рік видання: 2016

Дії роману відбуваються у Станіславові (сьогодні – Івано-Франківськ), який тоді ще належав до Австро-Угорщини. Звичайне місто на кордонах «щасливої Австрії», в якому живуть, страждають, нероздільно закохуються, захоплюються наукою і шарлатанськими виступами всесвітньо знаних ілюзіоністів, розважаються на балах і карнавалах, ходять на шпацер і ховають таємниці у різьблених комодах. І на тлі епохи, яка для нащадків щораз більше обростатиме міфами про ідилічне життя, – долі двох жінок, що переплелися так тісно, як стовбури дерев – у нерозривному зв’язку, який не дає ні жити, ні дихати, ні залишитися, ні піти.
Софія Андрухович – українська письменниця, перекладачка, есеїстка, авторка книг «Жінки їхніх чоловіків» (2005), «Сьомга» (2007), «Фелікс Австрія» (2014), «Амадока» (2020). Перекладачка книг Мануели Гретковської, Джоан Роулінг, Ніка Девіса, Пітера Тейлора та ін. Лауреатка премії «Книга року ВВС» (2014), премії імені Джозефа Конрада (2015). Лауреатка премії «Жінки в мистецтві» Українського інституту та ООН Жінки в Україні (2021).
Володимир Рафєєнко «Мондеґрін. Пісні про смерть і любов» / Wołodymyr Rafiejenko «Mondegreen»
Видавництво: KEW
Рік видання: 2024

Хаба Габінський – біженець з українського сходу, що опиняється в Києві на початку українсько-російської війни. Через свій фізичний розлад та подальший добровільний перехід на українську мову герой опиняється у стані дезорієнтації, під час якого він змушений кинути виклик своїм переконанням.
У цьому романі Володимир Рафєєнко досліджує, як пам’ять і мова формують нашу ідентичність, та як ми тримаємося її попри все і за всяких обставин. Порушуючи ключові теми, спричинені російською агресією, роман вирізняється новаторським і дослідницьким способом їх аналізу, водночас відкриваючи новий – донбаський – погляд на українську ідентичність.
Володимир Рафєєнко – сучасний український поет та письменник з Донецька. Спочатку писав свої твори російською. Після агресії Росії на Україну у 2014 році, переїхав на Київщину. Там вивчив українську і почав нею писати.
Тетяна Малярчук «Забуття» / Tania Malarczuk «Zapomnienie»
Видавництво: Warstwy
Рік видання: 2019

«Забуття» – це розповідь про українську державність, її нелегке становлення та ще складніші спроби її відстояти, розділена на дві історії та розтягнута на багато років. Центральною постаттю тут є В’ячеслав Липинський – поляк за походженням, українець за бажанням, основоположник сучасного українського консерватизму та затятий противник націоналістичної думки. Авторка вкладає розповідь про цього чоловіка в уста молодої жінки, героїні роману, нашої сучасниці, яка досліджує старі газети, щоб віднайти власну ідентичність і доторкнутися до минулого, яке вирізали з її історії, як з кіноплівки.
Тетяна Малярчук – українська письменниця та публіцистка. Закінчила Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника. Працювала журналісткою. Авторка історичних романів, есе та оповідань. У 2016 році її роман «Забуття» отримав відзнаку «Книга року BBC».
Наталка Сняданко «Колекція пристрастей, або Пригоди молодої українки» / Natalka Śniadanko «Kolekcja namiętności»
Видавництво: Czarne
Рік видання: 2004

