23-26 травня у Варшаві проходитиме Міжнародний книжковий ярмарок – найбільша подія такого типу у Польщі. На площі Дефіляд та на першому поверсі Палацу культури та науки буде представлено кількасот видавництв з Польщі, а також Італії, Великої Британії, Німеччини, Румунії, Франції, Бельгії, Китаю та Японії. Окремо буде представлений також стенд українських видавців, де можна буде знайти книги з України. Ярмарок супроводжуватиметься зустрічами з письменниками, автографсесіями та майстер-класами.
Розповідаємо, як на Міжнародному ярмарку книг у Варшаві буде представлена Україна.
Міжнародний книжковий ярмарок у Варшаві – це найбільший та найбільш престижний подібний захід у Польщі, який обʼєднує читачів, видавців, авторів, перекладачів та ілюстраторів. Цьогоріч ярмарок проходитиме від 23 до 26 травня, а почесним гостем стане Італія. Місце проведення – площа Дефіляд / plac Defilad та простір навколо Палацу науки і культури, а також весь перший поверх Палацу та окремі зали на інших поверхах. Наразі відомо, що в ярмарку візьме участь кількасот видавництв з різних куточків Польщі, а також з України, Італії, Великої Британії, Німеччини, Румунії, Франції, Бельгії, Китаю та Японії.
Українські видавництва на Міжнародному книжковому ярмарку у Варшаві
До участі у цьогорічному книжковому ярмарку у Варшаві зголосилось 10 видавництв з України: Видавництво старого лева, «Ранок», «Віват», «Нора-друк», «Ніка-центр», «Дух і літера», ACCA, «Час змін», «Час майстрів» та Український інститут книги.
Усі українські видання можна буде знайти в одному місці – стенді українських видавців № 134.
Українська частина програми Міжнародного книжкового ярмарку у Варшаві
Традиційно Міжнародний книжковий ярмарок у Варшаві супроводжується великою кількістю подій: презентацій, зустрічей з авторами, дискусій та майстер-класів. Повна програма супровідних заходів доступна за посиланням. Нижче представляємо події за участі українських письменників, перекладачів, ілюстраторів та літературознавців.
«Фантастика проти історії». Розмова Радка Рака та Світлани Тараторіної
Коли? Пʼятниця, 24 травня, о 15:00
Де? Палац культури і науки, зала «Київ»
Де закінчується фантазія і починається реальність? Як через фантастичний сюжет і уяву героїв розкриваються важливі суспільно-історичні теми? Українська письменниця Світлана Тараторіна у своїх романах «Лазарус» і «Дім солі» подає динамічний фантастичний сюжет, розкриваючи при цьому за допомогою художньої мови український історичний ландшафт. Разом із польським письменником Радеком Раком вони говоритимуть про історичні контексти у фентезі-літературі.
Світлана Тараторіна – українська письменниця родом з Криму, членкиння українського ПЕН-клубу. Авторка постапокаліптичного роману «Дім солі», що ґрунтується на історії та міфології Криму. Її друга книга – «Лазарус» – це міське фентазі, дії якого відбуваються у Києві 1913 року. Співавторка ютуб-каналу «Фантастичні talk(s)».
Радек Рак – польський фантаст, а також практикуючий лікар-ветеринар. Перші тексти публікував на інтернет-форумі та у періодичних виданнях. Книжковим дебютом Рака став роман «Кохаю тебе, Ліліт», що вийшла у 2014 році. Найбільш відомою книгою автора є роман «Легенда про Зміїне серце», який вийшов у 2019 році у Польщі та у 2023 році в Україні. Радек Рак є лауреатом низки літературних нагород – був двічі лауреатом премії ім. Є. Жулавського, лауреатом премії ім. Я. Зайделя, літературної премії «Ніка» та інших.
«Коротка історія українського борщу». Зустріч з Євгенією Кузнєцовою та Софією Сулій
Коли? Пʼятниця, 24 травня, о 17:30
Де? Сцена коміксів, намет O
«Коротка історія українського борщу» – мальопис від видавництва «Видавництво» авторства Євгенії Кузнєцової, ілюстрації створила Софія Сулій. «Хай ти п’єш флетвайт на кокосовому молоці й замовляєш додому суші – та якщо в грудях твоїх тріпоче українське серце, у тебе хоч-не-хоч виникне потреба зварити справжній борщ. Саме так сталося з Андрієм, простим хлопцем, який гідно прийняв борщовиклик. Цю книжку можна було б назвати “Одіссея борщу”, якби Одіссей у своїх мандрівках ніколи не виїжджав за межі Київської області, а відповіді на фундаментальні питання життя і смерті шукав у капустяних базарних рядах. Чи відкриється Андрію таємниця справжнього борщу?», – читаємо в описі до коміксу.
