За два роки кількість злочинів, скоєних у Польщі проти громадян України, суттєво зросла. Як повідомляє Onet.pl із посиланням на дані поліції, на понад 50% збільшилась кількість випадків погроз, на понад 70% – випадків знущань, а кількість нападів, пов’язаних із ксенофобією, расизмом або релігійною нетерпимістю, – на понад 66%.
Соціолог Варшавського університету професор Пшемислав Садура застерігає, що ворожість до українців може перерости в організовані напади. Він попереджає, що якщо політики не припинять використовувати ксенофобські настрої у своїх риторичних стратегіях, це може призвести до організованих насильницьких дій, навіть лінчів.
Напади на українців
Видання нагадує, що у вересні й жовтні в польській столиці сталося кілька гучних нападів на українців.Так, 5 вересня на Бялоленці група чоловіків побила молодих українців, вигукуючи «повертайтеся додому» й «на фронт, бандерівці». 21 вересня в автобусі чоловік ображав літню жінку, яка говорила українською. Коли на її захист стала активістка, нападник побив і її. А 9 жовтня група підлітків напала на молоду українку з друзями, погрожуючи молотком і вимагаючи віддати телефони та гроші.
Такі інциденти, за даними журналістів, стають дедалі частішими. Українці, з якими говорив Onet, кажуть, що бояться розмовляти рідною мовою в публічних місцях і все частіше стають об’єктом образ і погроз.
Українка Олена у розмові з виданням розповіла, що приїхала до Польщі після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році. Спочатку її вразила допомога поляків: чужа родина надала дах над головою, а пізніше вона знайшла роботу косметологом. Але зараз вона часто стикається з образами та агресією, навіть на роботі.
«Можливо, раніше я просто не зустрічала людей з таким негативним ставленням до нас. Або вони приховували це. Можливо. Не знаю. Зараз навіть на роботі мене часто ображають. Деякі клієнтки називають мене «бандерівкою» і не хочуть, щоб саме я робила їм, наприклад, нігті, лише тому, що я українка. Колись у супермаркеті невідома мені літня жінка подивилася на мене з ненавистю, коли я розмовляла з подругою, і… плюнула на мене. Після чого пішла. Я навіть заплакала», – розповіла Олена.
Інший українець згадує, що колись його без жодної причини образили на зупинці, назвавши «паразитом» і наказавши «повертатися додому». Ще один розповідає про напад на свого знайомого о 21:00 годині перед магазином: постраждалого побили і скалічили через східний акцент, наказуючи «***ти з Польщі».
Люди відзначають, що раніше таких нападів не було, і вони пов’язують їх із політичним контекстом та ростом нетерпимості.
Поліція: на 41% більше злочинів, мотивованих упередженням
За даними польської поліції лише з 1 січня до 31 липня 2025 року зафіксовано 543 злочини, мотивовані упередженнями – це на 159 більше, ніж за аналогічний період минулого року (зростання на 41%).
Найпоширенішими є погрози (ст. 190 §1 КК) – їхня кількість за два роки зросла з 317 до 479 випадків.
Значне зростання спостерігається також у категоріях: знущання (ст. 207 КК) – +73% за два роки (з 160 до 278 випадків); фізичні напади – +43%; ксенофобські або расистські напади – +66%; розбої – +57%.
«Поляки бояться, що українець забере місце в черзі до лікаря»
Пшемислав Садура, соціолог із Варшавського університету пояснює, що після допомоги українцям у перші місяці після агресії Росії в 2022 році в Польщі помітно змінилися настрої щодо них.
За його словами, діють два механізми: з одного боку – економічна тривога, з іншого – інформаційна й політична маніпуляції.
Так серед поляків зростають страхи. Люди відчувають невпевненість у тому, що держава забезпечить їм соціальну безпеку, і бояться, що нібито українець займе їхнє місце в черзі до лікаря чи дитсадка та забере роботу. На думку професора, це стосується передусім працівників у сфері послуг, де страх втрати роботи поєднується з ростом автоматизації, а додатково з’явився ще й дешевий працівник з України – дешевий, бо він у скруті і має якось виживати.
Водночас активно шириться неправдива інформація через соцмережі – люди переказують анонімні історії, «плітки», ніби почуті з надійного джерела. Садура підкреслює, що у цю дезінформацію залучені й Росія, й місцеві популісти, а антиукраїнські настрої політики все частіше використовують у своїх цілях. Факт, що Рафал Тшасковський у виборчій кампанії говорив про обмеження 800 плюс для українців, на думку експерта, було великою помилкою. Це, за словами Садури, свідчить, що популісти нав’язують риторику, що є дуже небезпечно.
«Це все нагадує підготовку передпогромних настроїв»
Садура пояснює, що у свідомості поляків поступово відбувається відокремлення України від українців. «Для нас це нині два різні об’єкти. Геополітика та Україна, яка бореться з Росією, – одне, а «претензійний українець», який нібито позбавляє нас робочого місця чи соцдопомоги, – зовсім інше», – пояснює експерт.
Соціолог застерігає, що певні інциденти, як-от сутички на Національному стадіоні під час концерту білоруського репера Макса Коржа чи повідомлення про українців, які виконують шпигунські завдання на користь Росії, можуть підживлювати негатив. Він наголошує, що такі новини стосуються лише окремих людей, і «не можна робити з усієї групи винних і перетворювати жертв на злочинців».
«Те, що роблять Браун, Бонкевич та інші, вже нагадує підготовку передпогромних настроїв. Неприязнь до українців може швидко перерости у перші організовані лінчі, а не лише поодинокі випадки агресії», – попереджає Садура.
Він додає: «Це дуже тривожно і небезпечно, бо наративно ми вже уже перебуваємо на тому етапі, який знаємо з історії. Відомо, що погромам передує спотворення відносин між кривдником і жертвою та дегуманізація жертв, а потім настає фашизація. Ми маємо якнайшвидше серйозно зайнятися цим і припинити флірт із ксенофобією. Турбує також пасивність держави, тобто віддання поля Бонкевичу та його Руху захисту кордонів і закриття кордонів за диктатом людей, які фактично створюють фашистські підрозділи. Я розумію, що кордони можна закрити, але спершу треба було закрити Бонкевича».
Професор застерігає, що поки політичний флірт із ксенофобією триватиме, антиукраїнські настрої продовжать зростати. «Сьогодні це паливо для популізму і взаємного накручування. Якщо мова ненависті в публічній дискусії не карається, скоро перейдемо від слів до дій. Ми вже на півкроку від цього», — підсумовує Пшемислав Садура.
Джерело: onet.pl