Дебютна книга авторки, в якій Сняданко зібрала колекцію пристрастей дівчини «з порядної галицької сім’ї» в період її дорослішання. Мультикультурний, сповнений гумору та іронії, роман розважає «таємницями чоловічого серця», «суттю дошлюбного сексу», «вікнами для грубіянів» та «посібником для справжньої галичанки», а також спробою дискурсу на «тему пристрасті в загальнонаціональному контексті».
Наталя Сняданко – українська письменниця, перекладачка, журналістка. Закінчила Львівський та Фрайбурзький університети. Перекладає з німецької та польської. Авторка романів «Фрау Мюллер не налаштована платити більше», «Охайні прописи ерцгерцога Вільгельма», «Перше слідство імператриці» та інші.
Марія Матіос «Солодка Даруся» / Maria Matios «Słodka Darusia. Dramat na trzy życia»
Видавництво: Wydawnictwo Andrzej Bihun
Рік видання: 2010

Роман розповідає історію жінки Дарусі у гірському селі за радянської доби десь у 1970-х роках. У селі її вважають німою та несповна розуму через її часті головні болі, але кличуть чомусь Солодкою Дарусею. Даруся живе сама у хаті своїх батьків й дає собі раду лише завдяки сусідам та добрим людям. За багато років її вчинки знайшли розуміння серед односельців, але час від часу люди лякаються, чи то її, чи то власних гріхів. Місцева радянська влада навіть не намагалася надати якусь лікарську допомогу Дарусі. Напрочуд дивним видається те, що коли доля усміхнулася до Дарусі й вона стала видужувати, влада (ті ж самі сільські люди) боячись чогось воліють повернути усе як було.
Марія Матіос – українська письменниця та політична діячка, авторка понад 25 книг прози та поезії. Лауреатка Шевченківської премії, триразова переможниця премії «Книжка року» BBC, володарка Гран-прі «Коронації слова». Твори письменниці перекладені англійською, німецькою, французькою, польською, івритом та іншими мовами. Польські читачі можуть познайомитись з творчістю Матіос завдяки перекладам Анни Коженьовської-Бігун таких романів як «Солодка Даруся», «Нація», «Майже ніколи не навпаки».
Любко Дереш «Культ» / Lubko Deresz «Kult»
Видавництво: Prószyński i S-ka
Рік видання: 2005

«Культ» Любка Дереша – це провокаційний роман, що зображує молодіжну культуру, пошук ідентичності та кризу моральних цінностей в умовах сучасної реальності. Головний герой стає частиною культової групи, що має свої унікальні правила і практики. Роман поєднує елементи психоделічної прози, філософії та соціальної критики, розглядаючи маніпуляції свідомістю, віру, залежність і пошук сенсу життя у світі, де традиційні норми здаються втраченими. «Культ» став знаковим твором у літературі початку 2000-х, піднімаючи питання впливу медіа, культури споживання та духовної порожнечі покоління.
Любко Дереш – сучасний український письменник. Серед його романів «Трохи пітьми», «Голова Якова», «Миротворець», «Там, де вітер», «Погляд Медузи. Маленька книга пітьми». На польську перекладений також його роман «Архе».
Бонусні книжки
Повний список ПЕН налічує 100 книжок, серед яких 29 – це художня проза. На жаль, не всі позиції мають польський переклад, однак в переліку знайшлось ще декілька авторів, чиї праці можна прочитати польською. І хоча це не ті само публікації, які пропонує ПЕН, рекомендуємо також звернути на них увагу.
Василь Махно «Вічний календар» / Wasyl Machno «Kalendarz wieczności»
Видавництво: Państwowy Instytut Wydawniczy
Рік видання: 2021