Євгенія Кузнєцова – українська письменниця, перекладачка, асоційована дослідниця Київської школи економіки. Докторка філософії в галузі міжнародних та міжкультурних досліджень Університету Деусто. Авторка книжок «Спитайте Мієчку», «Готуємо в журбі», «Драбина».
Софія Сулій – художниця. Закінчила Львівську національну академію мистецтв, займалася живописом та іконографією.
«Український ренесанс 20-х років ХХ століття». Презентація польських перекладів творів «Місто» Валерʼяна Підмогильного та «Подорож ученого доктора Леонардо» Майка Йогансена
Коли? Субота, 25 травня, о 13:00
Де? Палац культури і науки, зала ім. Миколайської
Повномасштабна російська агресія призвела до зростання зацікавлення не тільки сучасною українською культурою, але й творами українських авангардистів – представників Розстріляного відрядження, які у 1930-их роках були вбиті під час сталінських репресій. Свідченням цього є нещодавня поява двох нових перекладів на польську мову творів тогочасних українських письменників: Валер’яна Підмогильного «Місто» (переклад – Марцін Ґачковський) та Майка Йогансена «Подорож ученого доктора Леонардо» (переклад – Мацей Пйотровський).
«Місто» – перший урбаністичний роман в українській літературі, написаний Валеріаном Підмогильним у 1928 році де, на відміну від традиційної селянської чи соціальної тематики, акцент перенесений на проблеми та виклики життя людей у місті. Автор показує життя у Києві у 1920-і роки, де сучасність бореться з пережитками минулого, а українська культура – з російською. Головним героєм роману є Степан Радченко, який приїхав зі села до Києва і намагається звикнути до життя у великому місті. На тлі історії головного героя, який старається здобути освіту і знайти роботу, автор змальовує Київ часів українізації, показуючи повсякденне життя людей.
«Подорож ученого доктора Леонардо і його майбутньої коханки прекрасної Альчести у Слобожанську Швайцарію» – це другий роман українського письменника Майка Йогансена. Вперше твір опублікували як дві окремі повісті у 1929 році, а у 1932 році додали третю частину. Це іронічний, пародійний роман, у якому важливим є не лише зміст, а й форма. У книзі можна віднайти багато гри слів, алюзій на інші літературні твори, а також типових персонажів та прийоми з різних літературних жанрів.
У розмові візьмуть участь:
Мацей Пйотровський – історик, україніст, перекладач української літератури та культурний менеджер, а також співзасновник літературних зустрічей та порталу Rozstaje.art. Переклав роману Майка Йогансена переклав збірки віршів Грицька Чубая «Niech odejdą z niczym» / «Нехай і на сей раз вони в нас не вполюють нічого» (2023), роман «Жовтий князь» Василя Барки (2022), збірку оповідань Андрія Бондаря «Церебро» (спільно з Валерієм Бутевичем, 2020), поезію для музичного альбому Куби Блокеша «Львів. Урбаністичні замальовки» (2015).
Ярина Цимбал – українська літературознавиця і редакторка, дослідниця літератури 1920-х років, українського авангарду. Старша наукова співробітниця відділу української літератури XX століття і сучасного літературного процесу в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України.
«Михайло Могилянський. Письменник і насилля» – презентація збірки творів
Коли? Субота, 25 травня, о 17:00
Де? Палац культури і науки, зала «Київ»
Михайло Михайлович Могилянський (1873–1942) — один із засновників жанру інтелектуального роману в українській літературі XX століття. Після появи оповідання «Вбивство» (1925), де в особі антагоніста — невдалого «національного героя» — радянська влада впізнала історика Михайла Грушевського, Могилянському було заборонено друкуватися. «Честь» (1929), один із трьох написаних у шухляду романів письменника, вперше виданий 1990 року в київському літературному часописі «Вітчизна». «Ильза» (1937) та «Всюду страсти роковые» (1939), написані російською мовою у Дніпропетровську, де Могилянський мешкав у 1934–1941 роках, збереглися в Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва України. Обидва твори — це романи у первісному значенні цього слова, а саме: романтичні, любовні історії. Інтертекстуальність, інтелектуальна провокація та випробування меж пристойного для радянського суспільства 1930-х років, ніби емансипованого революцією від «буржуазної моралі», — ось те, що характеризує публіковані тут тексти. Твори увійшли до збірки «Михайло Могилянський. Неопубліковані новели», яка вийшла у видавництві «Права людини» у 2023 році.
У розмові братимуть участь:
Микола Рябчук – український письменник, публіцист, зокрема журналу «Культура Ентер», автор багатьох книжок, в тому числі виданих у Польщі: «Від Малоросії до України», «Дві України», «Сад Меттерніха», «Україна. Постколоніальний синдром» та «Попереднє життя». Лауреат численних нагород, зокрема найголовнішої української Національної літературної премії імені Тараса Шевченка, Премії фундації Антоновичів, Почесної відзнаки Міністра закордонних справ Республіки Польща «Bene merito», почесний президент Українського ПЕН-клубу та голова Центральноєвропейської літературної премії «Ангелус».
Мацей Пйотровський – історик, україніст, перекладач української літератури та культурний менеджер, а також співзасновник літературних зустрічей та порталу Rozstaje.art. Переклав роману Майка Йогансена переклав збірки віршів Грицька Чубая «Niech odejdą z niczym» / «Нехай і на сей раз вони в нас не вполюють нічого» (2023), роман «Жовтий князь» Василя Барки (2022), збірку оповідань Андрія Бондаря «Церебро» (спільно з Валерієм Бутевичем, 2020), поезію для музичного альбому Куби Блокеша «Львів. Урбаністичні замальовки» (2015).
Вікторія Сергієнко – історикиня, співробітниця Німецького історичного інституту у Варшаві.
«Таємні почуття маленьких читачів». Розмова про дитячу літературу Галини Ткачук та Катажини Ририх
Коли? Неділя, 26 травня, об 11:00
Де? Палац культури і науки, зала ім. Миколайської
Як говорити з дітьми про важкі переживання? Після повномасштабного російського вторгнення українські дитячі письменники активно опрацьовують складні теми, підтримуючи дітей у їх зустрічі з абсолютно новими реаліями, страхами, тривогами та втратами. Галина Ткачук разом із польською авторкою дитячих книжок Катажиною Ририх, яка також обговорює у своїх книгах складні теми, зокрема війну, говоритимуть про літературу та героїв, які потрібні дітям у сучасному тривожному світі.
Галина Ткачук – українська дитяча письменниця, літературознавиця, редакторка. Авторка таких книжок для дітей, як «Сни пса Патрона», «Найважливіша книжка про зуби», «Книжка про сміття» (у співавторстві), «Блакитний записник», двомовного польсько-українського видання «Я та інші красуні/Ja i inne piękności» та багатьох інших.
Катажина Ририх – польська письменниця, авторка книг для дітей та дорослих, а також поетеса, науковиця та ілюстраторка.
«Портрет міста». Премʼєра польського перекладу книги Юрія Винничука «Легенди Львова»
Коли? Неділя, 26 травня, о 14:00
Де? Палац культури і науки, зала ім. Миколайської
Кожне європейське місто сповнене унікальних легенд, які виростають з його історії. Український письменник Юрій Винничук систематично працює над створенням культурного обличчя Львова. Автор книг «Львівські кнайпи», «Таємниці львівської кави», а також серії захоплюючих романів, дія яких розгортається у Львові на фоні переломних історичних моментів. Під час зустрічі Юрій Винничук презентує польський переклад своєї книги «Легенди Львова», яка представляє культурний портрет цього галицького міста. У його прозі вузькі вулички та історичні багатоквартирні будинки є основою для чарівних і пригодницьких історій.
Юрій Винничук – український письменник, журналіст, редактор. Серед найвідоміших художніх творів Винничука романи «Діви ночі» (1991), «Танґо смерті» (2012), «Аптекар» (2015), «Цензор снів» (2016), «Лютеція» (2017) та «Нічний репортер» (2019). Серед творів для дітей – повість «Місце для дракона» (1990) та ціла низка казок: «Цукровий півник», «Метелик вивчає життя», казки про друзів Чеберяйчиків. Винничук також відомий як упорядник краєзнавчих книг «Легенди Львова» (1999), «Кнайпи Львова» (2000), «Таємниці львівської кави» (2001), а також численних збірок та антологій української літератури.
Про те, як проходив книжковий ярмарок у Варшаві минулого року читайте у наших текстах: «Україна – почесний гість. У Варшаві пройшов Міжнародний книжковий ярмарок» та «Міст додому або чому поїхати на книжковий ярмарок до Варшави з валізою – непогана ідея»
Підготувала Анастасія Верховецька