Роман Василя Махна «Вічний календар» – своєрідний український літопис, масштабна родинна сага, в якій поєднуються, переплітаються, співіснують і антагонізують історії кількох українських сімей від XVII століття до наших днів. Тло – всесвітня історія, в якій ніколи не бракувало ні воєн, ні зрад, ні одвічної жаги до життя. Герої роману Василя Махна несуть у собі риси різних поколінь, національних характерів і ментальностей, протистоять часу й обставинам, витворюють і продовжують себе, повсякчасно утверджуючи одвічний постулат: історія насправді не вчить, вона тільки гартує.
У добірку від ПЕН увійшла книжка Василя Махна «Дім у Бейтінґ Голлов».
Василь Махно – український поет, прозаїк, есеїст. Працював викладачем літератури у Тернопільському, пізніше у Ягеллонському університеті. З 2000 року мешкає у Нью-Йорку. Автор 12 поетичних збірок, найновіша – «Одновітрильний дім» (2021), двох книжок есеїстики «Парк культури та відпочинку імені Ґертруди Стайн» (2006), «Котилася торба» (2011), перекладів польських поетів Збіґнєва Герберта «Струна світла» (1996) та Януша Шубера «Спійманий у сіть» (2007). У 2015 році збірка оповідань Василя Махна «Дім у Бейтінґ Голлов» стала переможцем конкурсу «Книга року BBC».
Олексій Чупа «10 слів про Вітчизну і стільки ж про любов» / Ołeksij Czupa «Dziesięć słów o ojczyźnie»
Видавництво: Wydawnictwo Ha!art
Рік видання: 2016

Роман і Олена продають усе своє майно в Дніпропетровську, щоб почати нове життя в Європі. Але перший же день на чужині замість домовленої роботи приносить проблеми. Морозний вечір застає їх у Варшаві – без грошей і надії на виживання. На допомогу приходить польська письменниця. Герої потрапляють у любовний трикутник, а самі стосунки стають «сюжетом» для любовного роману, що його потрібно написати Аґнешці.
У добрку ПЕН увішла книжка Олексія Чупи «Казки мого бомбосховища».
Олексій Чупа – український поет і прозаїк. Навчався в Макіївському металургійному технікумі на спеціальності хіміка-технолога, вивчав українську філологію в Донецькому національному університеті. Працював машиністом на Макіївському металургійному заводі. Через війну на Донбасі переїхав до Хмельницької області у 2014 році. Стипендіат програми Gaude Polonia (Польща, 2015). Книги Олексія Чупи «Бомжі Донбасу» та «10 слів про Вітчизну» ввійшли до довгого списку премії Книга року BBC 2014 року. Фіналіст літературної премії імені Джозефа Конрада 2015 року. Окрім згаданих, автор книг поезії «Українсько-російський словник», «69», «Кома» та прози «Казки мого бомбосховища», «Акваріум», «Вишня і я».
Юрій Винничук «Танго смерті» / Jurij Wynnyczuk «Tango śmierci»
Видавництво: KEW
Рік видання: 2018

Події у романі «Танго смерті» розгортаються у двох сюжетних зрізах. У довоєнному Львові та під час Другої світової війни четверо друзів — українець, поляк, німець і єврей, батьки яких були бійцями армії УНР і загинули у 1921 році під Базаром, — переживають різноманітні пригоди, закохуються, воюють, але за будь-яких катаклізмів не зраджують своєї дружби.
Паралельно у наші дні відбуваються інші події з іншими героями. І не лише у Львові, але й у Туреччині. Обидві сюжетні лінії сходяться докупи у несподіваному фіналі.
У добірку від ПЕН увійшла книжка Юрія Винничука «Нічний репортер».
Юрій Винничук – український письменник, журналіст, редактор. Серед найвідоміших художніх творів Винничука романи «Діви ночі» (1991), «Танґо смерті» (2012), «Аптекар» (2015), «Цензор снів» (2016), «Лютеція» (2017) та «Нічний репортер» (2019). Серед творів для дітей – повість «Місце для дракона» (1990) та ціла низка казок: «Цукровий півник», «Метелик вивчає життя», казки про друзів Чеберяйчиків. Винничук також відомий як упорядник краєзнавчих книг «Легенди Львова» (1999), «Кнайпи Львова» (2000), «Таємниці львівської кави» (2001), а також численних збірок та антологій української літератури.
Раніше ми також публікували нонфікшн про Україну, виданий польською мовою.
Підготувала Анастасія Верховецька
Джерело: pen.org.ua